Украина
category

Відрахування з інтернатури за власним бажанням

Вопрос № 3110
Відрахування з інтернатури за власним бажанням
6 консультаций
157 грн.

??

Консультации Советников

Ответ оплачен: 31 грн.

Доброго дня.

Дане питання врегульовано Положенням про спеціалізацію (інтернатуру) випускників вищих медичних і фармацевтичних закладів освіти III-IV рівнів акредитації медичних факультетів університетів, затвердженим наказом МОЗ України 19 вересня 1996 р. N 291 (за посиланням https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0696-96).

6.3. Відрахування з інтернатури здійснюється:

- за невиконання навчального плану і програми;

- за порушення правил внутрішнього трудового розпорядку;

- за пропуск занять (в т.ч. і з поважних причин, якщо лікар(провізор)-інтерн пропустив більше третини занять на кафедрі);

- за непрацездатністю, якщо за висновком лікарсько-консультативної комісії (ЛКК) або медико-соціальної експертної комісії (МСЕК) визначена непрацездатність лікаря(провізора)-інтерна до роботи лікарем (провізором).

Відрахування лікаря(провізора)-інтерна з циклу очної частини навчання на кафедрі вищого закладу освіти здійснюється наказом ректора вищого закладу освіти, копія якого направляється до Міністерства охорони здоров'я Автономної Республіки Крим, у відповідне управління охорони здоров'я обласної, Київської, Севастопольської міської держадміністрації, до обласної, міст Києва та Севастополя санітарно-епідеміологічної станції, обласного, міст Києва та Севастополя ВО "Фармація".

Відрахування з інтернатури здійснюється наказом Міністерства охорони здоров'я Автономної Республіки Крим, управління охорони здоров'я обласної, Київської, Севастопольської міської держадміністрації, обласної, міст Києва та Севастополя санітарно-епідеміологічної станції, обласного, міст Києва та Севастополя ВО "Фармація" за поданням вищого закладу освіти або адміністрації бази стажування.

Таким чином, відрахуватися з інтернатури за власним бажанням Ви зможете лише, якщо за висновком лікарсько-консультативної комісії або медико-соціальної експертної комісії Вам буде  визначена непрацездатність до роботи лікарем. 

В усіх інших випадках відрахування з інтернатури відбувається з ініціативи вищого закладу освіти або адміністрації бази стажування (за невиконання навчального плану і програми, за пропуск занять, за порушення правил внутрішнього трудового розпорядку). Тому якщо не хочете закінчувати інтернатуру, просто припиняйте відвідування, Вас 100% відрахують.

2) Що стосується наслідків такого відрахування та договору з лікарнею.

По-перше, відпрацювання 3-х років було передбачено лише у випадку укладання угоди з ВНЗ (відповідно до чинних на той момент ЗУ "Про освіту" (а саме статті 52) та Порядку працевлаштування випускників вищих навчальних закладів, підготовка яких здійснювалась за державним замовленням, затвердженого Кабінету Міністрів України від 22 серпня 1996 р. N 992).

Типова форма такої угоди наведена в Додатку 1 до пункту 5 Порядку працевлаштування випускників вищих медичних фармацевтичних) закладів освіти, підготовка яких здійснювалась за державним замовленням, затвердженого наказом МОЗ України від 25 грудня 1997 р. N 367 (за посиланням https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0246-98).

Відповідно до пункту 9 зазначеного Порядку розірвати таку угоду випускник має право з таких причин:

- встановлення інвалідності I або II групи, внаслідок чого випускник не може стати до роботи за місцем призначення;

- встановлення інвалідності I або II групи у дружини (чоловіка) випускника або у одного з його батьків (чи осіб, які їх замінюють);

- якщо випускник – вагітна жінка, мати або батько, які мають дитину віком до трьох років або дитину, яка згідно з медичним висновком потребує догляду (до досягнення нею шестирічного віку); одинока мати або батько, які мають дитину до чотирнадцяти років або дитину-інваліда;

- у разі проходження чоловіком (дружиною) військової служби (крім строкової), в тому числі за контрактом, на посадах рядового, сержантського й старшинського складу, прапорщиків, мічманів та офіцерів у Збройних Силах, Національній гвардії, Прикордонних військах, Службі безпеки, а також інших військових формуваннях, створених відповідно до законодавства України, та служби в органах внутрішніх справ поза місцем розташування замовника;

- у разі вступу випускників вищих закладів освіти I-II рівнів акредитації до вищих закладів освіти III-IV рівнів акредитації.

Тому, на угоду з лікарнею можете не звертати уваги, вона не покладає на Вас жодних юридичних зобов'язань. Вам необхідно хвилюватися лише, якщо Ви підписували договір саме з ВНЗ (адже тут судова практика не на вашу користь), адже тоді головний лікар може повідомити ВНЗ, що Ви не відпрацювали 3-роки за місцем направлення (в тому числі не закінчили інтернатуру), університет подасть на Вас до суду і скоріш за все стягне з Вас всі кошти за період вашого навчання на бюджеті.

