Украина
category

6 раз подряд ,подозрение по 130 ст и все разы беспричинная остановка

Вопрос № 2734
6 раз подряд ,подозрение по 130 ст и все разы беспричинная остановка
6 консультаций
50 грн.

все разы я не отказывался проехать сдать анализы,а отказывался оставлять свой Ренж Ровер так как еще жду касацию по данному авто (в 2016 я купил по договору купли продажи в 2017 бывший хозяин якобы взял в долг 200000$ у своего друга и заложил натариально-обсурт при котором я два года сужусь  и два суда выиграл без взяток) и мне предлагают его бросить где то в кустах и ехать на их вонючей мусаровозке... каждый раз я ехал в течении 2-х часов сдавал анализы и результат -трезвый!!! два суда я выиграл по 140 ст а в соломенском тетя судья при приложеных решениях по ренжу при (двух результатах трезвый -лишает меня прав на 3 года и 10000 штрафа ...Как такое может быть и что мне делать?спасибо ...Видео смотрели с боди камеры и нигде у меня не трясутся руки и внятная речь,на что ссылались сотрудники полиции ...

Консультации Советников

Доброго дня. Ви маєте право оскаржити постанову суду до апеляційного суду протягом десяти днів, якщо строк оскарження не пропущено. 

Доброго дня!

По Вашому питанню скажу наступне:

Впевнений, що постанову у Вашому випадку можна і треба оскаржувати.

Приклад апеляційної скарги на постанову за ч.1 ст.130 КУпАП виглядає так:

приклад складеної апеляційної скарги на постанову суду про притягнення до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого частиною 1 ст.130 КУпАП Апеляційний суд Рівненської області 33028, м. Рівне, вул. Шкільна, 1соба, яку притягнуто до адміністративноївідповідальності:соба, яка подає скаргу) Прізвище ім’я по батькові індекс, Рівненська область, Рівненський район, с._________, вул.Безіменна,111 тел. (000) 123-45-67

Апеляційна скарга

на постанову Рівненського районного суду Рівненської області

від «__» грудня 2018 року у справі про адміністративне правопорушення №________

Постановою Рівненського міського суду Рівненської області від ________2018 року у справі №______________ мене притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП, постановлено накласти на мене адміністративне стягнення у виді адміністративного штрафу в розмірі 10 200 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік (далі – Оскаржувана постанова).

Я не погоджуюсь із Оскаржуваною постановою

і вважаю її незаконною та необґрунтованою з наступних доводів та підстав:

Судом першої інстанції було неправильно застосовано норми матеріального права та порушено норми процесуального права, а саме: неправильно застосовано норми ч.1 ст.130, ст.251, ч.1 ст.256, ч.3 ст.266 Кодексу України про адміністративні правопорушення, п.8 Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.12.2008р. № 1103, порушено норми ст.252 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

1. Так, частиною 1 ст.130 КУпАП передбачено різні, окремі, самостійні склади правопорушення як за керування транспортним засобом у стані сп’яніння, так і за відмову від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

За матеріалами справи, і це не оспорюється, та прямо значиться у складеному відносно мене протоколі, я не проходив жоден із видів огляду на стан сп’яніння, і результатів такого огляду немає.

Натомість, складеним відносно мене протоколом ініційовано притягнення мене до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП саме за відмову від проходження огляду.

НІХТО ЗА КЕРУВАННЯ ТРАНСПОРТНИМ ЗАСОБОМ У СТАНІ СП’ЯНІННЯ ПРОТОКОЛ ВІДНОСНО МЕНЕ НЕ СКЛАДАВ, ПРИТЯГНЕННЯ МЕНЕ ЗА ЦЕ ПРАВОПОРУШЕННЯ НІХТО НЕ ІНІЦІЮВАВ, І ВІДПОВІДНИХ ДОКАЗІВ ПЕРЕБУВАННЯ МЕНЕ САМЕ У СТАНІ АЛКОГОЛЬНОГО СП’ЯНІННЯ (ані у формі огляду з допомогою технічних засобів, з яким я погодився, ані огляду в медичному закладі) суду не подавав і матеріали справи цих оглядів не містять.

Однак, суд першої інстанції припустився грубих порушень ч.1 ст.130 КУпАП, неправильно її застосував, оскільки за змістом складеного відносно мене протоколу і доданих пояснень свідків, суть мого порушення зводить, на переконання працівника поліції, до відмови від проходження огляду на стан сп’яніння, НАТОМІСТЬ, ОПИСАВШИ ЦІ «ЗВИНУВАЧЕННЯ» відносно мене у описовій частині постанови суду (ТОБТО ПРО ТЕ, З ЧИМ ПОСТУПИЛА СПРАВА ДО СУДУ), далі У МОТИВУВАЛЬНІЙ ЧАСТИНІ суд ПРИПУСТИВСЯ СУПЕРЕЧЛИВОГО, НЕОБГРУНТОВАНОГО, І БЕЗПІСДАТВНОГО ВИСНОВКУ, вказавши наступне:

«Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, вважаю, що ________________ порушив вимоги п.2.5. Правил дорожнього руху, і в його діях є склад правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, тобто керування транспортними засобами в стані алкогольного сп’яніння, а тому до нього необхідно застосувати адміністративне стягнення в межах санкції вказаної статті».

