Украина

приватизовування квартири

Вопрос № 1086
приватизовування квартири
3 консультации
Бесплатно

я з братом і дядьком прописані в неприватизованій квартирі. дядько являється головним квартиро знімальником він 2тижні тому помер і я хочу приватизувати квартиру на себе брат непроти. ніяких документів після смерті дядька неробилися... в дядька ніякої родини крім нас немає.як це правильно і чим поскоріше зробити? підкажіть будь ласка! ніколи немав нічого спільного з документами(((

Консультации Советников

Доброго дня, Володимир!

По суті Вашого запитання можу Вам повідомити наступне.

По-перше, якщо не було складено заповіту та ви дійсно є єдині родичи у Вашого покійного дяді, тоді Вам спочатку треба прийняти спадщину.

Відповідно до Цивільного Кодексу України:

Стаття 1223. Право на спадкування

1. Право на спадкування мають особи, визначені у заповіті.

2. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу.

3. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.

Стаття 1258. Черговість спадкування за законом

1. Спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово.

2. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених статтею 1259 цього Кодексу.

Щоб Ви розуміли які можуть бути родичи та яка черговість спадкування за Законом, пропоную Вам ознайомитись з наступними статтями Цивільного Кодексу України:

Стаття 1261. Перша черга спадкоємців за законом

1. У першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Стаття 1262. Друга черга спадкоємців за законом

1. У другу чергу право на спадкування за законом мають рідні брати та сестри спадкодавця, його баба та дід як з боку батька, так і з боку матері.

Стаття 1263. Третя черга спадкоємців за законом

1. У третю чергу право на спадкування за законом мають рідні дядько та тітка спадкодавця.

Стаття 1264. Четверта черга спадкоємців за законом

1. У четверту чергу право на спадкування за законом мають особи, які проживали зі спадкодавцем однією сім'єю не менш як п'ять років до часу відкриття спадщини.

Стаття 1265. П'ята черга спадкоємців за законом

1. У п'яту чергу право на спадкування за законом мають інші родичі спадкодавця до шостого ступеня споріднення включно, причому родичі ближчого ступеня споріднення усувають від права спадкування родичів подальшого ступеня споріднення.

Ступінь споріднення визначається за числом народжень, що віддаляють родича від спадкодавця. Народження самого спадкодавця не входить до цього числа.

2. У п'яту чергу право на спадкування за законом одержують утриманці спадкодавця, які не були членами його сім'ї.

Утриманцем вважається неповнолітня або непрацездатна особа, яка не була членом сім'ї спадкодавця, але не менш як п'ять років одержувала від нього матеріальну допомогу, що була для неї єдиним або основним джерелом засобів до існування.

З питання ЯК ПРИЙМАЄТЬСЯ СПАДЩИНА, повідомляю Вам наступне:

Це питання регулює Цивільний Кодекс України:

Стаття 1268. Прийняття спадщини

3. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Стаття 1270. Строки для прийняття спадщини

1. Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

2. Якщо виникнення у особи права на спадкування залежить від неприйняття спадщини або відмови від її прийняття іншими спадкоємцями, строк для прийняття нею спадщини встановлюється у три місяці з моменту неприйняття іншими спадкоємцями спадщини або відмови від її прийняття.

Якщо строк, що залишився, менший як три місяці, він продовжується до трьох місяців.

Стаття 1272. Наслідки пропущення строку для прийняття спадщини

1. Якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її.

2. За письмовою згодою спадкоємців, які прийняли спадщину, спадкоємець, який пропустив строк для прийняття спадщини, може подати заяву про прийняття спадщини нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.

3. За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Стаття 1296. Право спадкоємця на одержання свідоцтва про право на спадщину

1. Спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину.

2. Якщо спадщину прийняло кілька спадкоємців, свідоцтво про право на спадщину видається кожному з них із визначенням імені та часток у спадщині інших спадкоємців.

3. Відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.

Стаття 1297. Обов'язок спадкоємця звернутися за свідоцтвом про право на спадщину на нерухоме майно

1. Спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов'язаний звернутися до нотаріуса або в сільських населених пунктах - до уповноваженої на це посадової особи відповідного органу місцевого самоврядування за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно.

