Украина
category

Цільовий розподіл лікарів-інтернів

Вопрос № 3125
Цільовий розподіл лікарів-інтернів
8 консультаций
50 грн.

Доброго дня. Навчалася 6 років в медичному університеті на бюджеті та маю цільовий розподіл. На даний час в місті, де навчаюсь, маю вже сім'ю та є потенційне місце в лікарні, до якої мене могли б взяти лікарем-інтерном. Чи є якесь рішення даної ситуації згідно закону? Яким чином можливо уникнути цільового розподілу і які є підстави для розторгнення договору? 

Консультации Советников

Ответ оплачен: 4 грн.

В умовах дії Закону від 17.01.02 р. № 2984-ІІІ «Про вищу освіту», згідно з його ст. 53, інтерном уважалася особа, яка мала повну вищу освіту та освітньо-кваліфікаційний рівень спеціаліста медичного спрямування, навчалася з метою отримання кваліфікації лікаря певної спеціальності відповідно до переліку лікарських посад.

З набуттям чинності з 06.09.14 р. Закону від 01.07.14 р. № 1556-VІІ «Про вищу освіту» (далі – Закон № 1556) визначення цього поняття дещо змінилось. Так, за ст. 61 цього Закону до інтернів належать особи, які мають ступінь магістра медичного спрямування і навчаються з метою отримання кваліфікації лікаря певної спеціальності відповідно до переліку лікарських спеціальностей інтернатури.

На сьогодні після кардинального оновлення згідно із Законом № 1556 норм ст. 47 Закону від 23.05.91 р. № 1060-ХІІ «Про освіту» інтернатура належить до однієї із форм післядипломної освіти. Проводиться інтернатура в університетах, академіях, інститутах і є обов‘язковою формою первинної спеціалізації осіб за лікарськими спеціальностями для отримання кваліфікації лікаря-спеціаліста. Нагадаємо: відповідний ступінь вищої освіти та відповідну кваліфікацію присвоює ВНЗ згідно з рішенням екзаменаційної комісії (ст. 6 Закону № 1556).

До складових післядипломної освіти належить стажування, тобто набуття особою досвіду виконання завдань та обов‘язків певної професійної діяльності або галузі знань.

Організаційні та фінансові питання стосовно інтернування та стажування на сьогодні регулюються Положенням про спеціалізацію (інтернатуру) випускників вищих медичних і фармацевтичних закладів освіти ІІІ–ІV рівнів акредитації, медичних факультетів університетів, затвердженим наказом МОЗ від 19.09.96 р. № 291 (далі – Положення № 291).

Отже, зарахування випускника медичного ВНЗ (медичного факультету університету) до інтернатури здійснюється після складання державних іспитів та присвоєння кваліфікації лікаря й отримання диплома з певної лікарської спеціальності. Молоді спеціалісти зараховуються до інтернатури наказами обласних, Київської та Севастопольської міських держадміністрацій. У наказах зазначається спеціальність інтернатури, заклад освіти, у якому відбуватиметься очна частина навчання, та базова установа (заклад), де проводитиметься стажування. До цих базових установ особи й зараховуються на посади лікарів-інтернів.

Відповідно до п. 2.3 Положення № 291 підставою для видання наказу слугує диплом лікаря, посвідчення про направлення на роботу за персональним розподілом або довідка про право самостійного працевлаштування.

Зауважимо, що в п. 7.10 Положення № 291 передбачено також проходження інтернатури на умовах договорів, укладених між МОЗ АР Крим, управлінням охорони здоров‘я обласної, Київської, Севастопольської міської держадміністрації, вищим закладом освіти та юридичними і фізичними особами, які будуть фінансувати навчання в інтернатурі. Застосування такого алгоритму стосується лікарів, які:

закінчили недержавні медичні ВНЗ;

закінчили державні медичні ВНЗ, навчаючись у них коштом юридичних та фізичних осіб;

прийняті на роботу в недержавні заклади охорони здоров‘я;

мають сертифікат лікаря-спеціаліста і бажають отримати іншу спеціальність за відсутності потреби в такому спеціалістові з боку закладу.

