Украина
category

Хозяйственная деятельность в жилом фонде

Вопрос № 3121
Хозяйственная деятельность в жилом фонде
22 консультации
500 грн.

Какая предусматривается ответственность за офис в жилом доме ( IT компания ) и от каких органов?

Консультации Советников

    В зависимости о организационной формы, если ФОП то никакой.

    Доброго дня. Було подібне питання, я на нього уже відповідав ознайомтесь будь ласка

    https://brightadvise.com/questions/2759#answer5353

    Добрый день! Здесь речь идет о правомерности использования помещения. Если Вы собственник помещения, то использование помещения правомерно. Если Вы как один из учредителей зарегистрируете юридическое лицо по такому адресу и будете осуществлять там деятельность, то это тоже полностью правомерно. Вы не можете заниматься производством в жилом фонде, так как это запрещено жилищным кодексом. Ваша деятельность таковой не является. Если Вы помещение арендуете, то тоже проблем не должно быть. Ранее налоговая могла снять с расходов арендную плату за помещение, которое предназначено для жилья, но таких ограничений больше нет, так что можете спокойно работать. Только обязательно закрепите отношения с собственником нормальным договором. Удачи.

    Здоровья! Согласен с коллегой Борисенко. И добавлю, что главный ньюанс в Вашей ситуации, это предусматриваются или нет глобальные изменения в конструкции (планировке) квартиры? Если я правильно понимаю, то именно в квартире Вы планируете отрывать офис?! Если, ничего подобного не планируется, то и беспокоиться не о чем! Если же планируется перепланировка помещения, то проследите за тем, чтобы не были задеты "несущие"(капитальные) стены! Об этом информацию можно получить в организации занимающейся перепланировкой помещений или же в архитектурном бюро!

    И ещё, в законодательстве есть такой термин "добрососедские отношения" или же "добрососедское сосуществование", так вот, если Ваша деятельность не будет нести в себе нарушения этих самых отношений, то и беспокоиться не чего! Если же будут поступать регулярные жалобы от соседей, то как минимум Вам предстоит тесное общение с участковым инспектором, а как максимум к вам могут зачастить проверяющие инстанции (налоговая, пожарники и т.д.) 

    Ну вот, как-то так, если  вкратце. 

    По большому счёту, сейчас такое лояльное законодательство для предпринимателей, что начать можно смело и ни о чём не переживая! К примеру, даже если проверяющая инстанция найдет в вашей деятельности массу нарушений, то они обязаны вынести предписание и указать разумный срок на их устранение! Этот срок может как увеличиваться, так и уменьшаться, но исключительно по согласованию с вами!

    Добрий день.

    На перший погляд, ст. 6 Житлового кодексу України (далі - ЖК) містить заборону на здачу квартиру в оренду суб'єкту підприємницької діяльності, якщо останній хоче використати її під офіс: "Жилі будинки і жилі приміщення призначені для постійного проживання громадян, а також для використання у встановленому порядку як службових жилих приміщень і гуртожитків. Надання приміщень у жилих будинках для потреб промислового характеру забороняється".

    Однак: статтею 12 Закону України "Про приватизацію державного житлового фонду" від 19.06.92 р. (з наступними змінами і доповненнями) передбачено, що власник приватизованого житла має право розпоряджатися квартирою або будинком, що належать йому, на свій розсуд. Зокрема, обмінювати, заставляти, здавати в оренду, укладати інші договори, не заборонені законом. У статті особливо підкреслено, що "порядок здійснення цих прав власника регулюється цивільним законодавством", осереддям якого є Цивільний кодекс України. 

    Наведена стаття, що підтвердила права власника на володіння, користування і розпорядження майном, що йому належить, - жилим будинком або квартирою, знайшла відображення у ст. 150 ЖК: "Громадяни, які мають у приватній власності будинок (частину будинку), квартиру: мають право розпоряджатися цією власністю на власний розсуд: продавати, дарувати, заповідати, здавати в оренду, обмінювати, заставляти, укладати інші, незаборонені законом угоди.

    Сказане вище дозволяє зробити перший висновок: чинне законодавство визнає право фізичної особи вчиняти з квартирою або будинком, що належать їй на праві приватної власності, на власний розсуд.

    Разом із тим статтею 41 Конституції України закріплено принципову норму права, яка встановлює, що "використання власності не може завдавати шкоди правам: громадян, інтересам суспільства:". Цій нормі відповідає вимога статті 86 Цивільного кодексу України: "Власникові належать права володіння, користування і розпорядження майном в межах, установлених законом". Житловий кодекс України є Законом. і він встановив лише одне обмеження щодо використанні квартири, що знаходиться у приватній власності: "Надання приміщень у жилих будинках для потреб промислового характеру заборонено" (ст. 6). 

    Зрозуміло, що господарська діяльність може мати як промисловий , так і непромисловий характер

    Звичайно надання IT послуг не є використанням жилого приміщення для промислового виробництва. 

    Враховуючи вищезазначене, вважаю, що оренда житлового будинку під офіс для надання IT послуг Вам нічим не загрожує. Перевірки від пожежників, санітарних та інших уповноважених на це державою органів Вас не очікують.

    Всього доброго.

    Добрый день!

    В первую очередь все зависит от того, на каких правах принадлежит Вам помещение в жилом доме - находится в собственности или арендуется.