2. Якщо спадщину прийняло кілька спадкоємців, свідоцтво про право на спадщину видається на ім'я кожного з них, із зазначенням імені та частки у спадщині інших спадкоємців.

Стаття 1298. Строк видачі свідоцтва про право на спадщину

1. Свідоцтво про право на спадщину видається спадкоємцям після закінчення шести місяців з часу відкриття спадщини.

Положення абзацу першого цієї частини застосовується також щодо дитини, зачатої за життя спадкодавця, але народженої після його смерті, у разі спадкування за законом.

Не треба вважати, що Ви автоматично приймаєте спадщину за законом після смерті дяді! Це дуже груба помилка! ОБОВ’ЯЗКОВО треба звертатись до нотаріусу за оформленням права на спадщину та його прийняттям!!!!!

Провожу Вам, як приклад, судову практику нижче.

.

.

.

Провадження № 2/235/218/17

Справа № 235/7670/16-ц

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 січня 2017 року м.Покровськ

Красноармійський міськрайонний суд Донецької області

в складі: головуючого судді Хмельової С.М.

за участю секретаря судового засідання Соловйової М.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду №7 м. Покровська цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Лисівської сільської ради Покровського району Донецької області про поновлення строку на прийняття спадщини,-

ВСТАНОВИВ:

До Красноармійського міськрайонного суду Донецької області звернулась ОСОБА_1з позовною заявою до Лисівської сільської ради Покровського району Донецької області про поновлення строку на прийняття спадщини. В обґрунтування заявлених вимог позивачка зазначила, що 10 травня 2006 року помер батько позивачки ОСОБА_2, який на день смерті проживав та був зареєстрований в ІНФОРМАЦІЯ_1 (Леніна), 24. Після його смерті залишилося спадкове майно у вигляді житлового будинку та належної йому на праві власності земельної ділянки площею 7,54 умовних кадастрових гектарів, яка розташована на території Лисівської сільської ради Покровського району Донецької області. Позивачка прийняла спадщину, дивилась за домом, проживала у ньому, її брат ОСОБА_3 та сестра ОСОБА_4 склали заяву про відмову від спадщини. Оскільки на момент смерті батька позивачка не проживала разом з ним, але вважала, що прийняла спадщину та користувалась нею, але у звязку з юридичною необізнаністю не поспішала оформити право на спадщину за законом, та помилково вважала що оформлення спадщини слід зробити через шість місяців після смерті батька. 15.12.2016 року ОСОБА_1 звернулась до Другої красноармійської нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини, яка залишилась після смерті ОСОБА_2, але їй було відмовлено через пропущений шестимісячний строк на прийняття спадщини, передбачений ст. 1270 ЦК України. Позивачка вважає, що пропустила строк для прийняття спадщини з поважних причин, тому просить надати їй додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини, що залишилась після смерті ОСОБА_2.

Позивачка до судового засідання не зявилась, надала суду заяву про розгляд справи у її відсутності, підтримала позовні вимоги, наполягала на їх задоволенні(а.с.9).

Представник відповідача до судового засідання не зявився, надав суду заяву, в якій просить розглянути справу без їх участі (а.с.16).

Суд, дослідивши матеріали цивільної справи, з'ясувавши всі обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, що мають значення для вирішення справи по суті, встановивши фактичні дані та відповідні їм правовідносини, приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно повторного свідоцтва про смерть від 09 серпня 2016 року, виданого виконкомом Лисівської сільської ради Красноармійського району Донецької області, актовий запис №27, 10 травня 2006 року помер ОСОБА_2. Місцем смерті зазначено с. Лисівка Покровського району Донецької області (а.с.4).

Відповідно до довідки, виданої виконкомом Лисівської сільської ради, від 15.12.2016 року №1360, ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, який помер 10.05.2006 року, був зареєстрований та постійно мешкав (з 1973 року по день смерті) за адресою: с. Лисівка Покровського району Донецької області (а.с.5).

ОСОБА_1 було відмовлено в заведенні спадкової справи, після смерті померлого ОСОБА_2, що підтверджується постановою державного нотаріуса Другої красноармійської державної нотаріальної контори ОСОБА_5 про відмову у вчинені нотаріальної дії, оскільки спадкоємцем пропущений шестимісячний строк для подачі заяви про прийняття спадщини (а.с.15).

