Украина
category

Відсутність відображення у договорі проектно-кошторисної документації

Вопрос № 1448
Відсутність відображення у договорі проектно-кошторисної документації
6 консультаций
120 грн.

Добрий день.

Військова частина заключила договір на виконання будівельно-монтажних робіт по капітальному ремонту.

Аудиторська група ЗСУ знайшла недоліки в даному договорі і вимагає пояснень на наступні питання:

1.Чому договір не був приведений у відповідність до вимог ч.2. ст..877 ЦК в частині визначення у їх текстах складу і змісту проектно-кошторисної документації, відповідно до якої передбачалося проведення робіт по зазначеному договору?

2.Чому договір не був приведений у відповідність до ст..881 ЦК та п. 44-45 Загальних умов укладення та виконання договорів підряду в капітальному будівництві, затверджених постановою КМУ від 01.08.2005 №668 в частині визначення у договорах підряду сторони, на яку покладається обов`язок щодо страхування ризиків випадкового знищення або пошкодження об`єкта будівництва?

Той юрист, котрий надасть вмотивовану відповідь аудиторам, і отримає винагороду.

Дякую.

P.S. Договір надати немає змоги.

Консультации Советников

Добрий день, Дмитро!

Укладаючи договір будівельного підряду, сторони обов’язково повинні передбачити умови страхування ризиків, при цьому сторони мають право передбачити обов’язок однієї із сторін щодо страхування об'єкта будівництва, в цьому разізобов'язана сторона повинна надати іншій стороні в порядку, встановленому договором підряду, докази укладення нею договору страхування, включаючи відомості про страховика, розмір страхової суми, застраховані ризики. Тобто, укладення договору страхування об’єкту є правом, а не обов’язком сторін.Станом на сьогоднішній день, законодавством України, не передбачено, що об’єкти будівництва або будівельно-монтажні роботи підлягають обов’язковому страхуванню. Отже,керуючись принципом свободи договору та ст. 6 Цивільного кодексу України, сторони вправі вирішити, що страхування об’єкту будівництва не здійснюється.

ПРАВОВЕ ОБГРУНТУВАННЯ:

Статтею 881 Цивільного кодексу України, передбачено, що страхування об'єкта будівництва або комплексу робіт здійснюється підрядником або замовником відповідно до законодавства. 3. Замовник має право з метою здійснення контролю та нагляду за будівництвом і прийняття від свого імені відповідних рішень укласти договір про надання такого виду послуг із спеціалізованою організацією або спеціалістом. У цьому разі в договорі будівельного підряду визначаються функції та повноваження такого спеціаліста.

Тобто, норми цієї статі мають відсилочний характер до спеціального законодавства по страхуванню.

Стаття 999 Цивільного кодексу України, передбачено, що Законом може бути встановлений обов'язок фізичної або юридичної особи бути страхувальником життя, здоров'я, майна або відповідальності перед іншими особами за свій рахунок чи за рахунок заінтересованої особи (обов'язкове страхування). До відносин, що випливають із обов'язкового страхування, застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено актами цивільного законодавства.

Статтею 6 Закону України «Про страхування», передбачено, які види добровільного страхування можуть бути, а саме:страхування майна (іншого, ніж передбачено пунктами 5-9 цієї статті). Статтею 7 Закону України «Про страхування», передбачені види обов’язкового страхування. В даному переліку такі види як об’єкти будівництва та будівельно-монтажні роботи відсутні. Тобто, не є об’єктами обов’язкового страхування.

Окрім цього, 17 червня 2009 року, Постановою КМУ від 17.06.2009 року № 629, був затверджений порядок укладеннядоговорів обов'язкового страхування будівельно-монтажних робіт.

Однак, Постановою КМУ від 20 жовтня 2010 року № 956 «Про визнання такими, що втратили чинність, постанов Кабінету Міністрів України від 17 червня 2009 р. N 629 і від 22 липня 2009 р. N 805, цей Порядок укладеннядоговорів обов'язкового страхування будівельно-монтажних робіт, було визнано таким, що втратив чинність.