    Если Вы зарегистрированы предпринимателем, то можете спокойно работать в своей квартире в жилом доме. Это предусмотрено ст. 320 Гражданского кодекса Украины - "Використання власником свого майна для здійснення підприємницької діяльності".

    В законодательстве нет прямого запрета на использование собственной жилой недвижимости для предпринимательства, но запрещено использовать жилые дома «для нужд промышленного характера» и «для промышленного производства». IT компания не относится к промышленному производству.

    В случае,если Вы планируете брать в аренду любое  помещение, относящееся к жилому фонду для создания офиса, то ГКУ (Гражданский кодекс Украины) дает строгий запрет. Это предусмотрено ч. 1 ст. 815 ГКУ, в которой говорится, что арендатор должен пользоваться жилым помещенеим только в целях проживания в нем, обеспечивать сохранение места проживания и держать его в надлежащем состоянии. Кроме того, согласно ч. 2 ст. 813 ГКУ, если арендатором жилья является юрлицо, то оно имеет право пользоваться жильем только для проживания в нем физических лиц.

    Но, обращаю Ваше внимание, что любое пользования жилыми помещениями, кроме как в качестве жилья, требует изменения статуса этих помещений на нежилые.

    Что касается ответственности. Ответственность, налагаемая в виде штрафа за ведение предпринимательской деятельности в жилом фонде или сдачу в аренду для этих целей - несущественна.

    Статья 150 КоАП, за нарушение эксплуатации жилых фондов, предусматривает предупреждение или наложение штрафа в размере от одного до трех необлагаемых минимумов доходов граждан.

    Есть еще момент с коммунальными услугами. Тарификация для юридических и физических лиц разная. Юр.лица, осуществляя свою хозяйственную деятельность в жилом фонде, арендуя его у физического лица (независимо от того, является ли он предпринимателем), продолжают платить коммунальные услуги по тем тарифам, которые определены для физических лиц. Исходя из этого, получится такая проблема, как расчет цены за коммунальные услуги.

    В том случае, когда физическое лицо использует жилые фонды для осуществления хозяйственной деятельности (относительно и аренды) необходимо учесть, что льготы по уплате налога на недвижимость будут аннулированы, поскольку недвижимость эксплуатируется с целью получения прибыли.

    Существует также вероятность появления  других нежелательных последствий. Бывают ситуации, в которых договоры аренды, которые заключались между физическими лицами - собственниками жилых помещений и юрлицами в целях осуществления хозяйственной деятельности, были признаны недействительными. В дополнение к этому, были случаи принудительного выселения юрлица с арендованных помещений. А на физическое лицо (арендодателя) накладывались обязательства перевода недвижимого имущества в нежилой фонд, ведь эксплуатация происходила не по назначению.

    Разрешение на размещение в жилых помещениях офисов непромышленного характера предоставляется по решению исполнительных органов городских (районных) советов и по согласованию органов градостроительства и архитектуры, санитарных и противопожарных служб.

    Соответственно, если нарушен порядок и нет необходимых разрешительных документов, ответственность может наступить и перед указанными органами.

    Если есть уточняющие или дополнительные вопросы - обращайтесь.

    Успехов Вам!

    Добрый день!

    В первую очередь все зависит от того, на каких правах принадлежит Вам помещение в жилом доме - находится в собственности или арендуется.

    Если Вы зарегистрированы предпринимателем, то можете спокойно работать в своей квартире в жилом доме. Это предусмотрено ст. 320 Гражданского кодекса Украины - "Використання власником свого майна для здійснення підприємницької діяльності".

    В законодательстве нет прямого запрета на использование собственной жилой недвижимости для предпринимательства, но запрещено использовать жилые дома «для нужд промышленного характера» и «для промышленного производства». IT компания не относится к промышленному производству.

    В случае,если Вы планируете брать в аренду любое помещение, относящееся к жилому фонду для создания офиса, то ГКУ (Гражданский кодекс Украины) дает строгий запрет. Это предусмотрено ч. 1 ст. 815 ГКУ, в которой говорится, что арендатор должен пользоваться жилым помещенеим только в целях проживания в нем, обеспечивать сохранение места проживания и держать его в надлежащем состоянии. Кроме того, согласно ч. 2 ст. 813 ГКУ, если арендатором жилья является юрлицо, то оно имеет право пользоваться жильем только для проживания в нем физических лиц.

    Но, обращаю Ваше внимание, что любое пользования жилыми помещениями, кроме как в качестве жилья, требует изменения статуса этих помещений на нежилые.

    Что касается ответственности. Ответственность, налагаемая в виде штрафа за ведение предпринимательской деятельности в жилом фонде или сдачу в аренду для этих целей - несущественна.

    Статья 150 КоАП, за нарушение эксплуатации жилых фондов, предусматривает предупреждение или наложение штрафа в размере от одного до трех необлагаемых минимумов доходов граждан.

    Есть еще момент с коммунальными услугами. Тарификация для юридических и физических лиц разная. Юр.лица, осуществляя свою хозяйственную деятельность в жилом фонде, арендуя его у физического лица (независимо от того, является ли он предпринимателем), продолжают платить коммунальные услуги по тем тарифам, которые определены для физических лиц. Исходя из этого, получится такая проблема, как расчет цены за коммунальные услуги.

    В том случае, когда физическое лицо использует жилые фонды для осуществления хозяйственной деятельности (относительно и аренды) необходимо учесть, что льготы по уплате налога на недвижимость будут аннулированы, поскольку недвижимость эксплуатируется с целью получения прибыли.