Якщо навчання здійснювалось за державним замовленням, то в наказі про зарахування фіксується спеціальність інтернатури, заклад освіти, а також базовий заклад, де проводитиметься стажування.

Згідно з Положенням № 291 стажування відбувається в базовому закладі чи установі охорони здоров‘я, де лікар-інтерн працює під керівництвом лікаря, призначеного його безпосереднім керівником. Тобто з інтерном виникають трудові правовідносини. Цим самим документом установлено, що на лікаря-інтерна під час його стажування в базовому закладі охорони здоров‘я поширюються встановлені для працівників цього закладу правила внутрішнього трудового розпорядку. Це означає, що з інтерном укладається трудовий договір.

Отже, інтерн навчається на кафедрі медичного ВНЗ під керівництвом закріпленого за ним викладача та стажується за посадою лікаря-інтерна в базовому закладі охорони здоров‘я. Зазвичай лікарі після проходження інтернатури залишаються працювати в тих самих медичних закладах.

Лікарі-інтерни можуть навчатися також за кошти юридичних чи фізичних осіб. У такому разі зарахування до інтернатури здійснюється за умови надання: заяви випускника, копії диплома, довідки навчального закладу про його закінчення на контрактних умовах, копії договорів із навчальним закладом та закладом охорони здоров‘я або договору з навчальним закладом на навчання в інтернатурі. Про це зазначено в листі МОЗ від 23.06.10 р. № 08.01-35/1222.

Ідеться про те, що в разі навчання студента власним коштом він має укласти два договори-контракти: один – із закладом освіти про навчання, включаючи очну частину інтернатури, другий – із лікувальним закладом про стажування без зарахування на посаду лікаря-інтерна та без відповідної оплати праці. У такому разі це буде договір цивільно-правового характеру, оскільки фактично лікарня надаватиме освітні платні послуги. За таких обставин інтерн має одержати довідку закладу охорони здоров‘я про проходження стажування, яка буде підставою для присвоєння йому звання лікаря-спеціаліста (наприклад, лікаря-анестезіолога).

Ответ оплачен: 10 грн.

Відповідно до частини другої статті 52 Закону України «Про освіту», у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, випускники вищих навчальних закладів, які здобули освіту за кошти державного або місцевого бюджетів, направляються на роботу і зобов'язані відпрацювати за направленням і в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Постановою КМУ від 22.08.1996 № 992, яка втратила чинність з 07.06.2017, було передбачено, що згідно з угодою випускник зобов'язаний глибоко оволодіти всіма видами професійної діяльності, передбаченими відповідною кваліфікаційною характеристикою, та відпрацювати у замовника не менше трьох років, а вищий навчальний заклад забезпечити відповідні якість та рівень підготовки фахівця з вищою освітою (п. 6).

У разі неприбуття молодого фахівця за направленням або відмови без поважної причини приступити до роботи за призначенням, звільнення його з ініціативи адміністрації за порушення трудової дисципліни, звільнення за власним бажанням, звільнення із служби за контрактом військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу, із служби в Національній поліції у зв’язку з набранням законної сили обвинувальним вироком суду або рішенням суду про притягнення до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного корупційного правопорушення, через службову невідповідність, у зв’язку з позбавленням військового звання в дисциплінарному порядку, набуттям громадянства або підданства іншої держави, за порушення дисципліни, систематичне невиконання умов контракту військовослужбовцем, особою рядового і начальницького складу протягом трьох років випускник зобов'язаний відшкодувати у встановленому порядку до державного бюджету вартість навчання та компенсувати замовникові всі витрати (п. 14).

Пункт 6 Наказу МОЗ № 367від 25.12.1997 передбачає: випускники, які уклали угоду з вищим закладом освіти після зарахування на навчання, а також ті, що почали навчання до 1996 року за державним замовленням без укладення угоди, зобов'язанівідпрацювати за місцем призначення не менше ніж три роки.

Випускник зобов'язаний глибоко оволодіти всіма видами професійної діяльності, передбаченими відповідною кваліфікаційною характеристикою, та відпрацювати у замовника не менше трьох років (п. 13).