При цьому, пунктом 5 “Загальних умов укладення та виконання договорів підряду у капітальному будівництві ”, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.2005р. №668 (зі змінами та доповненнями) передбачено зазначення умов страхування, а не обов’язковість наявності договору страхування.

Тобто, станом на сьогоднішній день, законодавством України, не передбачено обов’язкове страхування об’єктів будівництва. 

А що стосується вимог, передбачені ч. 2 ст. 877 ЦК України, то такі умови можливо додатково погодити в додатковій угоді. 

З повагою, юрист Яблокова Леся Олександрівна. 

Доброго дня, Дмитро.

Пропоную почати з головного. В Українському законодавстві, а саме в Цивільному кодексі України чітко прописані вимоги до Договору (Далі - Кодекс).

Так, ст. 627 передбачається свобода договору. 1. Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

По змісту договору: ст. 1. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Також пропоную звернутись до Постанови КМУ від 1 серпня 2005 р за №668 (далі – Постанова).

П.1 Постанови встановлено:

1. Ці Загальні умови відповідно до Цивільного кодексу України ( 435-15 ) визначають порядок укладення та виконання договорів підряду на проведення робіт з нового будівництва, реконструкції будівель і споруд та технічного переоснащення діючих підприємств (далі - капітальне будівництво об'єктів), а також комплексів і видів робіт, пов'язаних із капітальним будівництвом об'єктів.

В п.5 Постанови вказано, що саме належить до істотних умов Договору підряду:

найменування та реквізити сторін;

місце і дата укладення договору підряду;

предмет договору підряду;

договірна ціна;

строки початку та закінчення робіт (будівництва об'єкта);

права та обов'язки сторін;

порядок забезпечення виконання зобов'язань за договором підряду;

умови страхування ризиків випадкового знищення або пошкодження об'єкта будівництва;

порядок забезпечення робіт проектною документацією, ресурсами та послугами;

порядок залучення субпідрядників;

вимоги до організації робіт;

порядок здійснення замовником контролю за якістю ресурсів;

умови здійснення авторського та технічного нагляду за виконанням робіт;

джерела та порядок фінансування робіт (будівництва об'єкта);

порядок розрахунків за виконані роботи;

порядок здачі-приймання закінчених робіт (об'єкта будівництва);

гарантійні строки якості закінчених робіт (експлуатації об'єкта будівництва), порядок усунення недоліків;

відповідальність сторін за порушення умов договору підряду;

порядок врегулювання спорів;

порядок внесення змін до договору підряду та його розірвання.

У договорі підряду сторони можуть передбачати інші важливі для регулювання взаємовідносин умови. Примірний договір підряду затверджується Мінрегіоном.

Звертаємось до п. 29 Постанови:

Замовник зобов'язаний:

укласти договір страхування ризиків випадкового знищення або пошкодження об'єкта будівництва, якщо це передбачено договором підряду;

П. 31 Постанови:

31. Підрядник зобов'язаний:

забезпечити страхування ризиків випадкового знищення або пошкодження об'єкта будівництва, якщо це встановлено договором підряду

Якщо в Договорі не прописані всі істотні умови, тоді Договір можна визначити недійсним. В Вашому випадку я не можу сказати, прописані всі істотні умови, чи ні, однак точно можу зазначити, що, виходячи з вищенаведеного, СТРАХУВАННЯ не є істотною умовою договору. В Договорі Підряду істотною умовою є визначення «умов страхування ризиків випадкового знищення або пошкодження об'єкта будівництва», однак це зовсім не визначає, що обов’язково страхувати такі ризики. Треба прописувати умови, ЯКЩО страхування відбувається. В п.п. 29,31 чітко вказано, хто має обов’язок укладати договори страхування, ЯКЩО СТРАХУВАННЯ ПЕРЕДБАЧЕНО ДОГОВОРОМ!