    Существует также вероятность появления других нежелательных последствий. Бывают ситуации, в которых договоры аренды, которые заключались между физическими лицами - собственниками жилых помещений и юрлицами в целях осуществления хозяйственной деятельности, были признаны недействительными. В дополнение к этому, были случаи принудительного выселения юрлица с арендованных помещений. А на физическое лицо (арендодателя) накладывались обязательства перевода недвижимого имущества в нежилой фонд, ведь эксплуатация происходила не по назначению.

    Разрешение на размещение в жилых помещениях офисов непромышленного характера предоставляется по решению исполнительных органов городских (районных) советов и по согласованию органов градостроительства и архитектуры, санитарных и противопожарных служб.

    Соответственно, если нарушен порядок и нет необходимых разрешительных документов, ответственность может наступить и перед указанными органами.

    Если есть уточняющие или дополнительные вопросы - обращайтесь.

    Успехов Вам!

    Розміщення офісу та інших невиробничих одиниць суб`єкта підприємницької діяльності у своєму житловому приміщенні не заборонено нормами чинного законодавства.

    Крім того, Державний комітет України з питань регуляторної політики та підприємництва в листі від 31.07.07 р. № 5620 зазначає, що громадяни, які дотримуються правил користування житловими приміщеннями (не використовують житлові приміщення для здійснення госпдіяльності промислового характеру), не завдають шкоди довкіллю, не порушують права й інтереси, які охороняються законом, громадян, юридичних осіб та держави, можуть використовувати житлове приміщення для здійснення підприємницької та іншої діяльності.

    Дивіться, тут понаписували багато і всілякого. Часом мені соромно за колег, бо навіть за 500 грн+ нормальної консультації не дочекаєтесь.

    Ви поставили питання "які органи можуть навідатись в гості?" :

    • ДАБІ (якщо не ліквідують до того моменту. Ознайомтесь, рішення Вищого господарського суду по офісу в квартирі,  можете відправити усім хто тут пише про 100% законно і легально. http://www.arbitr.gov.ua/docs/28_3080187.html )
    • Будь-який орган, який контролює правильність нарахування і вчасність оплати за комунальні послуги (Ви ж не думали що Ви можете, наприклад, майнити біткоїни і платити за електроенергію як у звичайній квартирі?). Будьте впевнені що якщо буде виявлено що Ви здійснюєте господарську діяльність у жилому приміщенні, так чи інакше Вам перерахують всю комуналку по тарифам підприємств.
    • Пожежники
    • Держпраці

    Pavlo Zubrytskyi, а Вы вважаєте коментувати таким чином консультації колег - це не соромно? Таким чином змусити користувача звернути увагу лише на вашу "правильную" консультацію? 

    Якщо Ви адвокат, то, напевно не володієте нормами адвокатської етикі. Якщо не маєте статуса адвоката, то це не говорить про те, що юристу можна та допустимо так висловлюватись.

    Успіхів Вам! 

    Пані Ірино, не думаю що в Ваших інтересах починати юридичну дискусію з огляду на консультацію написану Вами. Не потрібно прикриватися адвокатською етикою. Що етичного в тому що надається некоректна рекомендація клієнту. Якщо мене якийсь лікар лікує небезпечними ліками, я б хотів щоб інший лікар сказав мені про це.

    К тому, что написали коллеги, добавлю, что с пожарниками действительно есть нюансы - с одной стороны, вы не сможете оборудовать толком ваш по факту офис средствами пожарной сигнализации и пожаротушения и зарегистрировать декларацию в органах пожарного надзора. Учитывая, что проверки пожарников сейчас ужесточились, риск того, что вас серьезно оштрафуют или даже прикроют ваш офис действительно есть, по моему мнению.

    Pavlo Zubrytskyi, вважаю, що моя консультація вірна, крім того, схожа с вашою. 

    Адвокатською етикою не прикриваюсь. 

    Щодо некоректності консультацій інших колег, то вкажить на недоліки, не узагальнюйте )

    І ще - це не юридична дискусія, навіть і близько... 

    Доброго дня!

    Відповідно до Житлового кодексу України (далі ЖКУ), до статті 6, в якій чітко сказано, що житлові будинки і жилі приміщення повинні використовуватися в цілях постійного або ж тимчасового житла для громадян. У тому числі використання можливе в якості службових приміщень (житлових) і гуртожитків. Здача в оренду площі в житлових будинках для діяльності промислового роду категорично забороняється, але господарська діяльність непромислового характеру офіційно дозволена. Схоже положення є  в статті 383 Цивільного кодексу України (далі ЦКУ), відповідно до якого власник житлового будинку або ж квартири має право на використання приміщення з метою проживання (власного, сім’ї, друзів та інших осіб) і не має повноважень для використання його в господарській діяльності, пов’язаним з промисловим виробництвом. Враховуючи таке формулювання конкретного призначення житлових приміщень, на практиці є  проблема використання житлового простору для діяльності офісів. Паралельно з цим, якщо житло є власністю якої-небудь людини і вона бажає влаштувати там офіс, у неї є можливість, що підкріплена положеннями ст. 319 ЦКУ, в яких встановлені права власника: володіти, користуватися, розпоряджатися своїм власним майном на власний розсуд. Власник уповноважений діяти по відношенню до свого майна будь-якими методами, які не суперечать чинному закону.  Норма ст. 320 Цивільного кодексу України, за визначенням якої, власник має право користуватися своїм майном для ведення господарської, підприємницької діяльності, за винятком тих випадків, які встановлені чинним законом. Також, згідно із статтею 42 Конституції України – кожна людина має право на здійснення підприємницької діяльності. У разі, коли ви плануєте брати в оренду будь-яке житло (будинок, квартиру або приміщення, що відноситься до житлового фонду) для створення офісу, то ЦКУ дає строгу заборону. У ч. 1 ст. 815 ЦКУ ми бачимо норму, в якій говориться, що орендар повинен користуватися житлом тільки в цілях проживання в ньому, забезпечувати збереження місця проживання і тримати його у відповідному стані. Крім того, згідно з ч. 2 ст. 813 ЦКУ, якщо орендарем житла є юрособа, то вона має право користуватися житлом тільки для проживання в ньому фізичних осіб. Підсумок вищесказаного: будь-яке користування житловими приміщеннями, окрім як в якості житла, вимагає зміни статусу цих приміщень на нежитлові.

