category

Особливості працевлаштування неповнолітніх працівників

Статья № 161
Украина
Особливості працевлаштування неповнолітніх працівників

Стаття 43 Конституції України гарантує, зокрема, кожній людині право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку вона вільно обирає або на яку вільно погоджується. Це стосується й осіб, які не досягли повноліття.

Осіб віком від 16 до 18 років приймають на роботу без згоди батьків. Зазвичай осіб віком до 16 років до роботи не допускають. Але за згодою одного з батьків особи, що досягли п’ятнадцяти років, можуть влаштовуватись на роботу в особливих випадках. Крім цього, для підготовки молоді до продуктивної праці допускається прийняття на роботу учнів загальноосвітніх шкіл, професійно-технічних і середніх спеціальних навчальних закладів для виконання легкої роботи, що не завдає шкоди здоров’ю і не порушує процесу навчання, у вільний від навчання час по досягненні ними чотирнадцятирічного віку за згодою одного з батьків або особи, що його замінює (ст. 188 Кодексу законів про працю України).

Особливості роботи неповнолітніх осіб Ведення обліку неповнолітніх співробітників Згідно зі ст. 189 КЗпП роботодавці зобов’язані вести спеціальний облік неповнолітніх працівників із зазначенням дати їх народження. Правила ведення такого обліку в законодавстві не встановлені. Роботодавець має право вести такий облік у довільній формі (лист Мінсоцполітики від 04.09.13 р. № 697/021/106-13). Наприклад, це може бути окремий журнал обліку неповнолітніх співробітників.

Тривалість робочого часу Для неповнолітніх працівників установлена скорочена тривалість робочого часу (ст. 51 КЗпП), а саме для осіб віком: від 16 до 18 років – 36 годин на тиждень; від 15 до 16 років (учнів віком від 14 до 15 років, які працюють у період канікул) – 24 години на тиждень. А зарплата – повна! Зарплата працівникам молодше 18 років при скороченій тривалості щоденної роботи виплачується в такому самому розмірі, як працівникам відповідних категорій при повній тривалості щоденної роботи (ст. 194 КЗпП). Тривалість робочого часу учнів, які працюють протягом навчального року у вільний від навчання час, не може перевищувати половини максимальної тривалості робочого часу, передбаченої для осіб відповідного віку. Тобто для осіб віком: від 16 до 18 років – 18 годин на тиждень; від 14 до 16 років – 12 годин на тиждень. Обмеження за видами робіт Неповнолітніх співробітників не можна залучати (ст. 190 КЗпП): до важких робіт; робіт зі шкідливими і небезпечними умовами праці; підземних робіт; робіт, пов’язаних з підійманням і переміщенням речей, маса яких перевищує встановлені для них граничні норми. На замітку! Перелік важких робіт і робіт зі шкідливими і небезпечними умовами праці, де забороняється використовувати працю неповнолітніх, затверджений наказом МОЗ від 31.03.94 р. № 46. Граничні норми підіймання і переміщення важких речей неповнолітніми затверджені наказом МОЗ від 22.03.96 р. № 59. Крім того, неповнолітніх співробітників не можна залучати до роботи в нічний час та у вихідні дні, а також до наднормових робіт (ст. 190 КЗпП). Щорічні відпустки Тривалість щорічної основної відпустки неповнолітнього працівника становить 31 календарний день (ст. 75 КЗпП; ч. 8 ст. 6 Закону від 15.11.96 р. № 504/96-ВР, далі – Закон № 504). При цьому щорічні відпустки повної тривалості неповнолітнім працівникам надаються (ст. 195 КЗпП, п. 3 ч. 7 ст. 10 Закону № 504): у перший рік роботи – за їх заявою до настання 6-місячного строку безперервної роботи на цьому підприємстві; у слушний для них час. Тому при складанні графіка відпусток побажання неповнолітніх співробітників роботодавець ураховує в першу чергу. Якщо щорічна відпустка неповнолітнього співробітника збігається з навчальною відпусткою, то на його вимогу щорічна відпустка має бути перенесена на інший період (п. 4 ч. 2 ст. 80 КЗпП). Замінювати щорічну відпустку, а також інші види відпусток виплатою грошової компенсації неповнолітнім – не можна. Виплатити грошову компенсацію за невикористані дні відпустки можна тільки в разі звільнення юного співробітника (ст. 83 КЗпП). Звільнення Звільнення на вимогу батьків Крім підстав для звільнення, передбачених у ст. 36, 40, 41 КЗпП, існує ще одна додаткова підстава для звільнення неповнолітнього співробітника. Згідно зі ст. 199 КЗпП трудовий договір (як безстроковий, так і строковий) з неповнолітнім може бути розірваний на вимогу батьків, усиновлювачів та опікунів, державних органів і посадових осіб, на яких покладено нагляд і контроль за дотриманням законодавства про працю. Проте такі вимоги є законними, тільки якщо продовження роботи загрожує здоров’ю неповнолітнього або порушує його законні інтереси. Які чинники можуть загрожувати здоров’ю неповнолітнього або порушувати його інтереси? У законодавстві не уточнюється, які саме чинники можуть призвести до негативних наслідків. Вищезгадані особи (батьки та ін.) повинні надати докази того, що продовження дії трудового договору може позначитися на здоров’ї неповнолітнього або порушує його законні інтереси. На практиці найчастіше батьки (інші особи, що їх замінюють) подають роботодавцеві вимоги про звільнення такого співробітника у зв’язку з тим, що робота заважає навчальному процесу.

Понравилась статья? Расскажи друзьям:

Реклама
Мой ответ