Якщо звернутись саме до Закону України «Про страхування», то ст. 7 передбачає види обов’язкового страхування. Не бачу сенсу їх Вам копіювати в консультацій, так як Ви можете особисто ознайомитись з ними в інтернеті. Однак, Законом «Про страхування» передбачено 47 видів обов’язкового страхування, однак жодний не говорить, що треба страхувати ризик випадкового знищення майна за Договором Підряду. Тобто, це страхування, це Ваше особисте право. В Цивільному кодексі України теж ніде не зазначений обов’язок страхування за даним видом Договору.

Аудитори, які наполягають на обов’язковому страхуванні не прави, так як в Українському законодавстві передбачена СВОБОДА ДОГОВОРУ та вимоги ДО ЗМІСТУ ДОГОВОРУ, який має відповідати вимогам цивільного законодавства, а цивільне законодавство не вимагає страхування за Договором Підряду. Це виключно право сторін, а не обов’язок.

Ответ оплачен: 120 грн.

Стосовно проектно-кошторисної документації, то тут аудитори мали рацію. В договорі Підряду обов’язково мають бути прописані склад та зміст проекто-кошторисної документації. Якщо це не прописано в Договорі, то має бути прописано в Додатковій угоді або Додатку до Договору, які є невід’ємною частиною договору.

Ст. 877 Цивільного кодексу передбачає, що Підрядник зобов'язаний здійснювати будівництво та пов'язані з ним будівельні роботи відповідно до проектної документації, що визначає обсяг і зміст робіт та інші вимоги, які ставляться до робіт та до кошторису, що визначає ціну робіт.

Тобто, така документація обов’язково має бути. Але, виходячи з практики, саме умови проектної документації не прописуються в самому договорі, а прописуються в окремій угоді. А в самому договорі зазвичай вказується так «Підрядник зобов'язаний здійснювати будівництво та пов'язані з ним будівельні роботи відповідно до проектної документації, що визначає обсяг і зміст робіт та інші вимоги, які ставляться до робіт та до кошторису, що визначає ціну робіт, згідно з Додатком №1, який є невід’ємною частиною Договору» (ну приблизно так).

Якщо не прописати це, тоді не будуть виконані вимоги до змісту Договору підряду і це буде підставою визначити Договір недійсним. 

Договір вважається укладеним, якщо між сторонами досягнуто згоди з усіх істотних умов договору. Та навпаки, недосягнення сторонами у належній формі згоди хоча б по одній з істотних умов договору може стати наслідком визнання такого договору неукладеним.

Якщо виникнуть додаткові запитання, завжди рада відповісти!

Сподіваюсь, що допомогла Вам.

З Повагою, Ірина!

Доброго вечора!

1. Чому договір не був приведений у відповідність до вимог ч.2. ст.877 ЦК в частині визначення у їх текстах складу і змісту проектно-кошторисної документації, відповідно до якої передбачалося проведення робіт по зазначеному договору?

Як зазначено в ч.1 і 2 ст. 877 ЦК України підрядник зобов’язаний здійснювати будівництво та пов’язані з ним будівельні роботи відповідно до проектної документації, що визначає обсяг і зміст робіт та інші вимоги, які ставляться до робіт та до кошторису, що визначає ціну робіт. Підрядник зобов’язаний виконати усі роботи, визначені у проектній документації та в кошторисі (проектно-кошторисній документації), якщо інше не встановлено договором будівельного підряду. Договором будівельного підряду мають бути визначені склад і зміст проектно-кошторисної документації, а також має бути визначено, яка із сторін і в який строк зобов’язана надати відповідну документацію.

Частиною першою ст. 318 Господарського кодексу України передбачено, що за договором підряду на капітальне будівництво одна сторона (підрядник) зобов’язується своїми силами і засобами на замовлення другої сторони (замовника) побудувати і здати замовникові у встановлений строк визначений договором об’єкт відповідно до проектно-кошторисної документації або виконати зумовлені договором будівельні та інші роботи, а замовник зобов’язується передати підряднику затверджену проектно-кошторисну документацію, надати йому будівельний майданчик, прийняти закінчені будівництвом об’єкти і оплатити їх.

Отже, як випливає з приписів даних правових норм, за договором будівельного підряду підрядник зобов’язується виконати будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов’язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов’язок не покладається на підрядника, прийняти об’єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх.

