category

Виселення мешканців з житлового приміщення, яке є предметом іпотеки

Статья № 192
Украина
Виселення мешканців з житлового приміщення, яке є предметом іпотеки

05 жовтня 2020 року Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду розглянув справу №347/637/18.

Суть справи: 

У квітні 2018 року Публічне акціонерне товариство «Укрсоцбанк» (надалі - ПАТ «Укрсоцбанк» та/або Банк та/або Позивач) звернулося до суду з позовом до Відповідач_1 , Відповідач_2 , Відповідач_3 , Відповідач_4 , Відповідач_5 , третя особа - Служба у справах дітей Косівської районної державної адміністрації Івано-Франківської області, про звернення стягнення на предмет іпотеки та виселення з житлового приміщення.

Позов обґрунтовувано тим, що 26 липня 2007 року між Банком та Відповідачем_1 укладено договір про надання відновлювальної кредитної лінії №219, згідно з яким Відповідач_1 отримав кредит в межах максимального ліміту заборгованості до 49 500,0 доларів США з терміном повернення до 25 липня 2011 року.

Цього ж дня на забезпечення виконання кредитних зобов`язань між ПАТ «Укрсоцбанк», Відповідачем_1 та Відповідачем_2 укладений іпотечний договір, відповідно до якого останні передали Банку в іпотеку житловий будинок, загальною площею 442,2 кв. м, житловою площею 226,6 кв. м, та земельну ділянку площею 0,0804 га, з цільовим призначенням для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель та споруд.

Відповідач_1 порушив умови кредитного договору, в зв`язку з чим станом на 23 листопада 2017 року виникла заборгованість у розмірі 110 491,60 доларів США.

Банк просив у рахунок погашення заборгованості за кредитним договором від 26 липня 2007 року № 219:

- звернути стягнення на предмет іпотеки - житловий будинок загальною площею 442,2 кв. м, та земельну ділянку площею 0,0804 га, з цільовим призначенням - для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд;

- звернення стягнення проводити шляхом проведення прилюдних торгів згідно з Законом України «Про виконавче провадження» за початковою ціною, встановленою на рівні не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, визначеною на підставі оцінки, проведеної суб`єктом оціночної діяльності/незалежним експертом на стадії оцінки майна, під час проведення виконавчих дій;

- виселити без надання іншого житла Відповідача_2 , Відповідача_3, Відповідача_4 та Відповідача_5 із вказаного житлового будинку.

Рішенням Косівського районного суду Івано-Франківської області від 20 листопада 2018 року в задоволенні позову ПАТ «Укрсоцбанк» відмовлено.

Постановою Івано-Франківського апеляційного суду від 02 квітня 2019 року рішення Косівського районного суду Івано-Франківської області від 20 листопада 2018 року в частині вимоги про виселення з житлового приміщення залишено без змін.

При розгляді даної справи Верховний Суд зазначає:

Законом України «Про іпотеку» передбачено судовий та позасудовий порядок звернення стягнення на предмет іпотеки і, залежно від вибраного іпотекодержателем способу, Законом, відповідно, передбачено і порядок виселення мешканців з житлового приміщення, яке є предметом іпотеки.

Звернення стягнення на предмет іпотеки на підставі рішення суду здійснюється відповідно до статті 39 Закону України «Про іпотеку», якою встановлено, що одночасно з рішенням про звернення стягнення на предмет іпотеки суд за заявою іпотекодержателя виносить рішення про виселення мешканців за наявності підстав, передбачених законом, якщо предметом іпотеки є житловий будинок або житлове приміщення.

Відповідно до частини другої статті 40 Закону України «Про іпотеку» після прийняття рішення про звернення стягнення на передані в іпотеку житловий будинок чи житлове приміщення шляхом позасудового врегулювання на підставі договору всі мешканці зобов`язані на письмову вимогу іпотекодержателя або нового власника добровільно звільнити житловий будинок чи житлове приміщення протягом одного місяця з дня отримання цієї вимоги.

Якщо мешканці не звільняють житловий будинок або житлове приміщення у встановлений або інший погоджений сторонами строк добровільно, їх примусове виселення здійснюється на підставі рішення суду.

Особам, яких виселяють із жилого будинку (жилого приміщення) - предмета іпотеки у зв`язку зі зверненням на нього стягнення, надається інше постійне житло тільки в тому разі, коли іпотечне житло було придбане не за рахунок кредиту, забезпеченого іпотекою цього житла. Постійне жиле приміщення, що надається особі, яку виселяють, повинно бути зазначене в рішенні суду (статті 39, 40 Закону України «Про іпотеку» та стаття 109 ЖК УРСР).

Як виняток, допускається виселення громадян без надання іншого жилого приміщення при зверненні стягнення на предмет іпотеки, якщо іпотечне майно було придбане за рахунок кредиту, повернення якого забезпечене іпотекою відповідного жилого приміщення (частина друга статті 109 ЖК УРСР).

Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд України в постанові від 21 грудня 2016 року №6-1731цс16, з яким погодилась Велика Палата Верховного Суду у постанові від 31 жовтня 2018 року у справі № 753/12729/15-ц (провадження № 14-317цс18).

З повним текстом постанови Верховного Суду можна ознайомитися за посиланням: https://bit.ly/33MC23z .

Понравилась статья? Расскажи друзьям:

Похожие статьи

Реклама
Мой ответ