Украина
category

Розірвання трудового договору

Вопрос № 3232
Розірвання трудового договору
7 консультаций
100 грн.

Чи може лікарня стягнути кошти за інтернатуру якщо не відпрацьовано 3 роки, але укладено договір про відпрацювання між лікарнею і інтерном?

Консультации Советников

1 січня 2017 року вступив в силу Закон України № 1662-VІІІ «Про внесення змін до Закону України «Про вищу освіту» (далі- Закон). Згідно Закону, випускники вищих навчальних закладів вільні у виборі місця роботи, крім випадків, передбачених цим Законом. Таким випадком, згідно Закону, є укладання угоди про відпрацювання не менше трьох років у сільській місцевості або селищах міського типу. Студенти, інтерни, та лікарі, які зараз відпрацьовують 3 роки за направленням, таких угод не укладали, з ними були укладені, порушуючи принцип свободи договору, закріплений у Цивільному кодексі України, угоди про підготовку фахівців з вищою освітою. Тобто, це інші угоди, і вони всі мають бути звільнені від відпрацювання. На думку МОЗ, цей закон діє лише на тих випускників, які вступають до ВНЗ у 20 17 році. Тобто, закон буде діяти фактично через 8-9 років, коли ці майбутні випускники можуть будуть працевлаштовані після інтернатури. Водночас, випускники інших спеціальностей не зобов'язані відпрацьовувати, що є прямою дискриміницією медиків та порушенням їх права на вільний вибір місця працевлаштування. Свою позицію МОЗ аргументує тим, що випускники минулих років та теперешні студенти вже підписали угоди про підготовку фахівця з вищою освітою, яка є додатком 1 до Наказу № 367, і на них вже поширюються зобов'язання цивільного характеру. Таким чином, МОЗ вважає силу дії угоди вищою за Закон. Крім того, типова угода не відповідає сучасному законодавству, а саме, містить термін "державний сектор народного господарства". Згідно роз'яснень Міністерства юстиції, комунальні заклади (більшість місць працевлаштування ) є комунальним сектором економіки, тому вищезгадана угода не відповідає чинному законодавству та не може бути виконана навіть з боку вищого навчального закладу, який має працевлаштувати випускників у державний сектор народного господарства. Прикінцеві положення Закону зобов'язують Кабінет міністрів України привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом, забезпечити перегляд та приведення міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади їх нормативно-правових актів у відповідність із цим Законом, чого й досі не було зроблено, а Міністерство охорони здоров'я й досі посилається на Порядок працевлаштування випускників, хоча до нього треба було внести зміни Таким чином, так як Ви підписали угоду про відпрацювання ще до набрання сили законом, що скасовує відпрацювання, а зворотньої сили Закон не має, то керівництво закладу буде наполягати на Вашому відпрацюванні. Але враховуюючи вищевикладене та відсутність житла (те, що його не надали Вам) Ви можете звернутись з листом (заявою) про надання дозволу на звільнення Вас без необхідності відпрацювання до відповідного управління охорони здоровя, посилаючись на скасування обовязкового відпрацювання та інші перелічені мною вище обставини.

Доброго дня!

По Вашому питанню повідомляю наступне:

Відповідно до п. 6.3 Положення " Про спеціалізацію (інтернатуру) випускників вищих медичних і фармацевтичних закладів освіти III-IV рівнів акредитації медичних факультетів університетів, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров’я від 19.09.1996 № 291" відрахування з інтернатури здійснюється: - за невиконання навчального плану і програми; - за порушення правил внутрішнього трудового розпорядку; - за пропуск занять (в т.ч. і з поважних причин, якщо лікар (провізор)-інтерн пропустив більше третини занять на кафедрі); - за непрацездатністю, якщо за висновком лікарсько-консультативної комісії (ЛКК) або медико-соціальної експертної комісії (МСЕК) визначена непрацездатність лікаря(провізора)-інтерна до роботи лікарем (провізором).

Заробітна плата лікарям (провізорам)-інтернам протягом всього періоду навчання сплачується за рахунок закладів (установ), в які вони зараховані лікарями (провізорами)-інтернами, або закладом (установою), з яким укладено трудовий договір у розмірі, встановленому чинним законодавством (п. 7.3).