Крім того, аналіз зазначених вище статей та відповідних глав ГК України та ЦК України свідчить, що для даного виду договорів однією з істотних умов, крім передбачених ст. 180 ГК України та ст. 638 ЦК України (предмет, ціна, строк), є також проектно-кошторисна документація.

Згідно з ч.2 ст. 180 ГК України господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода.

Як встановлено ст. 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Таким чином, договір вважається укладеним, якщо між сторонами досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. В даному випадку, для укладання договору проектно-кошторисна документація є істотною умовою, оскільки її необхідність визнана законом.

Тому, незалежно від того, на яку з сторін договору покладається обов'язок з розробки і затвердження проектно-кошторисної документації, здійснення і завершення будівництва не є можливим за її відсутності.

  • ОСКІЛЬКИ, проектно-кошторисна документація є істотною умовою договору підряду, слід укласти додаток до договору (назва – Додаток № __«На виконання проектно-кошторисної документації»), в якому буде визначено хто (замовник/підрядник) займеться розробкою проектно-кошторисної документації та пройде державну експертизу.

2. Чому договір не був приведений у відповідність до ст.881 ЦК та п. 44-45 Загальних умов укладення та виконання договорів підряду в капітальному будівництві, затверджених постановою КМУ від 01.08.2005 №668 в частині визначення у договорах підряду сторони, на яку покладається обов`язок щодо страхування ризиків випадкового знищення або пошкодження об`єкта будівництва?

Частина 1 ст. 881 ЦК має тлумачитись з урахуванням ст. 5 Закону «Про стра­хування», яка допускає запровадження тільки тих видів обов'язкового стра­хування, які передбачені цим Законом, та формулює публічно-правову заборону здійснення обов'язкових видів страхування, не передбачених цим Законом.

Дана стаття дозволяє сторонам договору самостійно визначити обов´язок однієї зі сторін страхувати ризики від випадкових ушкоджень об´єкта будівництва, окремих етапів чи комплексів (які є закінченим будівництвом відповідно до умов договору), шкоди, заподіяної іншим особам, а також умови такого страхування.

  • ОТЖЕ, публічно-правової обов'язковості страхування об'єктів будівництва не існує, а до змісту правовідносин щодо будівельного підряду включається обов'язок підрядника або замовника страхувати об'єкт будівництва, якщо це передбачено договором

Сподіваюсь, була для Вас корисною! 

1) ч.2 ст.877 ЦКУ  встановлено: "Договором будівельного підряду мають бути визначені склад і зміст проектно-кошторисної документації, а також має бути визначено, яка із сторін і в який строк зобов'язана надати відповідну документацію".

Тобто цією нормою встановлено одну з істотних умов такого договору. Саме з цією умовою пов'язана більшість спорів, які розглядаються  в судах. Однак, договір будівельного підряду, як правило, складається не лише з основного тексту договору, а передбачає наявність додатків до нього та додаткових угод, які конкретизують технічні деталі, строки, розрахунки і т.п.

Отже, якщо у тексті основного договору відсутні склад і зміст проектно-кошторисної документації, це не означає, що особа, яка перевіряється, не дотрималась вимог вищезазначеної норми ЦКУ за умови наявності додаткових угод (додатків) до основного договору з проектно-кошторисною документацією (котрі є його невід'ємною частиною).

2) обґрунтована відповідь на друге питання надана попередніми дописувачами.  

В силу приписів ст. 627 Цивільного кодексу України встановлено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з врахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Для чинності правочину необхідно, щоб його умови не суперечили чинному законодавству, моральним засадам суспільства, щоб особи, які його вчиняють, мали необхідний обсяг дієздатності, щоб волевиявлення учасників було вільним і відповідним їх внутрішній волі, щоб правочин був вчинений у належній формі і був спрямованим на реальне настання правових наслідків, що ним обумовлені.

Статтею 638 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також всі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Аналогічні за змістом положення міститься частинах 2 та 3 ст. 180 Господарського кодексу України.