    В іншому разі для промислової господарської діяльності такі приміщення використовувати не можна адже є ймовірність застосування штрафних санкцій та адмін. відповідальності з боку державних органів контролю:

    1. ДСНС - Пожежна безпека 

    2. СЕС - порушення санітарних норм та правил 

    3. ДАБІ - архітектурно - будівельні норми.

    4. Органи держпраці - щодо порушень оформлення найманих працівників

    Відповідальність, що накладається у вигляді штрафу, за ведення підприємницької діяльності в житловому фонді або здачу в оренду для цих цілей – несуттєва. Стаття 150 КУпАП, за порушення експлуатації житлових фондів, передбачає попередження або накладення штрафу в розмірі від 17 до 51 грн. (на громадян) і від 51 до 119 грн. (на посадовців)

    Рекомендую Вам брати в оренду саме нежитлове приміщення та провадити виключно діяльність у сфері ІТ - послуг, а не глобально промислову , тоді вище вказаних проблем не буде!

    З повагою, 

    Костянтин Гончаренко

    Добрый вечер! 

    Если речь идет только об ответственности за размещение офиса ІТ компании в жилом помещении, то такая ответственность отсутствует. А именно: нет прямой запрещающей нормы в жилищном и гражданском законодательстве Украины, значит, и нет прямой ответственности за это действие.

    Главное, чтобы в этом случае соблюдались такие условия:

    1. надлежащий договор аренды компании с собственником квартиры (который согласно ЖКУ может распоряжаться своим имуществом по своему усмотрению);

    2. деятельность компании не должна приносить вред обществу (шумовые, эстетические и экологические аспекты);

    3. соблюдение норм пожарной безопасности (связано с увеличенной нагрузкой на электросеть).

    В первом пункте арендодатель должен отражать в ежегодных декларациях свой доход от сдачи в аренду помещения. Если он так не делает, то это его ответственность, а не арендатора(ІТ компании). Тут должна работать налоговая и применять к нему санкции.

    Во втором пункте по санкциям есть полномочия у органа местного самоуправления (горсовет, например).

    По третьему пункту работает гос.служба чрезвычайных ситуаций в рамках своей компетенции.

    Использование жилых помещений под офисы жилищным кодексом не регулируется, и другое законодательство не предусматривает запрет на аренду под офис частного жилого помещения (прямых запрещающих норм нет, как отмечено выше). Никаких разрешительных процедур при этом законодательством не предусмотрено. Таким образом, квартира, которая принадлежит арендодателю на правах частной собственности, может быть сдана ним в аренду под офис. Естественно, возникает вопрос: нужно ли переводить это помещение из жилищного фонда в нежилое?

    Из-за явного неурегулирования сдачи жилых помещений в аренду под офис всегда существует угроза признания договора аренды недействительным. Признать договор недействительным можно только в судебном порядке. Но тут же возникает вопрос: кто инициирует такой иск? Какой орган и чьи права будет отстаивать в суде?  

    Дивно, коли юрист пише, що йому соромно за колег, бо навіть за 500 грн+ від них нормальної консультації не дочекаєтесь, і при цьому сам не дає нормальної консультації на поставлене питання.

    Питання звучало так: «Какая предусматривается ответственность за офис в жилом доме ( IT компания ) и от каких органов?»

    Як результат дехто просто наводить перелік перевіряючих органів без вказівки, до якої відповідальності вони притягують саме за офіс в житловому будинку – що найголовніше!

    Адже зрозуміло, що контролюючі органи проводять планові і позапланові перевірки суб’єктів господарювання.

    Щоб щось говорити про відповідальність, необхідно знати на яких саме умовах житлове приміщення передається в оренду (треба дивитися договір оренди). Це буде цілий житловий будинок чи квартира в багатоповерховому житловому будинку.

    Також необхідно знати, яка саме діяльність планується проводитись в цьому офісі, тобто що саме погодили орендар та орендодавець (до речі, ким виступаєте Ви), чим орендар планує там займатися (просто працювати за комп’ютером), скільком особам дозволяється перебувати в цьому приміщенні (тобто треба дивитися договір оренди).

    Якщо приміщення надається просто для розташування офісу для надання в ньому IT-послуг, ніяких будівельних робіт(реконструкції) в ньому не планується, лише завезуть туди комп’ютерне обладнання, столи, стільці тощо – то ніякої відповідальності не буде (вона не передбачена законом), тим паче IT-діяльність не відноситься до промислових видів економічної діяльності.