Отже, як безспірно видно із змісту оскаржуваної постанови, суд наклав на мене адміністративне стягнення за ч.1 ст.130 КУпАП виходячи з того, що я вчинив правопорушення у виді саме керування транспортним засобом в стані алкогольного сп’яніння.

Так значиться у виданій мені і підписаній суддею копії постанови у справі.

Відтак, враховуючи, що результатів огляду мене на стан сп’яніння ані у виді огляду спеціальними технічними засобами на місці зупинки поліцейським у присутності двох свідків, ані у виді результатів огляду (висновок) медичного закладу (охорони здоров’я) у матеріалах справи немає, лише за наявності одного з яких є можливим притягнення до відповідальності за керування у стані сп’яніння, то з цих підстав Оскаржувана постанова є незаконною і підлягає скасуванню.

Більше того, протокол про адміністративне правопорушення відносно мене за ч.1 ст.130 КУпАП у виді саме «керування ТС у стані алкогольного сп’яніння» не складався, а у тому протоколі, що надійшов до суду, і яким керувався районний суд, ЗАФІКСОВАНО НАЯВНЕ, НА ПЕРЕКОНАННЯ, ПРАЦІВНИКА ПОЛІЦІЇ, ПОРУШЕННЯ У ВИДІ ВІДМОВИ ВІД ПРОХОДЖЕННЯ ОГЛЯДУ У МЕДИЧНОМУ ЗАКЛАДІ, А НЕ КЕРУВАННЯ У СТАНІ СП’ЯНІННЯ, ЯК ТЕ ОБГРУТОВАНО ВВАЖАВ СУД, ТА НАЛЕЖНИХ І ДОСТАТНІЇ ДОКАЗІВ ЧОМУ У СПРАВІ НЕМАЄ.

Цього суд першої інстанції не врахував, припустився грубих, суперечливих висновків, через що неправильно застосував норму ч.1 ст.130 КУпАП і незаконно наклав на мене адміністративне стягнення саме за керування транспортним засобом у стані алкогольного сп’яніння, про що суд у мотивувальній частині чітко і прямо наголосив.

Цього безумовно достатньо для скасування цієї постанови районного суду.

Між тим, є й інші суттєві порушення, які дають підстави для скасування цієї постанови.

2. Так, Згідно ч.1 ст.256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення.

Згідно п.8 Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.12.2008р. № 1103 (далі – Порядок направлення) у разі відмови водіятранспортного засобу від проведення огляду в закладі охорони здоров'я поліцейський вприсутності двох свідків складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп'яніння і дії водія щодо ухиленнявід огляду.

Відповідно до змісту складеного відносно мене протоколу, який надійшов до суду і міститься у матеріалах справи, та з яким я з дозволу суду на підставі поданої ________2018 р. заяви ознайомився і виготовив фотокопію, час вчинення мною порушення значиться 18 год.30 хв., а час складення протоколу за наслідками виявлення порушення значиться 19 год.00 хв.

Отже, за змістом протоколу, наявне, на переконання працівника поліції, порушення у виді відмови від проходження огляду на стан сп’яніння у медичному закладі вчинено о 18:30, а протокол складено через 30 хв., а саме – 19:00.

Між тим, у наявних у матеріалах справи письмових поясненнях свідків (прізвище1). та (прізвище2) значиться ЩО ВОНИ БУЛИ СВІДКАМИ ТОГО, ЯК Я о 19 год.00 хв. відмовився від проведення огляду на стан виявлення алкогольного сп’яніння.

Отже, суд першої інстанції порушив норму процесуального права – ст.252 КУпАП щодо оцінки доказів, яка вказує, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об’єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Тому, обгрунтування Оскаржуваної постанови, ДА ЩЕ Й БУЦІМТО ФАКТУ КЕРУВАННЯ МНОЮ ТРАНСПОРТНИМ ЗАСОБОМ У СТАНІ АЛКОГОЛЬНОГО СП’ЯНІННЯ ПРОТОКОЛОМ, В ЯКОМУ ЙДЕТЬСЯ, ЩО Я ВІДМОВИВСЯ ВІД ПРОХОДЖЕННЯ ОГЛЯДУ У МЕДИЧНОМУ ЗАКЛАДІ о 18 год.30 хв., та поясненнями двох свідків, які зазначають, що були свідками, як я відмовився від проходження огляду в зовсім інший час – через пігодини, є недопустимим та вказує, що районний суд в порушення ст.252 КУпАП не оцінив представлені докази з кількох документів в сукупності, здійсним це неповно і необ’єктивно, через що припустився необгрунтованого і нічим не підтвердженого висновку про керування мною транспортним засобом у стані сп’яніння при наданні суду супречливих матеріалів про відмову від проходження огляду.