У разі, якщо частина друга статті 52 Закону України «Про освіту» була чинна на час вступу студента до університету, та особа добровільно підписала угоду про підготовку фахівця з вищою освітою, погодилась відшкодувати вартість навчання, погодилась на працевлаштування її навчальним закладом, отримала направлення на роботу та навчалась за кошти державного бюджету, то у разі відмови відпрацювати не менше трьох років, заклад освіти може в судовому порядку стягути кошти за навчання.

Така правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 20.03.2019 №753/8546/16-ц.

Стосовно угоди з лікарнею, в якій йдеться про повернення коштів за проходження інтернатури у разі не відпрацювання трьох років, то така угода суперечить чинному законодавству.

Згідно до положень ст. 94 КЗпП України, заробітна плата є винагородою, яку власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану роботу.

Відповідно дост. 127 КЗпП України відрахування із заробітної плати можуть проводитися тільки у випадках, передбачених законодавством України.

Законодавством передбачена можливість відшкодування витрат, понесених стороною угоди в зв'язку з безпосереднім навчанням спеціаліста, але до цих витрат не відноситься оплата праці самого спеціаліста, так як наряду з процесом навчання під час інтернатури інтерн виконує і обов'язки, покладені на нього трудовим договором, за що і отримує заробітну плату.

Аналогічні висновки встановлені судовими рішеннями у справах № 766/20432/18, № 344/570/19

Конвенція Міжнародної організації праці N 29 "Про примусову чи обов'язкову працю", що набула чинності для України 10 серпня 1956 року, зобов'язує держави не допускати примусової праці. Згідно зі статтею 1 Міжнародної Конвенції "Про скасування примусової праці" N 105, що ратифікована Законом України від 05 жовтня 2000 року N 2021-III, держава зобов'язується скасувати обов'язкову працю і не вдаватися до будь-якої її форми як методу мобілізації і використання робочої сили для потреб економічного розвитку.

Згідно зі ст. 8 Конституції України, закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції Україниі повинні відповідати їй. Стаття 53 Конституції України вказує на те, що держава забезпечує доступність і безоплатність дошкільної, повної загальної середньої, професійно-технічної, вищої освіти в державних і комунальних навчальних закладах. Громадяни мають право безоплатно здобути вищу освіту в державних і комунальних навчальних закладах на конкурсній основі.

Рішенням Конституційного Суду України від 04.03.2004 року у справі про доступність та безоплатність освіти визначено, що безоплатність вищої освіти у державних і комунальних навчальних закладах необхідно розуміти як можливість здобуття освіти у цих закладах без оплати, тобто без внесення плати у будь-якій формі за освітні послуги. Безоплатність вищої освіти означає, що громадянин має право здобути її відповідно до стандартів вищої освіти без внесення плати в державних і комунальних навчальних закладах на конкурсній основі в межах обсягу підготовки фахівців для загальносуспільних потреб (державне замовлення). Відповідно дост. 151-2 Конституції України, рішення та висновки, ухвалені Конституційним Судом України, є обов'язковими, остаточними і не можуть бути оскаржені.

Згідно із нормами статті 43 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Держава створює умови для повного здійснення громадянами права на працю, гарантує рівні можливості у виборі професії та роду трудової діяльності, реалізовує програми професійно-технічного навчання, підготовки і перепідготовки кадрів відповідно до суспільних потреб. Використання примусової праці забороняється.

Право вільно обирати собі роботу чи вид занять є невід'ємним (природним) правом людини.

Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.

Тобто підставою для обов'язкового 3-річного відпрацювання випускником-бюджетником, коли його працевлаштовує університет, є угода, укладена між студентом і вишем в особі ректора, яка передбачає обов’язок відпрацювати протягом трьох років та відшкодувати у встановленому порядку до державного бюджету вартість навчання та компенсувати замовникові всі витрати. В цьому разі заклад освіти може в судовому порядку стягнути кошти за навчання. Ящо такої угоди не було та Ви добровільно відмовились від запропонованого розподілу та про це є Ваша заява , то ніхто не може вимагати будь-якого відшкодування з Вашого боку.

