Скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі може бути подано протягом десяти днів з дня вручення такої постанови. Якщо ж з об’єктивних причин вчасно подати до компетентного органу скаргу не вдалося, необхідно додатково, разом із самою скаргою про скасування штрафу, подати заяву про поновлення строку із зазначенням причин пропуску встановленого строку, а також із додаванням документів, що підтверджують об’єктивність пропуску строку (наприклад, довідка з лікарні).
Адміністративну скаргу про скасування постанови в справі про адмінправопорушення можна подавати до керівника підрозділу, в якому несе службу співробітник Національної поліції, який наклав штраф, або до суду за місцем проживання (державної реєстрації місця проживання) особи, на яку накладено штраф.
Якщо скаргу розглядатимуть в Національній поліції, тоді у випадку відмови у скасуванні штрафу не доведеться додатково сплачувати судовий збір. Крім цього, розгляд скарги керівником підрозділу Нацполіції не позбавляє права водія звернутися до суду (не пізніше 10 днів відмови в Поліції скасувати штраф). Звертаючись до суду варто зазначити про звільнення водія від сплати судового збору при зверненні про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення. Судді звісно ж знають про це, однак, краще додатково про це зазначити у скарзі.
Що ж означає звільнення особи, яка оскаржує постанову про накладення штрафу за порушення ПДР від сплати судового збору? Безпосередньо при зверненні до суду сплачувати судовий збір не потрібно. Не потрібно його буде й сплачувати, якщо скаргу буде задоволено і штраф скасовано. Однак, у випадку відмови судом у задоволенні адміністративної скарги водія про скасування штрафу доведеться ще додатково сплатити суму судового збору, яка сьогодні є досить кусючою – 275,60 грн.
Як було встановлено вище, оскаржується Постанова у справі про адміністративне правопорушення. Немає значення чи подаєте скаргу до керівника підрозділу поліції чи в суд, основні вимоги до таких скарг є однаковими.
Для початку викладіть у скарзі обставини самої справи, тобто коротко опишіть як усе відбувалося: коли, де, хто їхав, а якому автомобілі тощо. Не забудьте зазначити, що їхали із дотримання вимог ПДР, вкажіть, які саме пункти ПДР були дотримані.
Після викладу фактичних обставин, потрібно зазначити, по-перше, що не згідні із постановою співробітника поліції, а по-друге, пояснити чому саме не згідні із цією постановою. Тут необхідно вказати, які порушення були допущені співробітником поліції, навести наявні докази дотримання вимог ПДР (запис відеореєстратора, наявність свідків тощо), зосередити увагу на процесуальних порушеннях, допущених при оформленні матеріалів справи про адміністративне правопорушення співробітниками поліції, при наявності вказати обставини, які звільняють від відповідальності. Чим більше буде зазначено законодавчих норм (Кодекс України про адміністративні правопорушення, Закони «Про дорожній рух», «Про національну поліцію», Постанови Кабміну, Накази МВС тощо) у підтвердження позиції, викладеної у скарзі, тим більше шансів на позитивний результат. Однак слід розуміти, що це не завжди є ключовим чинником у вирішенні справи. Завданням цієї частини скарги є переконати особу, яка прийматиме рішення по скарзі, у свої правоті та неправоті співробітника поліції, який накладав штраф.
Якщо є докази, які підтверджують певні обставини, потрібно незабути вказати про них в адміністративній скарзі, попросивши дослідити їх.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Про це варто зазначити в адміністративній скарзі. Варто звернути на це особливу увагу і безпосередньо судді під час розгляду справи.
Вище вказувалося, що якщо з якихось причин подати скаргу у відведений десятиденний строк не вдалося, необхідно разом із скаргою подавати заяву про поновлення строку на оскарження. Без такої заяви справу по суті не розглядатимуть. До заяви потрібно додати докази об’єктивності пропуску строку. Досить часто водії отримують постанову про накладення штрафу поштою. Нерідко поштовий лист із постановою надходить уже після закінчення відведеного десятиденного строку для оскарження штрафу. Зверніть увагу, що постанова надсилається поштовим відправленням у конверті, на якому є штрихкод. Такий конверт може бути і є доказом коли водій отримав листа з постановою. Можуть бути й інші докази пропущення строку. Довідка з лікарні може підтвердити знаходження водія на лікуванні, авіаквитки можуть підтвердити перебування в іншій країні тощо.
Важливою також є прохальна частина скарги. Тут потрібно чітко вказати про що просить скаржник (скасувати постанову про накладення штрафу і закрити справу).
Не забувайте долучити до скарги додатки (заява про поновлення строків, заяви про долучення та дослідження доказів, допит свідків, копія самої постанови тощо), а також підписати її. Потрібно також додати й копію адміністративної скарги із додатками для органу, який виніс постанову про накладення штрафу.
Звичайно, водій, який допустив порушення ПДР повинен понести відповідальність. Однак, нерідко, штрафи накладаються неправомірно, допускаються грубі процесуальні порушення співробітниками поліції. Це все вимагає реагування. Реагування в межах, визначених законом.
Рекомендую оскаржити дії поліції з метою пропуску строків позовної давності для накладення стягнення. Чинним законодавством – у першу чергу Кодексом України про адміністративні правопорушення та Закону України «Про виконавче провадження» – не встановлено термінів давності штрафів за порушення ПДР, накладених на водіїв.
Кодекс передбачає лише терміни подачі таких рішень для примусового виконання органам державної виконавчої служби (ДВС) – 15 днів з дня вручення постанови порушнику.
Згідно з КпАП постанова не підлягає виконанню у разі, якщо її не було звернено до виконання у встановлений термін – протягом трьох місяців з дати її винесення (ст. 303 КУпАП).