Отже, Оскаржувана постанова підлягає скасуванню, оскільки вимогам законності вона не відповідає.

3. Насправді, я не відмовлявся від проходження жодного з видів огляду, ніхто його мені не пропонував, а свідків, які значаться по справі як свідки моєї відмови від огляду, при зупинці транспортного засобу під моїм керуванням взагалі не було, і це може засвідчити свідок, який разом зі мною перебував в автомобілі на момент зупинки транспортного засобу, а саме (свідок-1), якого я прошу суд викликати і допитати як свідка, оскільки я не брав участі у справі, бо перебував за межами України, що і зазначено у Оскаржуваній постанові.

Тому, я не мав змоги взяти участь у змагальних дебатах, і не мав можливості спростувати інкриміноване мені правопорушення надавши суду відповідні докази.

Провадження відносно мене у справі про адміністративне правопорушення для цілей застосування Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод є кримінальним, що узгоджується із рішеннями Європейського суду з прав людини (рішення у справах «Езтюрк проти Німеччини» (Ozturk v. Germany), від 21 лютого 1984 року, пп. 52-54, Series A № 73; «Лауко проти Словаччини» (Lauko v. Slovakia), 2 вересня 1998 року, пп. 56-59, Reports of Judgments and Decisions 1998-VI; та ухвалу щодо прийнятності у справі «Рибка проти України» (Rybka v. Ukraine), заява № 10544/03, від 17 листопада 2009 року).

Відповідно до підпункту «d» п. 3 ст. 6 Європейської Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод кожний обвинувачений, як мінімум, має право допитувати свідків, які дають показання проти нього або право на те, щоб ці свідки були допитані.

Тому, з одного боку, представлені письмові пояснення, з одного боку, суперечать змісту складеного працівником поліції протоколу щодо часу заявленої моєї відмови від проходження огляду, а з іншого боку – я не мав можливості їх допитати, чим було порушене мені гарантоване Конвенцією вищезазначене право перехресного допиту.

Також, в будь-якому разі, я маю право подання своїх доказів, зокрема, клопотатати перед судом про виклик моїх свідків.

Більше того, у тексті письмових пояснень, які, як видно, є бланками заздалегідь заготовлених технічними засобами пояснень, значиться лише, що я відмовився від проходження огляду з використанням технічного засобу – А ЦЕ, ЯКБИ І БУЛО ТАКЕ, ТО Є МОЇМ ПРАВОМ ЗА ЗАКОНОМ І НЕ УТВОРЮЄ СКЛАДУ ПРАВОПОРУШЕННЯ.

Натомість, далі у строці «та у медичному закладі» нічого не значиться, ні слова, і прочерку. Я ознайомився з цими поясненнями в суді, виготовивши з дозволу суду фотокопії усіх матеріалів справи.

Отже, недотримано вимог п.8 Порядку направлення, оскільки заявлені працівником поліції свідки лише в цих поясненнях посвідчили заявлену у протоколі обставину моєї відмови (не кажучи зараз про час, який не співпадає із зазначеним часом вчинення правопорушення у протоколі) від проходження огляду за допомогою технічного засобу – газоаналізатора Alcotest 6810, натомість про відмову від проходження огляду у медичному закладі І СЛОВА НЕ ЗНАЧИТЬСЯ !

Також, за змістом рішення ЄСПЛ у справах «Malofeyeva v. Russia» та «Karelin v. Russia» у випадку, коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення.

Отже, і з цих підстав Оскаржувана постанова незаконна і підлягає скасуванню, адже ці свідки в цих поясненнях посвідчили зовсім іншу обставину (відмову від оголяду за допомогою Alcotest 6810, що є правом водія а не порушенням), і в зовсім інший час (в 19.00 а не у 18.30, як те зазначив працівник поліції у протоколі).

4. Складене працівником поліції направлення на огляд в заклад охорони здоров’я суперечить складеному ним протоколу відносно мене, оскільки, у направленні значиться, що мене доставили у медичний заклад, про що зазначив працівник поліції у цій графі, натомість у протоколі зазначає, що я відмовився від огляду.

Все це додатково підтверджує, що ніхто мені ніякого огляду пройти не пропонував, і в мене навіть не вилучали посвідчення водія, чи транспортний засіб, що підвтерджує зміст протоколу.