Відповідно до частини другої статті 52 Закону України «Про освіту», у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, випускники вищих навчальних закладів, які здобули освіту за кошти державного або місцевого бюджетів, направляються на роботу і зобов'язані відпрацювати за направленням і в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Постановою КМУ від 22.08.1996 № 992, яка втратила чинність з 07.06.2017, було передбачено, що згідно з угодою випускник зобов'язаний глибоко оволодіти всіма видами професійної діяльності, передбаченими відповідною кваліфікаційною характеристикою, та відпрацювати у замовника не менше трьох років, а вищий навчальний заклад забезпечити відповідні якість та рівень підготовки фахівця з вищою освітою (п. 6).

У разі неприбуття молодого фахівця за направленням або відмови без поважної причини приступити до роботи за призначенням, звільнення його з ініціативи адміністрації за порушення трудової дисципліни, звільнення за власним бажанням, звільнення із служби за контрактом військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу, із служби в Національній поліції у зв’язку з набранням законної сили обвинувальним вироком суду або рішенням суду про притягнення до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного корупційного правопорушення, через службову невідповідність, у зв’язку з позбавленням військового звання в дисциплінарному порядку, набуттям громадянства або підданства іншої держави, за порушення дисципліни, систематичне невиконання умов контракту військовослужбовцем, особою рядового і начальницького складу протягом трьох років випускник зобов'язаний відшкодувати у встановленому порядку до державного бюджету вартість навчання та компенсувати замовникові всі витрати (п. 14).

Пункт 6 Наказу МОЗ № 367від 25.12.1997 передбачає: випускники, які уклали угоду з вищим закладом освіти після зарахування на навчання, а також ті, що почали навчання до 1996 року за державним замовленням без укладення угоди, зобов'язанівідпрацювати за місцем призначення не менше ніж три роки.

Випускник зобов'язаний глибоко оволодіти всіма видами професійної діяльності, передбаченими відповідною кваліфікаційною характеристикою, та відпрацювати у замовника не менше трьох років (п. 13).

У разі, якщо частина друга статті 52 Закону України «Про освіту» була чинна на час вступу студента до університету, та особа добровільно підписала угоду про підготовку фахівця з вищою освітою, погодилась відшкодувати вартість навчання, погодилась на працевлаштування її навчальним закладом, отримала направлення на роботу та навчалась за кошти державного бюджету, то у разі відмови відпрацювати не менше трьох років, заклад освіти може в судовому порядку стягути кошти за навчання.

Така правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 20.03.2019 №753/8546/16-ц.

Стосовно угоди з лікарнею, в якій йдеться про повернення коштів за проходження інтернатури у разі не відпрацювання трьох років, то така угода суперечить чинному законодавству.

Згідно до положень ст. 94 КЗпП України, заробітна плата є винагородою, яку власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану роботу.

Відповідно дост. 127 КЗпП України відрахування із заробітної плати можуть проводитися тільки у випадках, передбачених законодавством України.

Законодавством передбачена можливість відшкодування витрат, понесених стороною угоди в зв'язку з безпосереднім навчанням спеціаліста, але до цих витрат не відноситься оплата праці самого спеціаліста, так як наряду з процесом навчання під час інтернатури інтерн виконує і обов'язки, покладені на нього трудовим договором, за що і отримує заробітну плату.

Аналогічні висновки встановлені судовими рішеннями у справах № 766/20432/18, № 344/570/19

Конвенція Міжнародної організації праці N 29 "Про примусову чи обов'язкову працю", що набула чинності для України 10 серпня 1956 року, зобов'язує держави не допускати примусової праці. Згідно зі статтею 1 Міжнародної Конвенції "Про скасування примусової праці" N 105, що ратифікована Законом України від 05 жовтня 2000 року N 2021-III, держава зобов'язується скасувати обов'язкову працю і не вдаватися до будь-якої її форми як методу мобілізації і використання робочої сили для потреб економічного розвитку.

Згідно зі ст. 8 Конституції України, закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції Україниі повинні відповідати їй. Стаття 53 Конституції України вказує на те, що держава забезпечує доступність і безоплатність дошкільної, повної загальної середньої, професійно-технічної, вищої освіти в державних і комунальних навчальних закладах. Громадяни мають право безоплатно здобути вищу освіту в державних і комунальних навчальних закладах на конкурсній основі.