База проходження інтернатури (лікарня) не має законних підстав вимагати від інтерна укладення трудового договору з обов’язком 3-річного відпрацювання. Заробітна плата, яку отримував інтерн під час проходження інтернатури, не підлягає стягненню у разі звільнення після закінчення інтернатури.

З повагою,

Костянтин Гончаренко

10.02.20 15:11
Анна

В питанні малось на увазі розподіл інтернів, які мають цільове направлення з певного району і не мають права проходження інтернатури за межами цього району. Якими можуть бути поважні причини для розторгнення цієї угоди, щоб з'явилась можливість залишилися на інтернатурі в місті, де навчаюсь?

10.02.20 15:55

Вибачаюсь, трохи не точно зрозумів:

Згідно пункту 9 зазначеного Порядку розірвати угоду з медичним закладом випускник має право з таких причин:

- встановлення інвалідності I або II групи, внаслідок чого випускник не може стати до роботи за місцем призначення;

- встановлення інвалідності I або II групи у дружини (чоловіка) випускника або у одного з його батьків (чи осіб, які їх замінюють);

- якщо випускник – вагітна жінка, мати або батько, які мають дитину віком до трьох років або дитину, яка згідно з медичним висновком потребує догляду (до досягнення нею шестирічного віку); одинока мати або батько, які мають дитину до чотирнадцяти років або дитину-інваліда;

- у разі проходження чоловіком (дружиною) військової служби (крім строкової), в тому числі за контрактом, на посадах рядового, сержантського й старшинського складу, прапорщиків, мічманів та офіцерів у Збройних Силах, Національній гвардії, Прикордонних військах, Службі безпеки, а також інших військових формуваннях, створених відповідно до законодавства України, та служби в органах внутрішніх справ поза місцем розташування замовника;

- у разі вступу випускників вищих закладів освіти I-II рівнів акредитації до вищих закладів освіти III-IV рівнів акредитації.

В іншому разі можете звільнитись з причин вказаних вище згідно КЗпП України.

З повагою,

Костянтин Гончаренко 

Ответ оплачен: 10 грн.

Добрий день.

Щоб відповісти на ваші питання, необхідно дещо знати. Тому прошу Вас повідомити:

1) Ви до університету вступали за цільовим направленням від обласного управління (департаменту) охорони здоров'я?

2) Навчалася 6 років в медичному університеті на бюджеті та маю цільовий розподіл. На даний час в місті, де навчаюсь, маю вже сім'ю та є потенційне місце в лікарні, до якої мене могли б взяти лікарем-інтерном.

Не зовсім зрозуміло чи Ви вже закінчили навчання чи ні?

Що означає цільовий розподіл? Університет вже видав Вам направлення на працевлаштування в конкретну лікарню? 

3) Якщо Ви укладали угоду з університетом, то відповідно пункту 9 Порядку працевлаштування випускників вищих медичних фармацевтичних) закладів освіти, підготовка яких здійснювалась за державним замовленням, затвердженого наказом МОЗ України від 25 грудня 1997 р. N 367 (за посиланням https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0246-98розірвати таку угоду випускник має право з таких причин:

- встановлення інвалідності I або II групи, внаслідок чого випускник не може стати до роботи за місцем призначення;

- встановлення інвалідності I або II групи у дружини (чоловіка) випускника або у одного з його батьків (чи осіб, які їх замінюють);

- якщо випускник – вагітна жінка, мати або батько, які мають дитину віком до трьох років або дитину, яка згідно з медичним висновком потребує догляду (до досягнення нею шестирічного віку); одинока мати або батько, які мають дитину до чотирнадцяти років або дитину-інваліда;

- у разі проходження чоловіком (дружиною) військової служби (крім строкової), в тому числі за контрактом, на посадах рядового, сержантського й старшинського складу, прапорщиків, мічманів та офіцерів у Збройних Силах, Національній гвардії, Прикордонних військах, Службі безпеки, а також інших військових формуваннях, створених відповідно до законодавства України, та служби в органах внутрішніх справ поза місцем розташування замовника;

- у разі вступу випускників вищих закладів освіти I-II рівнів акредитації до вищих закладів освіти III-IV рівнів акредитації.

