category

Прайс-лист

Статья № 179
Украина
Прайс-лист

Прайс-лист є документом довільної форми, а тому митний орган не може посилатись на неповноту чи обмеженість його відомостей, як на підставу для коригування митної вартості товару

23 жовтня 2020 року Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду (надалі - Верховний Суд) розглянув справу №810/690/17.

Обставини справи:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Науково-виробнича компанія «Укрсічервіс» (надалі - Позивач та/або Товариство та/або ТОВ «Науково-виробнича компанія «Укрсічервіс») звернулося до суду з позовом до Київської митниці ДФС (надалі - Відповідач та/або Контролюючий орган та/або Митний орган) про визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості товарів від 10.11.2016 року №125000013/2016/000183/2 та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 11.11.2016 року № 125110011/2016/00148.

Позов обґрунтовано тим, що Товариство при здійсненні митного оформлення товарів надало всі необхідні та достатні документи, передбачені частиною другою статті 53 Митного кодексу України, які чітко ідентифікували товари та містили всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів. Натомість всі зауваження Контролюючого органу не свідчать про неповноту чи про недостовірність відомостей щодо митної вартості імпортованих товарів, що вказані в поданих документах, а тому рішення про коригування митної вартості товарів та картка відмови прийняті Відповідачем всупереч вимог Митного кодексу України та підлягають скасуванню.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 15 березня 2017 року по справі №810/690/17 позов задоволено та рішення про коригування митної вартості товарів та картку відмови скасовано.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 19 липня 2017 року по справі №810/690/17 постанову Київського окружного адміністративного суду залишено без змін.

Верховний Суд касаційну скаргу Відповідача залишив без задоволення, а постанову Київського окружного адміністративного суду від 15 березня 2017 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 19 липня 2017 року по справі № 810/690/17 залишив без змін.

При розгляді даної справи Верховний Суд зазначає:

Основним методом визначення митної вартості товарів є метод - за ціною договору.

Обов`язок доведення митної ціни товару лежить на Позивачу. При цьому Митний орган у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, може витребувати додаткові документи.

Наявність обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів є імперативною умовою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Сумніви митниці є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Митний орган зобов`язаний зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки сумнівних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.

Вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, не передбачені Митним кодексом України (ст. 53) заборонено.

Ціна товару на умовах поставки CIF (Інкотермс 2010) «ВАРТІСТЬ, СТРАХУВАННЯ ТА ФРАХТ» передбачає, що обов`язок з транспортування та страхування товару покладається на продавця товару, а тому доводи митного органу про те, що до складу ціни товару фактично не було включено витрат на транспортування, а також не було надано документів, що підтверджують таке страхування є безпідставними.Посилання Контролюючого органу на те, що наданий прайс-лист не можна вважати ні прайс-листом, ні комерційною пропозицією, оскільки виданий особі, що жодним чином не фігурує ні в одному документі та відповідно до загальноприйнятої практики не містить відомостей, яких достатньо будь-якому покупцю для отримання інформації щодо умов продажу товару, а саме умови платежу, термін поставки, характер тари та упаковки дата його складання, або ж число, з якого дані ціни вводяться в дію, термін дії, суди також обґрунтовано не взяли до уваги з огляду на те, що по - перше, не є основним документом відповідно до частини другої статті 53 Митного кодексу України, який підтверджує митну вартість товарів, по - друге, прайс-лис - це довідник цін (тарифів) на товари та/або види послуг, який адресований невизначеному колу покупців, по - третє, жодним нормативним актом, в тому числі і міжнародним, не встановлено вимоги до форми та змісту прайс-листів, тобто прайс-лист є документом довільної форми, а тому митний орган не може посилатись на неповноту чи обмеженість його відомостей, як на підставу для коригування митної вартості товару.

З повним текстом постанови Верховного Суду можна ознайомитися за посиланням: http://bit.ly/3aSZBf2

Понравилась статья? Расскажи друзьям:

Реклама
Мой ответ