    Що стосується ДАБІ – то тут передбачена адміністративна відповідальність за незаконну реконструкцію (перепланування) житлового приміщення, тобто без дозволу ДАБІ. Однак не думаю, що орендар та орендодавець погоджували в договорі таку реконструкцію. Більше того за нецільове використання житлового приміщення до відповідальності притягнуть саме її власника, а не орендаря.

    Що стосується сплати за комунальні послуги, то Ви можете в договорі прописати, що їх оплачує власник житлового приміщення, а Ви відшкодовуєте йому їх фактичну вартість.

    Те ж саме стосується і ДСНС –залежить від того чи погоджували орендодавець і орендар будь-які зміни в приміщенні, що стосуються протипожежних норм і правил та потребують отримання дозволу ДСНС. Лише за розміщення офісу в житловому будинку ДСНС точно не притягує до відповідальності.

    Ну і Держпраці наскільки мені відомо не штрафує лише за розміщення офісу в житловому будинку та ведення в ньому діяльності зазначеного виду.

    А за порушення норм шуму притягують до відповідальності і звичайне населення, а не лише суб’єктів господарювання.

    Олександр Савченко, відповідаю.

    1. Я тут не консультую за гроші, бо грошей тут не платять, а скоріше пригощають кавою, а кави мені багато не можна. Якщо на відповідь у мене піде більше 5 хвилин я просто не відповідаю взагалі. Хіба що тема особисто мені цікава або хтось (як в даному випадку) не може визнати очевидні речі. Тут я даю скоріше поради юридичного змісту

    2. Тепер по суті Вашої "нормальної консультації"

    "Щоб щось говорити про відповідальність, необхідно знати на яких саме умовах житлове приміщення передається в оренду (треба дивитися договір оренди)". 

    Ну по-перше, про оренду й мови не було. Сказано ж "квартира", очевидно ніхто її не переводив в нежитловий фонд, і очевидно що декларацію відповідності по пожежній теж ніхто не подавав. Інакше людина б не задавала питання про відповідальність і контролюючі органи. 

    Також необхідно знати, яка саме діяльність планується проводитись [..] чим орендар планує там займатися [..] скільком особам дозволяється перебувати в цьому приміщенні (тобто треба дивитися договір оренди).

    "А якби у риби була шерсть, то у неї були б блохи" :)

    У всій Вашій "консультації" Ви як мантру повторюєте про договір оренди. Наче як в анекдоті про студента який нічого крім блох на екзамен не підготував.

    Навіть якщо квартира орендується, то очевидно що вона орендується як житлове приміщення, і в кращому випадку там є договір про користування для проживання.

    Ну яка ймовірність, що клієнт зняв житлове приміщення і в договорі передбачив і) види діяльності (способи використання) - офіс іі) обовязок орендодавця зареєструвати дикларацію відповідності ДСНС ііі) обовязок орендодавця платити комунальні як субєкт господарської діяльності? iv) Нести відповідальність\компенсувати орендарю збитки повязані з невідповідністю приміщення його цільовому викорситання за договором (офіс) v) у разі необхідності перевести приміщення у нежитловий фонд..? ТА НУЛЬОВА

    НАВІТЬ якщо такий договір мав би місце (пофантазуємо), то клієнт мав би гору проблем разом зі своїм орендодавцем. І в цьому контексті питання поставлені клієнтом переходять не у розряд питань за чашкою кави, а у розряд судових спорів з держорганами і орендодавцем. І це у свою чергу робить Вашу "консультацію" ще більш непрофесійною і непотрібною.

    3. Тепер по результату Вашої "консультації":

    І що на виході? Якісь туманні мантри про договір оренди, щось там про ДАБІ і рівень шуму. Очевидно що людина предметно питання не досліджувала, жодного посилання на норму закону чи судову практику.  

    Здравствуйте!

    Ответственность за размещение офиса в жилом доме для осуществления деятельности в сфере IТ может наступить лишь в случаях, когда не соблюден порядок ведения указанной деятельности, отсутствуют разрешительные документы, нарушена процедура оформления. Также имеет значение на каких правах принадлежит офис - аренда или собственность, переведено ли помещение в нежилой фонд, кто осуществляет деятельность - ФОП или юр.лицо.

    Если имеет место отсутствие какого-либо требования, перечисленного выше, то ответственность может быть следующая:

    от исполкома (органа местного самоуправления) за отсутствие разрешения на ведения деятельности, за нарушение эксплуатации жил.фодов - в виде штрафа;

    от государственного архитектурно-строительного контроля (ГАСК) за отсутствие согласования - в виде штрафа;

    от коммунальных служб, т.к. тарифы для физ.лиц и юр.лиц различные - в виде соответствующих начислений, а в случае неуплаты - взыскание в суд.порядке;

    от ДФС (налоговой) за неуплату налога на недвижимость, т.к. недвижимость будет эксплуатироваться с целью получения дохода;

    от гос.труда при проверке оформления труд.отношений - в виде штрафа;

    от пожарной службы за несоблюдение правил безопасности и при отсутствии необходимого разрешения.

    Если есть дополнительные вопросы - обращайтесь. Если опишите ситуацию более подробно, все нюансы, предоставлю консультацию с учетом вашей конкретной проблемы.

    Можете писать на мой эл.адрес.

    С уважением, Владислав

    Добрий день!

