category

Про РРО, доставку товару поштою та LiqPay

Статья № 199
Украина
Про РРО, доставку товару поштою та LiqPay

Чи потрібно використовувати РРО, якщо доставка товару здійснюється поштою або кур`єрською службою, а передоплата товару із застосуванням платіжних сервісів LiqPay або WayForPay?

16 квітня 2021 року Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду (надалі - Верховний Суд) розглянув справу №520/7835/19.

Обставини справи:

30 травня 2019 року Фізична особа-підприємець (надалі - ФОП та/або Позивач) звернулась до Головного управління ДФС у Харківській області (надалі - ГУ ДФС у Харківській області та/або Відповідач) для отримання податкової консультації.У зверненні зазначалось, що Позивач є фізичною особою-підприємцем, здійснює діяльність з оптової торгівлі, наразі веде переговори із AT КБ «Приватбанк» та ТОВ ФК «ВЕЙ ФОР ПЕЙ» щодо приймання оплати за товари через системи LiqPay та WayForPay відповідно, тому має практичну необхідність в отриманні такої консультації. Просила надати відповідь на таке питання: «При прийманні оплати за товар через мережу інтернет за допомогою систем LiqPay та WayForPay, чи зобов`язаний підприємець (продавець) використовувати реєстратор розрахункових операцій?».У червні 2019 року ГУ ДФС у Харківській області повідомило, що індивідуальну податкову консультацію, підготовлену за зверненням ФОП, направлено до ДФС України для розгляду питання про внесення відомостей про таку консультацію до єдиного реєстру індивідуальних податкових консультацій.У липні 2019 року ФОП отримала індивідуальну податкову консультацію від 19 червня 2019 року №2785/ІПК/20-10-14-10-21, у якій роз`яснено: «у разі якщо споживач, використовуючи мережу інтернет, замовив товар і розрахунок за нього було здійснено із застосуванням платіжних карт LiqPay, WayForPay та інших за умови доставки таких товарів поштою або кур`єрською службою, суб`єкт господарювання зобов`язаний видати розрахунковий документ встановленої форми (чек з РРО) та відповідним чином оформлений гарантійний талон (у разі необхідності)».У серпні 2019 року ФОП звернулася до суду з позовом до ГУ ДФС у Харківській області, Державної фіскальної служби України, у якому просила скасувати індивідуальну податкову консультацію Відповідача від 19 червня 2019 року № 2785/ІПК/20-10-14-10-21.На обґрунтування позову Позивач посилалася на те, що індивідуальна податкова консультація є незаконною та такою, що надана з порушенням норм чинного законодавства України, а тому підлягає скасуванню.Харківський окружний адміністративний суд рішенням від 3 жовтня 2019 року позов задовольнив, індивідуальну податкову консультацію скасував.Скасовуючи зазначену податкову консультацію, суд першої інстанції виходив з того, що вона є поверхневою та неповною, що не відповідає положенням пункту 52.1 статті 52 Податкового кодексу України (далі - ПК України), оскільки як позивачем, так і відповідачем не вказано конкретно, в якому питанні (визначення конкретної ситуації) необхідно практично застосувати окремі норми Закону України від 6 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі - Закон № 265/95-ВР), контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.Другий апеляційний адміністративний суд постановою від 14 січня 2020 року рішення суду першої інстанції скасував та ухвалив нове рішення про відмову у задоволені позову.Скасовуючи рішення суду першої інстанції і ухвалюючи нове рішення про відмову в позові, апеляційній суд виходив з того, що надані АТ КБ «ПРИВАТБАНК» послуги через систему LiqPay та ТОВ ФК «ВЕЙ ФОР ПЕЙ» через систему WayForPay є фактично послугами з технологічного та інформаційного обслуговування розрахунків за допомогою платіжних карток. Отже, здійснення оплати за допомогою систем LiqPay та WayForPay не змінюють суті господарської операції, а отже і регулювання правовідносин, що виникають при цьому між сторонами. У зв`язку з цим, апеляційний суд дійшов висновку, що оскаржувана податкова консультація є законною та скасуванню не підлягає.Верховний Суд касаційну скаргу фізичної особи-підприємця залишив без задоволення, а постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 14 січня 2020 року у справі № 520/7835/19 залишив без змін.При розгляді даної справи Верховний Суд зазначає:Отже, суд апеляційної інстанції правильно зазначив, що системи LiqPay і WayForPay є платіжними сервісами ПриватБанка і ТОВ ФК «ВЕЙ ФОР ПЕЙ» відповідно, призначені для спрощення проведення розрахунків між фізичними особами, юридичними особами та/або фізичними особами-підприємцями в мережі Інтернет за допомогою персональних комп`ютерів та/або інших мобільних пристроїв та з використанням банківських платіжних карток. За своїм змістом вони є системами для надання послуг з еквайрингу у дистанційному режимі.