Якщо ж такого договору не було, хвилюватися Вам нічого, навіть якщо все-таки вирішите продовжити інтернатуру та не здасте КРОК-3.

Всього доброго. Сподіваюсь, що Вам допоміг.

Ответ оплачен: 31 грн.

Доброго дня!

По Вашому питанню повідомляю наступне:

 Відповідно до п. 6.3  Положення " Про спеціалізацію (інтернатуру) випускників вищих медичних і фармацевтичних закладів освіти III-IV рівнів акредитації медичних факультетів університетів, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров’я від 19.09.1996 № 291"  відрахування з інтернатури здійснюється: - за невиконання навчального плану і програми; - за порушення правил внутрішнього трудового розпорядку; - за пропуск занять (в т.ч. і з поважних причин, якщо лікар (провізор)-інтерн пропустив більше третини занять на кафедрі); - за непрацездатністю, якщо за висновком лікарсько-консультативної комісії (ЛКК) або медико-соціальної експертної комісії (МСЕК) визначена непрацездатність лікаря(провізора)-інтерна до роботи лікарем (провізором).

Заробітна плата лікарям (провізорам)-інтернам протягом всього періоду навчання сплачується за рахунок закладів (установ), в які вони зараховані лікарями (провізорами)-інтернами, або закладом (установою), з яким укладено трудовий договір у розмірі, встановленому чинним законодавством (п. 7.3).

Відповідно до частини другої статті 52 Закону України «Про освіту», у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, випускники вищих навчальних закладів, які здобули освіту за кошти державного або місцевого бюджетів, направляються на роботу і зобов'язані відпрацювати за направленням і в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Постановою КМУ від 22.08.1996 № 992, яка втратила чинність з 07.06.2017, було передбачено, що згідно з угодою випускник зобов'язаний глибоко оволодіти всіма видами професійної діяльності, передбаченими відповідною кваліфікаційною характеристикою, та відпрацювати у замовника не менше трьох років, а вищий навчальний заклад забезпечити відповідні якість та рівень підготовки фахівця з вищою освітою (п. 6).

У разі неприбуття молодого фахівця за направленням або відмови без поважної причини приступити до роботи за призначенням, звільнення його з ініціативи адміністрації за порушення трудової дисципліни, звільнення за власним бажанням, звільнення із служби за контрактом військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу, із служби в Національній поліції у зв’язку з набранням законної сили обвинувальним вироком суду або рішенням суду про притягнення до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного корупційного правопорушення, через службову невідповідність, у зв’язку з позбавленням військового звання в дисциплінарному порядку, набуттям громадянства або підданства іншої держави, за порушення дисципліни, систематичне невиконання умов контракту військовослужбовцем, особою рядового і начальницького складу протягом трьох років випускник зобов'язаний відшкодувати у встановленому порядку до державного бюджету вартість навчання та компенсувати замовникові всі витрати (п. 14).

Пункт 6 Наказу МОЗ № 367від 25.12.1997 передбачає: випускники, які уклали угоду з вищим закладом освіти після зарахування на навчання, а також ті, що почали навчання до 1996 року за державним замовленням без укладення угоди, зобов'язанівідпрацювати за місцем призначення не менше ніж три роки.

Випускник зобов'язаний глибоко оволодіти всіма видами професійної діяльності, передбаченими відповідною кваліфікаційною характеристикою, та відпрацювати у замовника не менше трьох років (п. 13).

У разі, якщо частина друга статті 52 Закону України «Про освіту» була чинна на час вступу студента до університету, та особа добровільно підписала угоду про підготовку фахівця з вищою освітою, погодилась відшкодувати вартість навчання, погодилась на працевлаштування її навчальним закладом, отримала направлення на роботу та навчалась за кошти державного бюджету, то у разі відмови відпрацювати не менше трьох років, заклад освіти може в судовому порядку стягути кошти за навчання.

Така правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 20.03.2019 №753/8546/16-ц.

Стосовно угоди з лікарнею, в якій йдеться про повернення коштів за проходження інтернатури у разі не відпрацювання трьох років, то така угода суперечить чинному законодавству.

Згідно до положень ст. 94 КЗпП України, заробітна плата є винагородою, яку власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану роботу.

Відповідно дост. 127 КЗпП України відрахування із заробітної плати можуть проводитися тільки у випадках, передбачених законодавством України.

Законодавством передбачена можливість відшкодування витрат, понесених стороною угоди в зв'язку з безпосереднім навчанням спеціаліста, але до цих витрат не відноситься оплата праці самого спеціаліста, так як наряду з процесом навчання під час інтернатури інтерн виконує і обов'язки, покладені на нього трудовим договором, за що і отримує заробітну плату.