    Щоб надати відповідь на Ваші питання, пропоную звернутись, в першу чергу, до ст. 320 Цивільного кодексу України:

    Стаття 320.Використання власником свого майна для здійснення підприємницької діяльності

    1. Власник має право використовувати своє майно для здійснення підприємницької діяльності, крім випадків, встановлених законом.

    2. Законом можуть бути встановлені умови використання власником свого майна для здійснення підприємницької діяльності.

    Тобто, якщо приміщення знаходить у Вашій власності, Ви можете його використовувати для здійснення підприємницької діяльності. Існують певні обмеження по видам діяльності, про які не бачу сенсу писати, оскільки вони Вас не стосуються.

    Для того, щоб Ви могли використовувати приміщення, Вам необхідно набути статус суб’єкта підприємницької діяльності (зареєструватись як ФОП, або юр. особа).

    Здавалось би, Ви можете використовувати тільки своє нерухоме майно для підприємницької діяльності, але це не так.

    Звертаємось знов до Цивільного кодексу України (цитата не повної статті):

    Стаття 319.Здійснення права власності

    1. Власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

    2. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.

    При здійсненні своїх прав та виконанні обов'язків власник зобов'язаний додержуватися моральних засад суспільства.

    3. Усім власникам забезпечуються рівні умови здійснення своїх прав.

    4. Власність зобов'язує.

    5. Власник не може використовувати право власності на шкоду правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію та природні якості землі.

    6. Держава не втручається у здійснення власником права власності.

    Володіння, користування та розпорядження своїм майном на власний розсуд включає в себе передачу приміщення (нерухомого майна) в оренду.

    Однак є така страшна стаття Житлового кодексу, завдяки якій виникають суперечки щодо використання житлового приміщення для здійснення господарської діяльності:

      Стаття 6.Призначення жилих будинків і жилих приміщеньЖилі будинки і жилі приміщення призначаються для постійного або тимчасового проживання громадян, а також для використання у встановленому порядку як службових жилих приміщень і гуртожитків. Надання приміщень у жилих будинках для потреб промислового характеру забороняється.Ключовим є «для потреб промислового характеру забороняється». Ваша діяльність немає жодного відношення до промислової діяльності, тобто орендувати приміщення для ведення ВАШОЇ діяльності НЕ ЗАБОРОНЯЄТЬСЯ! Зверну Вашу увагу на зовсім інші сторони Вашого питання. Не на те, яка відповідальність та від яких органів може бути, а як правильно вести підприємницьку діяльність в квартирах з житлового фонду.

      • 1.Вам треба продумати як саме будете вказувати расходну частину, яка включає витрати на оренду. Правильно, коли власник приміщення є ФОП (або юр.особа) на відповідній групі та має право на передачу приміщень в оренду (зареєстровані відповідні КВЕД). Тоді Ви зможете укласти договір оренди, витрати по якому можете вказувати в «расходніке».
      • 2.Необхідно повідомити комунальні структури, про те, що за даною адресою ведеться підприємницька діяльність. Тоді комунальні платежі будуть нараховуватись по іншому тарифу (якщо Ви юридична особа). Інакше при можливій перевірці Вам зроблять величезний перерахунок за комунальні послуги.
      • 3.Якщо Ваша компанія зареєстрована як юридична особа, треба подумати над отриманням юридичної адреси. Про це більш детально.

      Раніше було, що юр.особа зобов’язана знаходитись за зареєстрованою юридичною адресою. Зараз така вимога не існує. Я не буду затверджувати, але точно знаю, що раніше не можна було юр.особі реєструвати юридичну адресу, якщо приміщення, де здійснюється підприємницька діяльність, відноситься до житлового фонду. Нажаль, зараз цю норму знайти не можу, та і інше знайти теж не можу. Але має бути зареєстрована податкова адреса (Податковий кодекс):

      Стаття 45.Податкова адреса

      45.2. Податковою адресою юридичної особи (відокремленого підрозділу юридичної особи) є місцезнаходження такої юридичної особи, відомості про що містяться у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.

      Що таке місцезнаходження юридичної особи?

      Цивільний кодекс України:

      Стаття 93.Місцезнаходження юридичної особи

      1. Місцезнаходженням юридичної особи є фактичне місце ведення діяльності чи розташування офісу, з якого проводиться щоденне керування діяльністю юридичної особи (переважно знаходиться керівництво) та здійснення управління і обліку.

      Законодавство вимагає повідомити про фактичне місце ведення господарської діяльності, якщо воно відрізняється від юридичної адреси.

      Що буде, якщо не повідомити?

      На це питання надасть відповідь Податковий кодекс України:

      Стаття 117.Порушення встановленого порядку взяття на облік (реєстрації) у контролюючих органах

      117.1. Неподання у строки та у випадках, передбачених цим Кодексом, заяв або документів для взяття на облік у відповідному контролюючому органі, реєстрації змін місцезнаходження чи внесення інших змін до своїх облікових даних, неподання виправлених документів для взяття на облік чи внесення змін, подання з помилками чи у неповному обсязі, неподання відомостей стосовно осіб, відповідальних за ведення бухгалтерського обліку та/або складення податкової звітності, відповідно до вимог встановлених цим Кодексом, -

      тягнуть за собою накладення штрафу на самозайнятих осіб у розмірі 170 гривень, на юридичних осіб, відокремлені підрозділи юридичної особи чи юридичну особу, відповідальну за нарахування та сплату податків до бюджету під час виконання договору про спільну діяльність, - 510 гривень.