Рішенням Конституційного Суду України від 04.03.2004 року у справі про доступність та безоплатність освіти визначено, що безоплатність вищої освіти у державних і комунальних навчальних закладах необхідно розуміти як можливість здобуття освіти у цих закладах без оплати, тобто без внесення плати у будь-якій формі за освітні послуги. Безоплатність вищої освіти означає, що громадянин має право здобути її відповідно до стандартів вищої освіти без внесення плати в державних і комунальних навчальних закладах на конкурсній основі в межах обсягу підготовки фахівців для загальносуспільних потреб (державне замовлення). Відповідно дост. 151-2 Конституції України, рішення та висновки, ухвалені Конституційним Судом України, є обов'язковими, остаточними і не можуть бути оскаржені.

Згідно із нормами статті 43 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Держава створює умови для повного здійснення громадянами права на працю, гарантує рівні можливості у виборі професії та роду трудової діяльності, реалізовує програми професійно-технічного навчання, підготовки і перепідготовки кадрів відповідно до суспільних потреб. Використання примусової праці забороняється.

Право вільно обирати собі роботу чи вид занять є невід'ємним (природним) правом людини.

Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.

Тобто підставою для обов'язкового 3-річного відпрацювання випускником-бюджетником, коли його працевлаштовує університет, є угода, укладена між студентом і вишем в особі ректора, яка передбачає обов’язок відпрацювати протягом трьох років та відшкодувати у встановленому порядку до державного бюджету вартість навчання та компенсувати замовникові всі витрати. В цьому разі заклад освіти може в судовому порядку стягнути кошти за навчання.

База проходження інтернатури (лікарня) не має законних підстав вимагати від інтерна укладення трудового договору з обов’язком 3-річного відпрацювання. Заробітна плата, яку отримував інтерн під час проходження інтернатури, не підлягає стягненню у разі звільнення після закінчення інтернатури.

Враховуючи сказане Ви можете розірвати угоду та звільнитись за згодою сторін згідно правил КЗпП України(кодексу про працю).

З повагою,

Костянтин Гончаренко

Доброго дня.

Все залежить від умов договору.

Необхідно уважно читати розділ "відповідальність".

Якщо в договорі прописано, що у разі невідпрацювання 3-х років, Ви повинні відшкодувати лікарні витрати на інтернатуру, то можете не хвилюватися.

Адже під такими витратами лікарні зазвичай прописують у позовній заяві заробітну плату та витрати на відрядження. У стягненні таких виплат суди відмовляють.

Якщо ж у договорі прописано, що у разі невідпрацювання 3-х років, Ви повинні виплатити лікарні штраф у такому то розмірі (а зазвичай лікарні прописують значні штрафні санкції за порушення договірних зобов'язань), то це вже проблема і лікарня дійсно може стягнути з Вас ці кошти у судовому порядку.

Однак, необхідно також знати чи укладали Ви угоду з університетом, в якому навчалися. Адже заклади вищої освіти також досить часто звертаються до суду.

Якщо хочете, можете скинути мені договір, зроблю аналіз та напишу про можливі ризики (пишіть на mailmessage@ukr.net).

Всього доброго.

Здоровья! Соглашусь с А. Савченко, нужно внимательно читать договор! И если возникнут какие-либо сомнения или вопросы, то необходимо перед подписанием, проконсультироваться с юристом! Чтобы, Вам разъяснили все Ваши вопросы и сомнения! И пояснили возможные риски! 

Чтобы дать Вам более детальный ответ, нужно ознакомиться с подписанным Вами договором. 

Лікарня може стягнути кошти за інтернатуру якщо не відпрацьовано 3 роки тільки у випадку, якщо така норма прописана у договорі. Якщо в договорі не вказано правові наслідки відмови від відпрацювання 3 років, то ніяких коштів з вас стягнути не можуть.

Доброї ночі!

Погоджуюсь з консультацією О. Савченко.

Необхідно ознайомитися із Вашим договором.

Проте, також необхідно розуміти чи укладався між Вами і Вашим ВНЗ договір з умовою про відпрацювання 3-х років.

Лікарня може звернутися до суду щодо стягнення з Вас коштів, і потім долучити Ваш ВНЗ або спільно з ВНЗ подати позов проти Вас.

Тому необхідно ознайомлюватися із документами.

Запитання, подяку можете залишити у коментарі на даному сайті.

Сподіваюсь, що Вам допоміг!

Якщо виникнуть запитання, звертайтесь.

P.S. Можу не одразу відповісти. Дякую за розуміння.

Додаткова індивідуальна консультація (на електронну пошту) платна.

Доброго дня!

Про умови щодо відпрацювання необхідно дивитися в договорі між вами та лікарнею, а також в договорі з навчальним закладом

Похожие вопросы

Реклама
Мой ответ