category

Житлові спори

Статья № 45
Украина
Житлові спори
Житлові спори

Житлові спори між родичами

Спори щодо спільного проживання в квартирі вже колишнього подружжя виникають досить часто. Якщо звернутися до норм законодавства, то при офіційному заключенні шлюбу один з подружжя автоматично отримує право користування житлом своєї другої половинки, а також може давати дозвіл на таке право своїм близьким кровним родичам. Винятки становлять лише випадки, коли укладено договір, наприклад шлюбний контракт, в якому обумовлені дані відносини. Після того як шлюб офіційно розірваний, колишній чоловік (дружина) не позбавляються права користування житлом, це також поширюється і на їх родичів. Тому треба або шукати компроміс і оформляти його шляхом нотаріально завіреного договору, або звертатися до суду. Подібні справи ускладнені тим, що згідно із законом громадянина не можна виселити «на вулицю», тобто без надання йому іншого жилого приміщення, особливо якщо під опікою того є неповнолітні діти.

Виселення орендаря

Якщо орендар не вносить обумовлену плату або порушує умови проживання (псування майна, конфлікти з сусідами, самовільне заселення інших осіб і т.д.), його можна зобов'язати покинути займане приміщення. У такому випадку важливо мати офіційний договір, в якому будуть прописані підстави для подібних дій. Якщо квартира (будинок) здавалися в оренду неофіційно - це призведе до небажаних юридичним ускладнень. У таких випадках потрібно довести факт перешкоджання користування житловим приміщенням його власника, причиною якого є громадяни, які проживають в квартирі (будинку) без відповідного на те права.

Виселення члена сім`ї (колишніх членів сім`ї) за порушення правил спільного проживання

Закон передбачає норму житлового кодексу, за якою можна в примусовому порядку виселити члена сім'ї або колишнього члена сім'ї, якщо мова йде про колишнього чоловіка, дружині і їх родичів. Особливість даної процедури в тому, що виселення провадиться без надання іншого місця проживання. Під неї підпадають особи, які систематично порушують правила проживання в квартирі (будинку), в тому числі псують майно, порушують правила користування приміщенням, загрожують своїми діями життю та здоров'ю співмешканців. Якщо ваша ситуація підпадає під це визначення, то слід збирати докази і складати позов до суду, інші органи не уповноважені приймати подібні рішення.

Вселення члена сім`ї (колишніх членів сім`ї) в квартиру без згоди інших співвласників квартири

Житло (квартира, будинок) може перебувати у власності громадян на праві спільної часткової або спільної сумісної власності, якщо власниками житла є кілька осіб. Один із співвласників такого житла одружився і хоче проживати разом зі своєю другою половинкою в належному йому житло (до своєї частки, навіть якщо вона не виділена в натурі). Чи потрібна згода інших співвласників квартири? Звичайно, в кожній ситуації велике значення мають нюанси справи - чи мають подружжя дітей, зареєстрований дитина в спірній квартирі, чи має друга половинка своє власне житло, або усно погоджувалися інші співвласники квартири на спільне проживання в спірній квартирі, як давно відбулося вселення в квартиру і було про це відомо іншим співвласникам квартири тощо. Житловий кодекс визначає обов'язковість згоди всіх співвласників (наймачів) квартири тільки в тому випадку, коли квартира належить до державного і громадського житлового фонду.

Ст. 65 Житлового кодексу - наймач має право в установленому порядку за письмовою згодою всіх членів сім'ї, які проживають разом з ним, вселити в займане ним жиле приміщення свою дружину, дітей, батьків, а також інших осіб. На вселення до батьків їх неповнолітніх дітей зазначеної згоди не потрібно. Особи, які вселилися в житлове приміщення в якості членів сім'ї наймача, набувають рівного з іншими членами сім'ї права користування жилим приміщенням, якщо при вселенні між цими особами, наймачем і членами його сім'ї, які проживають з ним, не було іншої угоди про порядок користування жилим приміщенням .

Cт. 156 Житлового кодексу - члени сім'ї власника житлового будинку (квартири), які проживають разом з ним у будинку (квартирі), що йому належить, користуються жилим приміщенням нарівні з власником будинку (квартири), якщо при їх вселенні не було іншої угоди про порядок користування цим приміщенням. За згодою власника будинку (квартири) член його сім'ї вправі вселяти в займане ним жиле приміщення інших членів сім'ї. На вселення до батьків їх неповнолітніх дітей згоди власника не потрібно. При вирішенні спорів про право користування житловим приміщенням осіб, які вселилися до наймача або співвласнику квартири, - суд визначає характер спірних правовідносин; обумовлювалася між сторонами угоду про порядок користування житлом; виникло у особи право користування і коли. Примусове вселення громадянина в житлове приміщення відбувається на підставі рішення суду за участю органів виконавчої служби.

Понравилась статья? Расскажи друзьям:

Реклама
Мой ответ