      У разі неусунення таких порушень або за ті самі дії, вчинені протягом року особою, до якої були застосовані штрафи за таке порушення, -

      тягнуть за собою накладення штрафу на самозайнятих осіб у розмірі 340 гривень, на юридичних осіб, відокремлені підрозділи юридичної особи чи юридичну особу, відповідальну за нарахування та сплату податків до бюджету під час виконання договору про спільну діяльність, - 1020 гривень.

      Якщо діяльність, яку Ви вказали, зареєстрована на ФОП, тоді питання про юридичну особу та реєстрацію місцезнаходження, як юридичної особи, взагалі знімається.

      Ви можете зв’язатись зі мною, поставити більш детальні питання. Дуже багато до Вас питань, від яких залежить правильна консультація.

      З Повагою, Ірина!

      0999 500 811; 097 625 15 24 

    Існує ще й така думка: 

    джерело - (https://dictum.ua/uk/blog/gospodarska-diyalnist-u-kvartyri)

    Про правомірність.

    Перш за все, необхідно врахувати положення Житлового кодексу України (ЖКУ), ст. 6 якого визначено, що жилі будинки і жилі приміщення призначаються для постійного або тимчасового проживання громадян, а також, для використання у встановленому порядку як службових жилих приміщень і гуртожитків. Надання приміщень у жилих будинках для потреб промислового характеру забороняється, але діяльність непромислового характеру не заборонена.

    Як роз’яснюється у Науково-практичному коментарі до цієї статті ЖКУ, вона встановлює загальне правило щодо цільового призначення житлових приміщень, тобто можливості їх використання для тих чи інших цілей. Основною метою такого використання є постійне проживання фізичних осіб. Таким чином, надання приміщень для потреб промислового характеру у жилих будинках заборонене.

    Подібна норма міститься і у ст. 383 Цивільного кодексу України (ЦКУ), відповідно до якої власник житлового будинку, квартири має право використовувати помешкання для власного проживання, проживання членів своєї сім'ї, інших осіб і не має права використовувати його для промислового виробництва.

    Зокрема, Науково-практичний коментар до ст. 383 ЦКУ вказує на те, що законодавець визначив обов'язок власника використовувати житло лише за цільовим призначенням. Тобто, законодавець встановлює неможливість використання житла для промислового виробництва та інших цілей, не пов'язаних із проживанням у ньому.

    У зв'язку із таким формулюванням цільового призначення жилих приміщень, на практиці існує певна проблема застосовувати жилі будинки (квартири) для розміщення в них офісів. Разом з тим, якщо жиле приміщення перебуває у власності особи та вона бажає розмістити там офіс, така можливість підкріплюється положеннями ст. 319 ЦКУ, які встановлюють право власника володіти, користуватися та розпоряджатися своїм майном на свій власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. Також, на користь такого дозволу діє ще одна норма ЦКУ – ст. 320, відповідно до якої власник має право використовувати своє майно для здійснення підприємницької діяльності, крім випадків, встановлених законом. Цей висновок ґрунтується також на положенні ст. 42 Конституції України, згідно з якою кожен має право на підприємницьку діяльність.

    При цьому, необхідно зауважити, що положення ст. 319, 320 ЦКУ не стосуються реалізації права власності виключно на житлові приміщення, а стосуються реалізації права власності на будь-яке майно.

    Якщо ж особа має намір орендувати житлове приміщення (житловий будинок, квартиру або окреме приміщення, яке відноситься до житлового фонду) для розміщення офісу, то тут ЦКУ вже містить пряму заборону. Так, ч. 1 ст. 815 даного Кодексу встановлює, що наймач зобов'язаний використовувати житло виключно для проживання у ньому, забезпечувати збереження житла та підтримувати його в належному стані. Також, відповідно до ч. 2 ст. 813 ЦКУ якщо наймачем житла є юридична особа, вона може використовувати житло лише для проживання у ньому фізичних осіб.

    Таким чином, будь-яке інше цільове використання житлових приміщень крім житла вимагає переведення таких приміщень у нежитлові.

    Визначення поняття місцезнаходження юридичної особи міститься у ст. 93 ЦКУ. Це фактичне місце ведення діяльності чи розташування офісу, з якого проводиться щоденне керування діяльністю юридичної особи (переважно знаходиться керівництво) та здійснення управління і обліку.

    Попередня редакція Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців» визначала місцезнаходження юридичної особи як адресу органу або особи, які відповідно до установчих документів юрособи чи закону виступають від її імені. Тобто фактично, до 13.12.2015 р. законодавцем було дозволено юридичній особі здійснювати свою господарську діяльність за адресою місця проживання її директора або засновника (учасника). Однак, Законом України від 26.11.2015 р. № 835-VIII вказаний Закон було викладено в новій редакції, та відтепер учасників та керівників юридичних осіб позбавлено можливості реєструвати місцезнаходження підприємства за адресою свого місця проживання. Також у чинному законодавстві існує й поняття податкової адреси юрособи: у відповідності до п. 45.2 ст. 45 Податкового кодексу України це місцезнаходження такої юридичної особи, відомості про що містяться у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.

    Таким чином, пряма заборона щодо провадження діяльності суб’єктом господарювання (підприємцем або юрособою) у житловому приміщенні відсутня, напряму лише забороняється розміщувати офіс у орендованому приміщенні. Але, у засновників юридичної особи може виникнути певна проблема - зареєструвати підприємство за адресою місця проживання його керівника або засновника, та необхідність орендувати для розміщення офісу саме нежитлове приміщення.