Згідно відповіді на запит Другої Красноармійської державної нотаріальної контори, спадщина після смерті ОСОБА_2 не відкривалась, дані про спадкоємців невідомі(а.с.20).

Відповідно до статті 1216 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

У статті 1218 ЦК України зазначено, що до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Згідно положень статті 1221 ЦК України, місцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця. В особливих випадках місце відкриття спадщини встановлюється законом.

Статтею 71 Закону України «Про міжнародне приватне право» передбачено регулювання спадкування нерухомого майна правом держави, на території якої знаходиться це майно, а майна, яке підлягає державній реєстрації в Україні, - правом України.

Згідно статті 1269 ЦК України, спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини. Заява про прийняття спадщини подається спадкоємцем особисто.

На підставістатті 1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Частиною 3 статті 1272 ЦК України визначено, що за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Відповідно до пункту 24частини 6 Постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 30 травня 2008 року «Про судову практику у справах про спадкування», вирішуючи питання про визначення додаткового строку, суд досліджує поважність причин пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Позивачка, яка є спадкоємцем майна померлого за законом, пропустила строк на прийняття спадщини у звязку з тим, щоє юридично необізнаною людиною, оскільки не поспішала оформити право на спадщину за законом, та помилково вважала, що оформлення спадщини слід зробити через шість місяців після смерті батька, і данупричину пропуску строку на подачу заяви про прийняття спадщини суд визнає поважною.

Визначаючи позивачу додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини, суд в резолютивній частині рішення вказує відповідний період часу з моменту набрання судовим рішенням законної сили, протягом якого спадкоємець може подати заяву про прийняття спадщини, а не конкретну дату, до якої спадкоємець може подати заяву про прийняття спадщини, та, вважає, що строк у три місяці є таким, який достатній для подання заяви про прийняття спадщини, та не перевищує строку, встановленогостаттею 1270 ЦК Українидля прийняття спадщини.

Враховуючи викладене, заявлені позовні вимоги позивача про надання йому додаткового строку для прийняття спадщини є законними, обґрунтованими та підлягають задоволенню.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст.1216, 1218, 1269, 1270, 1272 ЦК України, ст.ст.11,57, 208,209,212-215,218 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Лисівської сільської ради Покровського району Донецької області про поновлення строку на прийняття спадщини задовольнити.

Визначити ОСОБА_1 додатковий строкдля подання заяви про прийняття спадщини, яка відкрилася після смерті ОСОБА_2, померлого 10 травня 2006 року, тривалістю три місяці з дня набрання рішенням суду законної сили.

На рішення суду може бути подано апеляційну скаргу доАпеляційного суду Донецької області через Красноармійський міськрайонний суд Донецької області протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя С.М.Хмельова

Тобто, що треба робити?

Треба спочатку звернутись до нотаріусі, щоб оформити Ваше право на спадщину та прийняти спадщину.

Далі Вам треба отримати свідоцтво про право на спадщину на нерухоме майно.

Після того, як Ви приймете та оформити право на спадщину, зможете займатись приватизацією квартири. Якщо вона до Вас перейде, як спадщина.

Спочатку зробить кроки, що я Вам оголосила, а потім можете звернутись до мене з іншими питаннями. Мої дані є в профілі на сайті.

Сподіваюсь, що допомогла Вам у вирішанні Вашого питання!

З Повагою, Ірина! 

Вітаю

Чи є у Вас ордер про надання житлової площі? Якщо так чи вказані ви там як особи, що мають право там проживати? Прописка у Вас за цією ж адресою? 

Також звертаю увагу, що в приватизації квартири будуть брати участь всі особи, що там прописані.

            

Спадкування неприватизованої квартири можливе за певних умов, а саме спадкоємець, який у встановленому законом порядку прийняв спадщину, набуває право на квартиру державного житлового фонду, в якій за життя проживав спадкодавець, за умови, що на час відкриття спадщини квартира була місцем постійного проживання спадкодавця або він зберігав право користування нею, спадкодавець подав у встановленому порядку заяву про її приватизацію, однак квартира безпідставно не була передана йому у власність.

Похожие вопросы

Реклама
Мой ответ