category

Електронне посвідчення договору нотаріусом

Статья № 3
Украина
Електронне посвідчення договору нотаріусом
Електронне посвідчення договору нотаріусом

Розвиток інформаційно-комунікативних технологій надає можливість особі урізноманітнити способи її волевиявлення та вчиняти дії, які спрямовані на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків, за допомогою сучасних засобів комунікації.

Електронна форма договору набула широкого поширення останнім часом, разом з цим постало безліч запитань зокрема щодо підпису, оформлення, захисту,тощо. Поступово законодавець вирішив ці проблемні питання, наприклад, поруч з особистим Електронним цифровим підписом (далі – ЕЦП) було введено відкритий ключ, який перевіряє особу власника особистого підпису. На жаль, законодавством чітко не встановлено коли саме має діяти відкритий ключ: відразу при використанні особистого електронного підпису чи при виникненні питання про незаконне використання останнього.

Існує ряд випадків, коли посвідчення договору має відбуватися нотаріусом. Відразу постає питання: «Як це має відбуватися у випадку з електронною формою договору?».

Останнім часом у європейських країнах відбувся перехід до електронного нотаріату, в Україні така перспектива лише обговорюється. У Франції для нотаріусів існує єдина безпечна нотаріальна мережа завдяки якій нотаріуси мають можливість співпрацювати між собою та клієнтами, обмінюватися даними та мати доступ до великої кількості реєстрів. Для захисту такої системи існує «Cartа Real», тобто ідентифікаційна картка нотаріусів Франції.

У Бельгії з 2000 року Королівська федерація нотаріусів майже постійно спілкується електронним шляхом з 1227 нотаріальними відділеннями країни. Дана діяльність відбувається в умовах виключної безпеки та надійності збереження інформації.

Ч. 2 ст. 1 ЗУ «Про електронну комерцію» визначила, що дія даного закону не поширюється на правочини, якщо він підлягає нотаріальному посвідченню або державній реєстрації відповідно до законодавства. Дана норма заважає реальній можливості здійснювати одну з основних його функцій, а саме посвідчення нотаріусом електронної форми договору. Нотаріус при посвідченні договору також здійснює своєрідний контроль за дотриманням положень законодавства, а також запобіганню порушень прав сторін договору.

Після укладення такого договору в такій формі виникне питання про його зберігання. Законодавством визначено, що зберігачем електронних документів може бути суб’єкт господарювання, який надає послуги із зберігання електронних документів (повідомлень) шляхом забезпечення їх цілісності та незмінності за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, відразу постає питання: чи здійснює даний суб’єкт захист від основних її загроз: забезпечення безпечного доступу, забезпечення достовірності документів, протоколювання дії користувачів? З цього положення виходить, що після укладення договору , його потрібно передати на зберігання відповідному суб’єкту. Дану функцію також можна покласти на нотаріуса.

Які ж кроки має зробити український законодавець, щоб реалізувати дане завдання?

По-перше, законодавцю треба внести зміни до ч.2 ст. 1 ЗУ «Про електронну комерцію».

По-друге, створення єдиної безпечної мережі для нотаріусів, де вони матимуть змогу співпрацювати між собою та клієнтами за прикладом французької моделі.

Тут же постає наступне питання : яким чином матимуть змогу отримати доступ до цієї мережі клієнти? На мою думку, дану проблему можна вирішити таким чином: особа, яка хоче отримати відповідну послугу від нотаріуса повинна надіслати відповідний запит, в якому необхідно вказувати своє прохання, ім’я нотаріуса.

Особисто я вважаю, що використання зарубіжного досвіду щодо створення та ведення електронного нотаріату в Україні необхідно. Це приведе до значної економії часу та коштів.

Відразу зі створенням електронного нотаріату постане необхідність внесення змін до законодавства, а саме в питанні розширення функцій нотаріуса.

Понравилась статья? Расскажи друзьям:

Похожие статьи

Реклама
Мой ответ