Чи наявні у Вас зазначені підстави для розірвання угоди? Адже Ви лише написали, що маєте сім'ю, однак не вказали чи одружені, чи маєте дітей, можливо Ви одинока мати (тобто свій точний сімейний стан).

Прошу Вас прикріпити на сайті чи прислати на пошту mailmessage@ukr.net договір з університетом.

Лише після ознайомлення з договором та отримання відповідей на поставлені питання можна сказати чи є якесь рішення даної ситуації згідно закону?

Всього доброго.

Ответ оплачен: 10 грн.

Здоров'я! Перекладаючи з юридичної мови на людську, поясню наступне, у Вашому випадку, з Вас можуть бути стягнуті кошти за навчання закладом освіти, в якому Ви навчалися. Підстави уникнути відшкодування коштів є, інвалідність 1-2 групи, як Ваша та і Вашого чоловіка, або одного з Ваших батьків, переїзд на інше місце проживання, вагітність, наявність дитини інваліда, проходження військової служби (крім строкової).

Ответ оплачен: 4 грн.

Доброго дня.

Згідно зі статтею 43 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Держава створює умови для повного здійснення громадянами права на працю, гарантує рівні можливості у виборі професії та роду трудової діяльності, реалізовує програми професійно-технічного навчання, підготовки і перепідготовки кадрів відповідно до суспільних потреб. Використання примусової праці забороняється. 

Згідно зі статтею 64 Закону України "Про вищу освіту" держава у співпраці з роботодавцями забезпечує створення умов для реалізації випускниками вищих навчальних закладів права на працю, гарантує створення рівних можливостей для вибору місця роботи, виду трудової діяльності з урахуванням здобутої вищої освіти та суспільних потреб.

Право вільно обирати собі роботу чи вид занять є невід'ємним (природним) правом людини.

Відповідно до Порядку працевлаштування випускників державних вищих медичних (фармацевтичних) закладів освіти, підготовка яких здійснювалась за державним замовленням, випускники, які уклали угоду з вищим закладом освіти після зарахування на навчання, зобов'язані відпрацювати за місцем призначення не менш ніж три роки.

Угода про навчання, яка передбачає подальше працевлаштування за направленням, є типовою, затверджена вищезазначеним наказом Міністерства охорони здоров'я України. 

Відповідно до пункту 9 Порядку розірвати таку угоду випускник має право з наступних причин:

- встановлення інвалідності I або II групи, внаслідок чого випускник не може стати до роботи за місцем призначення;

- встановлення інвалідності I або II групи у дружини (чоловіка) випускника або у одного з його батьків (чи осіб, які їх замінюють);

- якщо випускник - вагітна жінка, мати або батько, які мають дитину віком до трьох років або дитину, яка згідно з медичним висновком потребує догляду (до досягнення нею шестирічного віку); одинока мати або батько, які мають дитину до чотирнадцяти років або дитину-інваліда;

- у разі проходження чоловіком (дружиною) військової служби (крім строкової), в тому числі за контрактом, на посадах рядового, сержантського й старшинського складу, прапорщиків, мічманів та офіцерів у Збройних Силах, Національній гвардії, Прикордонних військах, Службі безпеки, а також інших військових формуваннях, створених відповідно до законодавства України, та служби в органах внутрішніх справ поза місцем розташування замовника;

- у разі вступу випускників вищих закладів освіти I-II рівнів акредитації до вищих закладів освіти III-IV рівнів акредитації.

У зазначених випадках випускникові за рішенням комісії з працевлаштування повинна видаватися довідка щодо самостійного працевлаштування.

Якщо Ви не бажаєте виконувати умови угоди, яку Ви підписали та зобов’язались виконувати, Ви можете спробувати подати позов до суду.

Проте судова практика схиляється не на Вашу користь, та цілком імовірно, що суд може зобов’язати виплатити кошти навчальному закладу за відмову трирічного відпрацювання.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинно виконуватись належним чином згідно з умовами договору та вимогами цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а при відсутності таких умов та вимог – згідно зі звичаями ділового обігу або іншими вимогами, які звично ставляться.