5. Також, в порушення вимог п.8 Порядку направлення у протоколі навіть незафіксована сама суть порушення – мої, на переконання працівника поліції, дії по ухиленню від проходження огляду. Цього протокол не містить, а отже немає опису самого діяння порушення, лише за що можливо притягнути до відповідальності.

З урахуванням всього наведеного, вважаю, що Оскаржувана постанова підлягає скасуванню, а справа - закриттю за відсутністю в моїх діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, поскільки матеріали справи не містять доказів вчинення мною жодного із складів правопорушення, передбаченого цією статтею.

Як вже зазначено, та що прямо міститься у тексті Оскаржуваної постанови, я не був присутній при розгляді справи і прийнятті постанови, оскільки перебував за межами України, що, за потереби, додатково може бути підтверджено інформацією від прикорднної служби.

Прибувши в Україну, я прибув до суду і ____________2018 р. мені на моє звернення було видано копію Оскражуваної постанови, що підтверджується наявною у матеріалах справи моєю письмовою розпискою із зазначенням дати, фотокопію якої я також виготовив на підставі своєї заяви.

Отже, копію постанови суду я одержав лише ____________2018 р. (п’ятниця).

Доказів одержання цієї постанови в іншій спосіб немає, мені вона не надсилалась поштою, в будь-якому разі ні я ні члени моєї сім’ї не розписувались про її одержання.

В Оскаржуваній постанові суд зазначив, що вона може бути мною оскаржена в 10-денний термін з моменту отримання постанови.

Це відповідає нормі ст.289 КУпАП, відповідно до якої скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови, а щодо постанов по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, - протягом десяти днів з дня вручення такої постанови. В разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом (посадовою особою), правомочним розглядати скаргу.

Отже, я подаю вчасно цю апеляційну скаргу – ____________2018 р., тобто в перший робочий день після отримання копії постанови (4-й день з дня отримання).

Враховуючи все вищевикладене, -

Прошу:

Скасувати постанову Рівненського районного суду Рівненської області від ____________ 2018 року у справі про адміністративне правопорушення № _________ про накладення на мене адміністративного сягнення за ч.1 ст.130 КУпАП, а провадження по цій справі відносно мене закрити за відсутністю в моїх діях складу адміністративного правопорушення.

/П.І.П./ /підпис/ /дата/

З повагою,

Костянтин Гончаренко

Здоровья! Срочно подавайте апелляцию (а если нужно будет то и кассацию) и ни в коем случае не спускайте дело "на тормозах"! Само-собой оно может решиться у нас в стране к величайшему сожалению, не в Вашу пользу. Так, что "Боритеся и поборете!" Только в апелляции и кассации указывайте уже размер моральной компенсации которую Вы хотите получить!!!

обжалуйте постановление суда в апелляции - нужна помощь - звоните - 0673920761 или 0502084100

Доброї ночі!

Погоджуюсь з колегами, необхідно оскаржувати постанову.

Щодо строків оскарження уже колега Ірина Філатова Вам зазначила, з моменту проголошення постанови або якщо Ви були відсутні на судовому засіданні, з моменту вручення Вам постанови. 

Приблизний шаблон заяви колега скинув, але для складення апеляційної скарги на постанову суду необхідно ознайомитися з документами, що у Вас наявні та рішенням суду, а саме чим суддя обгрунтовує Вашу вину.

Тому рекомендую звернутися до адвоката (юриста), який займається даним видом справ з документами, що у Вас наявні для їх вивчення та підготовки остаточного варіанту апеляційної скарги, але як уже зазначила моя колега не забувайте про строки на оскарження. Тому чим швидше, тим краще.

І ще хотів уточнити, Вас до цього притягали до відпоідальності (які Ви уже виграли) по ст. 140 Кодексу України про адміністративні правопорушення (КУпАП) чи по ст. 130 КУпАП.

Оскільки ст. 140 КУпАП передбачає відповідальність за порушення правил, норм і стандартів при утриманні автомобільних доріг і вулиць, невжиття заходів щодо своєчасної заборони або обмеження руху чи позначення на автомобільних дорогах і вулицях місць провадження робіт.

ст. 130 КУпАП передбачає відповідальність за керування транспортними засобами або суднами особами, які перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.

Запитання, подяку можете залишити у коментарі.

Сподіваюсь, що Вам допоміг!

Якщо виникнуть запитання, звертайтесь.

P.S. Можу не одразу відповісти. Дякую за розуміння.

Додаткова індивідуальна консультація (на електронну пошту) платна. 

Необходимо обжаловать постанову, если вы не согласны с решением суда. Сроки и порядок описали коллеги 

Похожие вопросы

Реклама
Мой ответ