    Законодавець не встановлює обмежень до здійснення господарської діяльності в житловому приміщенні. Однак, поряд з відсутністю прямої заборони, законодавство містить певну умову – про переведення приміщення із житлового фонду в нежитловий.

    Про відповідальність.

    Фінансова відповідальність за здійснення господарської діяльності в житловому приміщенні та реєстрацію місцезнаходження юрособи в приміщенні житлового фонду, або передання його в оренду для таких цілей, не є значною. Санкція визначена положеннями ст. 150 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

    Так, порушення правил користування жилими приміщеннями, правил експлуатації жилих будинків, жилих приміщень та інженерного обладнання, а також самовільне переобладнання та перепланування жилих будинків і жилих приміщень, використання їх не за призначенням тягнуть за собою попередження або накладення штрафу на громадян – від 17 до 51 грн. та на посадових осіб – від 51 до 119 грн.

    Більш важливим, в даній ситуації, є питання сплати вартості комунальних послуг, а саме той факт, що юридичні та фізичні особи оплачують комунальні послуги за різними встановленими тарифами. Юридична особа, здійснюючи свою господарську діяльність в житловому приміщенні, орендуючи його у фізичної особи – власника такого житлового приміщення (незалежно від того, має він статус підприємця чи ні), продовжує сплачувати вартість комунальних послуг за тарифами, встановленими для фізичних осіб. Тому, у разі виникнення питання щодо можливості використання юридичною особою житлового приміщення у господарській діяльності, неодмінно постане така проблема як визначення вартості комунальних послуг.

    Також, у разі використання фізособою житлових приміщень у підприємницькій діяльності (у тому числі при наданні в оренду) слід враховувати, що така фізособа позбувається пільг зі сплати податку на нерухомість, оскільки ця нерухомість використовується для отримання доходів (детальніше про сплату податку на нерухомість у 2016 році читайте у «Приватному підприємцеві» № 3, 2016 р., с. 21).

    Необхідно прийняти до уваги той факт, що органи Державної фіскальної служби України, на практиці, в результаті виявлення реєстрації місця знаходження юридичної особи в житловому фонді, вважають таку юридичну особу як такою, що не може здійснювати належно підприємницьку діяльність і має ознаки фіктивного підприємництва (ст. 205 Кримінального кодексу України).

    Більше того, на практиці, органи Державної фіскальної служби України, відразу, після виявлення реєстрації суб’єкта господарювання в приміщенні призначеного для проживання, ставлять в стан «відсутній за місцезнаходженням», пояснюючи це тим, що юридична особа не може здійснювати свою господарську діяльність в житловому фонді без зміни його цільового призначення.

    Наслідки такого стану – дані від податкового органу передаються державному реєстраторові, який вносить відомості про відсутність за місцезнаходженням, що є підставою для відключення договору про визнання документів в електронному вигляді та винесення судом рішення про припинення юридичної особи.

    Відключений договір про визнання документів в електронному вигляді не дає можливості реєструвати податкові накладні та здавати податкові декларації, що призводить до втрати платником податку права на формування податкового кредиту. Необхідно прийняти до уваги той факт, що органи Державної фіскальної служби України, на практиці, в результаті виявлення реєстрації місця знаходження юридичної особи в житловому фонді, вважають таку юридичну особуяк такою, що не може здійснювати належно підприємницьку діяльність і має ознаки фіктивного підприємництва (ст. 205 Кримінального кодексу України).

    Більше того, на практиці, органи Державної фіскальної служби України, відразу, після виявлення реєстрації суб’єкта господарювання в приміщенні призначеного для проживання, ставлять в стан «відсутній за місцезнаходженням», пояснюючи це тим, що юридична особа не може здійснювати свою господарську діяльність в житловому фонді без зміни його цільового призначення.

    Наслідки такого стану – дані від податкового органу передаються державному реєстраторові, який вносить відомості про відсутність за місцезнаходженням, що є підставою для відключення договору про визнання документів в електронному вигляді та винесення судом рішення про припинення юридичної особи.

    Відключений договір про визнання документів в електронному вигляді не дає можливості реєструвати податкові накладні та здавати податкові декларації, що призводить до втрати платником податку права на формування податкового кредиту.

    Що стосується інших можливих негативних наслідків, судова практика має випадки визнання договорів оренди, укладеними між фізичними особами – власниками житлових приміщень та юридичними особами з метою ведення господарської діяльності, недійсними. Також, є випадки примусового видворення юридичної особи з таких приміщень та зобов’язання фізичної особи – власника житлового приміщення перевести у нежитловий фонд нерухоме майно у зв'язку з його експлуатацією не за призначенням.

    Доброї ночі!

    Повністю погоджуюсь з консультацією, Ірини Цалцалко.

    Проте підкажіть будь ласка, Ви здійснюєте діяльність як юридична особа чи через ФОПів.

    Запитання, подяку можете залишити у коментарі на даному сайті.

    Сподіваюсь, що Вам допоміг!

    Якщо виникнуть запитання, звертайтесь.

    P.S. Можу не одразу відповісти. Дякую за розуміння.

    Додаткова індивідуальна консультація (на електронну пошту) платна.

    Похожие вопросы

    Реклама
    Мой ответ