Згідно частини 1 ст. 323 Господарського кодексу України, договори підряду (субпідряду) на капітальне будівництво укладаються і виконуються на загальних умовах укладання та виконання договорів підряду в капітальному будівництві, затверджених Кабінетом Міністрів України, відповідно до закону.

Відповідно до п. 2 постанови Кабінету Міністрів України від 01.08.2005 № 668 "Про затвердження Загальних умов укладання та виконання договорів підряду в капітальному ремонті", дані загальні умови є обов’язковими для врахування під час укладення та виконання договорів підряду в капітальному будівництві (надалі - Договір підряду) незалежно від джерел фінансування робіт, а також форми власності замовника та підрядника (субпідрядників).

В зазначеній Постанови № 668 істотними умовами договору зокрема є: умови страхування ризиків випадкового знищення або пошкодження об’єкта будівництва; порядок забезпечення робіт проектною документацією..

Частиною 5 ст. 318 Господарського кодексу України також визначені істотні умови договору підряду, а саме: найменування сторін; місце і дата укладення; предмет договору (найменування об’єкта, обсяги і види робіт, передбачених проектом); строки початку і завершення будівництва, виконання робіт; права і обов’язки сторін; вартість і порядок фінансування будівництва об’єкта (робіт); порядок матеріально-технічного, проектного та іншого забезпечення будівництва; режим контролю якості робіт і матеріалів замовником; порядок прийняття об’єкта (робіт); порядок розрахунків за виконані роботи, умови про дефекти і гарантійні строки; страхування ризиків, фінансові гарантії; відповідальність сторін (відшкодування збитків); урегулювання спорів, підстави та умови зміни і розірвання договору.

В частині 1 ст. 877 Цивільного кодексу України закріплено, що підрядник зобов’язаний здійснювати будівництво та пов’язані з ним будівельні роботи відповідно до проектної документації, що визначає обсяг і зміст робіт та інші вимоги, які ставлять до робіт та до кошторису, що визначає ціну робіт.

В силу приписів ст. 879 Цивільного кодексу України, підрядник зобов’язаний здійснювати будівництво та пов’язані з ним будівельні роботи відповідно до проектної документації, що визначає обсяг і зміст робіт та інші вимоги, які ставляться до робіт та до кошторису, що визначає ціну робіт. Підрядник зобов’язаний виконати усі роботи, визначені у проектній документації та в кошторисі (проектно-кошторисній документації), якщо інше не встановлено договором..

Якщо договір не містить складу, змісту проектно-кошторисної документації, належного визначення, в який строк замовник зобов’язаний надати відповідну документацію, одночасно з передбаченим обов’язком підрядника за завданням замовника виконати всі роботи в об’ємі та у строки, передбачені договором, і здати роботи замовнику у стані, що відповідає проектній документації, та обов’язком замовника забезпечити передачу проектної документації в об’ємі і в строки, що забезпечують своєчасне виконання робіт, у договорі сторонами не погоджені види підрядних робіт, строки початку та закінчення робіт (будівництва об’єкта) та їх вартість, страхування ризиків, підстави та умови розірвання договору, такий договір суперечить положенням ст. 638 Цивільного кодексу України, частин 2, 3, 4 ст. 180, частини 8 ст. 181 Господарського кодексу України, Постанови від 01.08.2005 № 668 "Про затвердження Загальних умов укладання та виконання договорів підряду в капітальному ремонті"

Водночас, незалежно від того, на яку зі сторін договору покладається обов’язок з розробки і затвердження проектно-кошторисної документації (ч. 2 ст. 877 ЦК України), здійснення і завершення будівництва не є можливим за її відсутності.

Частиною 8 ст. 181 Господарського кодексу України передбачено, що у разі якщо сторони не досягли згоди з усіх істотних умов господарського договору, такий договір вважається неукладеним (таким, що не відбувся).

Відповідно до частини 1 ст. 174 Господарського кодексу України, пункту 1 частини 2 ст. 11 Цивільного кодексу України неукладеність договору виключає можливість виникнення за ним прав та обов’язків у сторін спору, оскільки в цьому випадку договір вважається таким, що не відбувся.

Похожие вопросы

Реклама
Мой ответ