Враховуючи, що Ви не бажаєте належним чином виконати умови типового договору про підготовку фахівців з вищою освітою за рахунок державного замовлення та відпрацювати не менше трьох років на відповідній посаді, суд може прийняти рішення щодо стягнення з Вас вартості навчання.

Щодо порядку дій у цій ситуації

  • Ви можете звернутися до суду, посилаючись на норми закону та Конституції України, в яких чітко не передбачено трирічне відпрацювання, проте шанси виграти справу незначні.
  • У разі небажання приступити до роботи за призначенням з причин, не зазначених у пунктах 9, 18 Порядку Ви можете відповідно до пункту 22 Порядку відшкодувати навчальному закладу вартість навчання та компенсувати всі витрати, що позбавить Вас від необхідності працювати за призначенням. 
  • Ответ оплачен: 4 грн.

    Доброго дня. 

    Ніхто змусити Вас працювати не може. Але гроші за навчання ВНЗ має право стягнути, в судовому порядку.

    Згідно з листом Міносвіти від 25.11.14 року студенти, які за станом на 06.09.2014 року не підписували з керівництвом свого вузу типові угоди про підготовку фахівців, примусово відпрацьовувати три роки після закінчення університету не повинні. Що ж стосується випускників і молодих фахівців, які до зазначеної дати підписали відповідні договори або були працевлаштовані за розподілом, то нові положення закону до них не можуть бути застосовані.

    Відповідно до трудового законодавства ст. 38 КЗпП України якщо Ви переїжджаєте на нове місце проживання, то можете звільнитися за власним бажанням без відпрацювання 2-х тижнів, підтвердженням цього можуть бути документи про зняття з реєстрації з попереднього місця проживання. У цьому випадку роботодавець зобов'язаний звільнити працівника у строк, про який просить його працівник, і це може бути один день.

    Ответ оплачен: 4 грн.

    Розірвати  угоду випускник має право з таких причин:

    - встановлення інвалідності I або II групи, внаслідок чого випускник не може стати до роботи за місцем призначення;

    - встановлення інвалідності I або II групи у дружини (чоловіка) випускника або у одного з його батьків (чи осіб, які їх замінюють);

    - якщо випускник – вагітна жінка, мати або батько, які мають дитину віком до трьох років або дитину, яка згідно з медичним висновком потребує догляду (до досягнення нею шестирічного віку); одинока мати або батько, які мають дитину до чотирнадцяти років або дитину-інваліда;

    - у разі проходження чоловіком (дружиною) військової служби (крім строкової), в тому числі за контрактом, на посадах рядового, сержантського й старшинського складу, прапорщиків, мічманів та офіцерів у Збройних Силах, Національній гвардії, Прикордонних військах, Службі безпеки, а також інших військових формуваннях, створених відповідно до законодавства України, та служби в органах внутрішніх справ поза місцем розташування замовника;

    - у разі вступу випускників вищих закладів освіти I-II рівнів акредитації до вищих закладів освіти III-IV рівнів акредитації.

    Ответ оплачен: 4 грн.

    Доброї ночі!

    Підстави для розірвання угоди колеги Вам уже описали, тому не бачу сенсу їх повторювати.

    Але мені, як і О. Савченко, не зовсім зрозуміло, що означає "маю цільовий розподіл", Ви уже завершили навчання і Університет дав направлення на працевлаштування в певну лікарню? чи Ви ще навчаєтесь і хочете змінити місце проходження інтернатури?.

    Також рекомендую ознайомитися із інструкцією за посиланням: http://bit.ly/31sAAQY .

    Запитання, подяку можете залишити у коментарі на даному сайті.

    Сподіваюсь, що Вам допоміг!

    Якщо виникнуть запитання, звертайтесь.

    P.S. Можу не одразу відповісти. Дякую за розуміння.

    Додаткова індивідуальна консультація (на електронну пошту) платна.

    Похожие вопросы

    Реклама
    Мой ответ