Колегія суддів вважає, що продаж товарів на умовах повної передоплати із застосуванням платіжних сервісів LiqPay і WayForPay відбувається у три етапи: 1) операція з приймання платіжним сервісом коштів від покупця, про що формується відповідне електронне повідомлення про приймання коштів; 2) операція безготівкового переказу платіжним сервісом коштів, прийнятих від покупця, на банківський рахунок продавця; 3) передача товару покупцю.Правильними є доводи заявника касаційної скарги, що з технічної точки зору між фізичною особою-підприємцем і фінансовою установою, якій належить платіжний сервіс, відбувається саме операція з безготівкового переказу коштів, для проведення якої застосування РРО не є обов`язковим, разом з тим, суб`єктами (учасниками) безпосередньо операції купівлі-продажу товару є фізична особа-підприємець, яка здійснює продаж товарів, і отримувач такого товару (покупець), який здійснює грошовий розрахунок за цей товар у дистанційному режимі за допомогою платіжного сервісу.При цьому, факт виконання договору купівлі-продажу товару обумовлений саме отриманням товару покупцем, а тому, продавець зобов`язаний забезпечити отримання покупцем розрахункового документа, який підтверджує факт оплати покупцем товару. Відповідно, така операція має ознаки розрахункової в розумінні Закону № 265/95-ВР, а застосування РРО при її проведенні є обов`язковим.На правильність цього висновку вказує і юридична модель здійснення платежу за електронним договором з оплатою через використання електронних платіжних сервісів LiqPay і WayForPay, яка передбачає використання для розрахунку саме банківської платіжної картки в дистанційному режимі. Положення Закону № 265/95-ВР прямо визначають необхідність оформлення відповідного розрахункового документа у разі застосування банківської платіжної картки при здійсненні такої розрахункової операції, хоча її характер і є безготівковим.Оскільки в розумінні Закону № 675 та статті 664 ЦК України момент виконання продавцем обов`язку передати покупцеві товар у разі укладання електронного договору із умовами доставки товару покупцеві через перевізника або організацію зв`язку співпадає з моментом здачі товару такому перевізникові чи організації зв`язку, а визначення місця проведення розрахунків в розумінні Закону № 265/95-ВР визначається і як місце, де безпосередньо здійснюється розрахунок, так і як місце отримання покупцем попередньо оплачених товарів із застосуванням платіжних карток, то у такому випадку місцем проведення розрахунків виступає або місце отримання продавцем коштів за товар, або місце передачі продавцем товару перевізникові чи організації зв`язку. Отже, доводи позивача про відсутність місця проведення розрахункової операції є безпідставними.З урахуванням наведеного, колегія суддів дійшла висновку, що у разі доставки поштою або кур`єрською службою товару, придбаного на умовах передоплати із застосуванням платіжних сервісів LiqPay і WayForPay суб`єкт господарювання повинен вкласти у поштове відправлення раніше роздрукований з використанням РРО розрахунковий документ установленої законодавством форми і змісту на повну суму проведеної операції, що підтверджує факт купівлі-продажу товарів. Також, у передбачених законодавством випадках, продавець зобов`язаний вкласти у поштове відправлення гарантійний талон, технічний паспорт або інший документ, що його замінює, який має містити обов`язкові реквізити. Щодо доводів скаржника, що момент здійснення покупцем оплати товару та момент надходження коштів на розрахунковий рахунок продавця від відповідного платіжного сервісу є розірваними у часі і перерахована покупцем сума є меншої на суму утриманої комісії, а тому фактично відсутня операція, яка є розрахунковою в розумінні Закону №265/95-ВР, і їх фактична сума є меншою за вартість проданого товару, то колегія суддів вважає їх безпідставними, оскільки у розрахункових операціях, які відбуваються у безготівковій формі з використанням, зокрема банківських платіжних карток, така обставина є поширеною, але це не змінює суті відповідної господарської операції як продаж товару із проведенням розрахункової операції, в межах якої необхідно використовувати РРО.

З повним текстом постанови Верховного Суду можна ознайомитися за посиланням: https://bit.ly/3plPTa2

Понравилась статья? Расскажи друзьям:

Реклама
Мой ответ