category

Причини пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини

Статья № 191
Украина
Причини пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини

Причини пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини, які не можуть бути визнані поважними

12 жовтня 2020 року Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду розглянув справу № 2-3297/11.

Суть справи: 

У липні 2010 року Позивач звернувся до суду з позовом до Відповідача 3 , третя особа - П`ята Харківська державна нотаріальна контора, про визнання недійсним та анулювання свідоцтва про право на спадщину за законом, припинення права власності, анулювання правової реєстрації, визнання права власності на 1/4 частину житлового будинку.

Позов обгрунтовано тим, що його батьки: Особа 2 і Особа 5 , перебували у шлюбі з 03 березня 1952 року до дня смерті останнього. До 1990 року Особа_2 і Особа_5 проживали у Грузії, а потім батько Позивача - Особа_5 переїхав до України та у подальшому проживав у м. Харкові, де купив 1/2 частину будинку та оселився в ньому. Останній раз Особа_5 приїжджав у Грузію у 2006 році. Про смерть батька позивач дізнався лише у січні 2009 році.

Проте після звернення до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини позивач дізнався про реєстрацію шлюбу спадкодавця з Особа_6 та видачу їй свідоцтва про право на спадщину на законом. Разом з тим шлюб Особи_5 з Особи_6 є недійсним, оскільки він весь час перебував у шлюбі з Особою_2.

Особою_5 , яка померла, залишено заповіт на ім`я Відповідача_3. Позивач вказував, що свідоцтво про право на спадщину на 1/2 частину житлового будинку, видане П`ятою Харківською державною нотаріальною конторою 28 жовтня 2008 року на ім`я Особи_6 , є недійсним, оскільки шлюб між нею та його батьком анульовано. Зазначав, що він є спадкоємцем майна після смерті батька.

Позивач просив: припинити право власності Особи_6 на 1/2 частину вищевказаного будинку та анулювати правову реєстрацію цього майна; визнати за ним право власності на 1/2 частину спірного будинку в порядку спадкування за заповітом після смерті Особи_5.

Рішенням Жовтневого районного суду міста Харкова від 31 серпня 2018 року у задоволенні позову відмовлено.

Постановою Харківського апеляційного суду від 05 лютого 2019 року рішення Жовтневого районного суду міста Харкова від 31 серпня 2018 року залишено без змін.

При розгляді даної справи Верховний Суд зазначає:

за загальним правилом положення про спадкування право на спадщину виникає в день відкриття спадщини. Спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (статті 1220, 1222, 1270 ЦК України).

Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини (частина перша статті 1269 ЦК України).

Згідно з частиною третьою статті 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Правила частини третьої статті 1272 ЦК України про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо: у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви; ці обставини визнані судом поважними.

Аналогічний висновок викладений Верховним Судом України у постанові від 23 серпня 2017 року № 6-1320цс17. З указаним висновком погодився Верховний Суд у постанові від 01 квітня 2019 року у справі № 643/3049/16-ц (провадження № 61-39398св18).

Разом з тим, вирішуючи питання визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.Судом не можуть бути визнані поважними такі причини пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини, як юридична необізнаність позивача щодо строку та порядку прийняття спадщини, необізнаність особи про відкриття спадщини та наявність спадкового майна, похилий вік, непрацездатність, невизначеність між спадкоємцями, хто буде приймати спадщину, відсутність коштів для проїзду до місця відкриття спадщини, несприятливі погодні умови тощо.

Аналогічні висновки викладені у постанові Верховного Суду від 13 грудня 2018 року у справі № 703/1560/17 (провадження № 61-7643св18).

З повним текстом постанови Верховного Суду можна ознайомитися за посиланням: https://bit.ly/3j4fpvA

Понравилась статья? Расскажи друзьям:

Реклама
Мой ответ