category

Відшкодування шкоди, у зв`язку із стійкою втратою працездатності

Статья № 194
Украина
Відшкодування шкоди, у зв`язку із стійкою втратою працездатності

Необхідною умовою для покладення на страхову компанію обов`язку з відшкодування шкоди, у зв`язку із стійкою втратою працездатності, є одержання офіційних доходів потерпілим на час настання страхового випадку (ДТП).

18 березня 2021 року Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду (надалі - Верховний Суд) розглянув справу №607/3412/18.

Обставини справи:

25 лютого 2012 року сталася ДТП за участю автопоїзда у складі сідлового тягача Камаз-5320, з напівпричепом «Одаз-9370», який перебував під керуванням Особи 2 (надалі - Третя особа та/або Особа 2), та автомобіля марки Mercedes-Benz-308, під керуванням Особи 1 (надалі - Позивач). Вироком Теребовлянського районного суду від 18 липня 2013 року винним у ДТП визнано Особу 2 та притягнуто його до кримінальної відповідальності. На час вчинення ДТП водій Особа 2 перебував у трудових відносинах з ПП «Захід-Хліб-Збут-2002» (надалі - ПП «Захід-Хліб-Збут-2002» та/або Відповідач).

У результаті ДТП Позивач зазнав тяжких тілесних ушкоджень, у результаті яких він довгий час лікувався. 14 червня 2012 року йому встановлено першу групу інвалідності, з 30 червня 2015 року встановлено другу групу інвалідності, 29 серпня 2018 року за життєвими показами йому провели ампутацію правої нижньої кінцівки, яка була пошкоджена у ДТП.

У березні 2018 року Позивач звернувся до суду із позовом, в якому посилався на те, що 25 лютого 2012 року сталася дорожньо-транспортна пригода (далі - ДТП) за участю автопоїзда у складі сідлового тягача Камаз-5320 з напівпричепом «Одаз-9370», який перебував під керуванням водія Приватного підприємства «Захід-Хліб-Збут-2002» Особи 2, та автомобіля марки Mercedes-Benz-308. Вироком Теребовлянського районного суду від 18 липня 2013 року винним у ДТП визнано Особу 2 .

У результаті ДТП Позивач зазнав тяжких тілесних ушкоджень, у результаті яких він довгий час лікувався, 14 червня 2012 року йому встановлено першу групу інвалідності, з 30 червня 2015 року встановлено другу групу інвалідності, 29 серпня 2018 року за життєвими показами йому провели ампутацію правої нижньої кінцівки, яка була пошкоджена у ДТП.

Позивач, з урахуванням уточнень позовних вимог, просив стягнути з ПП «Захід-Хліб-Збут-2002» 713 102 грн. 90 коп. у рахунок відшкодування за стійку втрату працездатності.

Рішенням Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 10 лютого 2020 року позов Позивача задоволено частково. Стягнуто з ПП «Захід-Хліб-Збут-2002» на користь Позивача 142 620 грн. втраченого заробітку у зв`язку з стійкою втратою працездатності.

Постановою Тернопільського апеляційного суду від 06 жовтня 2020 року рішення суду першої інстанції залишено без змін.

Верховний Суд рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 10 лютого 2020 року та постанову Тернопільського апеляційного суду від 06 жовтня 2020 року залишив без змін.

При розгляді даної справи Верховний Суд зазначає:

Пунктом 22.1 статті 22 Закону № 1961-IV передбачено, що при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.

Згідно статті 23 Закону № 1961-IV шкодою, заподіяною життю та здоров`ю потерпілого у результаті дорожньо-транспортної пригоди, є шкода (в тому числі моральна шкода), пов`язана: з лікуванням потерпілого, з тимчасовою втратою працездатності, із стійкою втратою працездатності потерпілим, із смертю потерпілого.

Відповідно до пунктів 26.1 та 26.5 статті 26 Закону № 1961-IV (у редакції на час виникнення спірних правовідносин) у зв`язку із стійкою втратою працездатності потерпілим відшкодовуються доходи, не отримані потерпілим у результаті стійкої втрати потерпілим працездатності (інвалідності), які не відшкодовуються за рахунок іншого обов`язкового виду страхування. Потерпілим, які на момент настання страхового випадку не одержували доходів, у зв`язку із стійкою втратою працездатності відшкодовуються витрати, пов`язані з доставкою, розміщенням, утриманням, діагностикою, лікуванням та реабілітацією потерпілого у відповідному закладі охорони здоров`я, медичним піклуванням, лікуванням та доглядом у домашніх умовах та купівлею лікарських препаратів.

З аналізу наведеної норми слід дійти висновку, що необхідною умовою для покладення на страхову компанію обов`язку з відшкодування шкоди, у зв`язку із стійкою втратою працездатності, є одержання офіційних доходів потерпілим на час настання страхового випадку (ДТП).

З повним текстом постанови Верховного Суду можна ознайомитися за посиланням: https://bit.ly/3w6JCkX

Понравилась статья? Расскажи друзьям:

Реклама
Мой ответ