Аналогічні висновки встановлені судовими рішеннями у справах № 766/20432/18, № 344/570/19

Конвенція Міжнародної організації праці N 29 "Про примусову чи обов'язкову працю", що набула чинності для України 10 серпня 1956 року, зобов'язує держави не допускати примусової праці. Згідно зі статтею 1 Міжнародної Конвенції "Про скасування примусової праці" N 105, що ратифікована Законом України від 05 жовтня 2000 року N 2021-III, держава зобов'язується скасувати обов'язкову працю і не вдаватися до будь-якої її форми як методу мобілізації і використання робочої сили для потреб економічного розвитку.

Згідно зі ст. 8 Конституції України, закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції Україниі повинні відповідати їй. Стаття 53 Конституції України вказує на те, що держава забезпечує доступність і безоплатність дошкільної, повної загальної середньої, професійно-технічної, вищої освіти в державних і комунальних навчальних закладах. Громадяни мають право безоплатно здобути вищу освіту в державних і комунальних навчальних закладах на конкурсній основі.

Рішенням Конституційного Суду України від 04.03.2004 року у справі про доступність та безоплатність освіти визначено, що безоплатність вищої освіти у державних і комунальних навчальних закладах необхідно розуміти як можливість здобуття освіти у цих закладах без оплати, тобто без внесення плати у будь-якій формі за освітні послуги. Безоплатність вищої освіти означає, що громадянин має право здобути її відповідно до стандартів вищої освіти без внесення плати в державних і комунальних навчальних закладах на конкурсній основі в межах обсягу підготовки фахівців для загальносуспільних потреб (державне замовлення). Відповідно дост. 151-2 Конституції України, рішення та висновки, ухвалені Конституційним Судом України, є обов'язковими, остаточними і не можуть бути оскаржені.

Згідно із нормами статті 43 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Держава створює умови для повного здійснення громадянами права на працю, гарантує рівні можливості у виборі професії та роду трудової діяльності, реалізовує програми професійно-технічного навчання, підготовки і перепідготовки кадрів відповідно до суспільних потреб. Використання примусової праці забороняється.

Право вільно обирати собі роботу чи вид занять є невід'ємним (природним) правом людини.

Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.

Тобто підставою для обов'язкового 3-річного відпрацювання випускником-бюджетником, коли його працевлаштовує університет, є угода, укладена між студентом і вишем в особі ректора, яка передбачає обов’язок відпрацювати протягом трьох років та відшкодувати у встановленому порядку до державного бюджету вартість навчання та компенсувати замовникові всі витрати. В цьому разі заклад освіти може в судовому порядку стягнути кошти за навчання.

База проходження інтернатури (лікарня) не має законних підстав вимагати від інтерна укладення трудового договору з обов’язком 3-річного відпрацювання. Заробітна плата, яку отримував інтерн під час проходження інтернатури, не підлягає стягненню у разі звільнення після закінчення інтернатури.

З повагою,

Костянтин Гончаренко

Доброго вечора.

Що Ви вирішили робити з інтернатурою, будете закінчувати?

Якщо буде потрібна допомога, пишіть на mailmessage@ukr.net

Ответ оплачен: 31 грн.

Добрий вечір!

Університет звернеться до суду щодо стягнення з Вас коштів за навчання.

Рекомендую ознайомитися із інструкцією за посиланням: http://bit.ly/31sAAQY .

Проте звертаю Вашу увагу, що Ваш договір з лікарнею є безстрокова.

Відповідно до п. 1.2 Вашого договору, Ви маєте відпрацювати не 3, а 5 років після закінчення інтернатури. 

Запитання, подяку можете залишити у коментарі на даному сайті.

Сподіваюсь, що Вам допоміг!

Якщо виникнуть запитання, звертайтесь.

P.S. Можу не одразу відповісти. Дякую за розуміння.

Додаткова індивідуальна консультація (на електронну пошту) платна.

Ответ оплачен: 31 грн.

Доброго дня.

Погоджуюсь із консультацією М.Ямчука. 

Від себе додам:

Особа, яка не відпрацювала встановлений строк за направленням, повинна компенсувати, крім вартості навчання, також усі витрати, зокрема виплату стипендії. 

У разі нездачі Крок-3, або одержання незадовільної оцінки на ліцензійному іспиті «Крок З», інтерни можуть повторно його скласти протягом трьох років у будь-який наступний термін проведення ліцензійного інтегрованого іспиту «Крок 3».

Ответ оплачен: 31 грн.

Доброго дня! 

Особа, яка не відпрацювала встановлений  строк за направленням, повинна компенсувати, крім вартості навчання, також усі витрати, зокрема виплату стипендії. Такий висновок зробив ВС в постанові №607/3682/17

Похожие вопросы

Реклама
Мой ответ