Украина

Відпрацювання 3 років після інтернатури

Вопрос № 3265
Відпрацювання 3 років після інтернатури
6 консультаций
50 грн.

Після закінчення академії в 2018 році самостійно знайшла місце для проходження інтернатури, підписали договір з головним лікарем. Закінчила інтернатури по педіатрії. Спеціалізацію ще не проходила. Чи маю я право розірвати трудовий договір без відшкодування коштів лікарні? В департаменті наголосили, що тільки такі умови, щоб не відробляти 3 роки і не йти на спеціалізацію. За час інтернатури вийшла заміж, змінила прізвище та як додатковий факт батьки мають інвалідність 2 групу

Консультации Советников

Добрый день!

По Вашему вопросу сообщаю:

Важен именно факт подписания соглашения с Высшим учебным заведением , на обязательное прохождение интернатуры на протяжении 3 -х лет , если такое соглашение между Вами и университетом имело место быть , то университет имеет законное право требовать от Вас возврата средств за полное обучение и выплаченную стипендию в судебном порядке!

Но если соглашение об отработке 3-х лет между университетом (в лице -ректора) и Вами подписано не было никто не вправе требовать от Вас возврата средств и т.д.

Далее привожу нормы законодательства на языке оригинала(украинский):

Відповідно до п. 6.3 Положення " Про спеціалізацію (інтернатуру) випускників вищих медичних і фармацевтичних закладів освіти III-IV рівнів акредитації медичних факультетів університетів, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров’я від 19.09.1996 № 291" відрахування з інтернатури здійснюється: - за невиконання навчального плану і програми; - за порушення правил внутрішнього трудового розпорядку; - за пропуск занять (в т.ч. і з поважних причин, якщо лікар (провізор)-інтерн пропустив більше третини занять на кафедрі); - за непрацездатністю, якщо за висновком лікарсько-консультативної комісії (ЛКК) або медико-соціальної експертної комісії (МСЕК) визначена непрацездатність лікаря(провізора)-інтерна до роботи лікарем (провізором).

Заробітна плата лікарям (провізорам)-інтернам протягом всього періоду навчання сплачується за рахунок закладів (установ), в які вони зараховані лікарями (провізорами)-інтернами, або закладом (установою), з яким укладено трудовий договір у розмірі, встановленому чинним законодавством (п. 7.3).

Відповідно до частини другої статті 52 Закону України «Про освіту», у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, випускники вищих навчальних закладів, які здобули освіту за кошти державного або місцевого бюджетів, направляються на роботу і зобов'язані відпрацювати за направленням і в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Постановою КМУ від 22.08.1996 № 992, яка втратила чинність з 07.06.2017, було передбачено, що згідно з угодою випускник зобов'язаний глибоко оволодіти всіма видами професійної діяльності, передбаченими відповідною кваліфікаційною характеристикою, та відпрацювати у замовника не менше трьох років, а вищий навчальний заклад забезпечити відповідні якість та рівень підготовки фахівця з вищою освітою (п. 6).

У разі неприбуття молодого фахівця за направленням або відмови без поважної причини приступити до роботи за призначенням, звільнення його з ініціативи адміністрації за порушення трудової дисципліни, звільнення за власним бажанням, звільнення із служби за контрактом військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу, із служби в Національній поліції у зв’язку з набранням законної сили обвинувальним вироком суду або рішенням суду про притягнення до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного корупційного правопорушення, через службову невідповідність, у зв’язку з позбавленням військового звання в дисциплінарному порядку, набуттям громадянства або підданства іншої держави, за порушення дисципліни, систематичне невиконання умов контракту військовослужбовцем, особою рядового і начальницького складу протягом трьох років випускник зобов'язаний відшкодувати у встановленому порядку до державного бюджету вартість навчання та компенсувати замовникові всі витрати (п. 14).

Пункт 6 Наказу МОЗ № 367від 25.12.1997 передбачає: випускники, які уклали угоду з вищим закладом освіти після зарахування на навчання, а також ті, що почали навчання до 1996 року за державним замовленням без укладення угоди, зобов'язанівідпрацювати за місцем призначення не менше ніж три роки.

Випускник зобов'язаний глибоко оволодіти всіма видами професійної діяльності, передбаченими відповідною кваліфікаційною характеристикою, та відпрацювати у замовника не менше трьох років (п. 13).

У разі, якщо частина друга статті 52 Закону України «Про освіту» була чинна на час вступу студента до університету, та особа добровільно підписала угоду про підготовку фахівця з вищою освітою, погодилась відшкодувати вартість навчання, погодилась на працевлаштування її навчальним закладом, отримала направлення на роботу та навчалась за кошти державного бюджету, то у разі відмови відпрацювати не менше трьох років, заклад освіти може в судовому порядку стягути кошти за навчання.

Така правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 20.03.2019 №753/8546/16-ц.

Стосовно угоди з лікарнею, в якій йдеться про повернення коштів за проходження інтернатури у разі не відпрацювання трьох років, то така угода суперечить чинному законодавству.

Згідно до положень ст. 94 КЗпП України, заробітна плата є винагородою, яку власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану роботу.

Відповідно дост. 127 КЗпП України відрахування із заробітної плати можуть проводитися тільки у випадках, передбачених законодавством України.

Законодавством передбачена можливість відшкодування витрат, понесених стороною угоди в зв'язку з безпосереднім навчанням спеціаліста, але до цих витрат не відноситься оплата праці самого спеціаліста, так як наряду з процесом навчання під час інтернатури інтерн виконує і обов'язки, покладені на нього трудовим договором, за що і отримує заробітну плату.

Аналогічні висновки встановлені судовими рішеннями у справах № 766/20432/18, № 344/570/19

Конвенція Міжнародної організації праці N 29 "Про примусову чи обов'язкову працю", що набула чинності для України 10 серпня 1956 року, зобов'язує держави не допускати примусової праці. Згідно зі статтею 1 Міжнародної Конвенції "Про скасування примусової праці" N 105, що ратифікована Законом України від 05 жовтня 2000 року N 2021-III, держава зобов'язується скасувати обов'язкову працю і не вдаватися до будь-якої її форми як методу мобілізації і використання робочої сили для потреб економічного розвитку.

Згідно зі ст. 8 Конституції України, закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції Україниі повинні відповідати їй. Стаття 53 Конституції України вказує на те, що держава забезпечує доступність і безоплатність дошкільної, повної загальної середньої, професійно-технічної, вищої освіти в державних і комунальних навчальних закладах. Громадяни мають право безоплатно здобути вищу освіту в державних і комунальних навчальних закладах на конкурсній основі.

Рішенням Конституційного Суду України від 04.03.2004 року у справі про доступність та безоплатність освіти визначено, що безоплатність вищої освіти у державних і комунальних навчальних закладах необхідно розуміти як можливість здобуття освіти у цих закладах без оплати, тобто без внесення плати у будь-якій формі за освітні послуги. Безоплатність вищої освіти означає, що громадянин має право здобути її відповідно до стандартів вищої освіти без внесення плати в державних і комунальних навчальних закладах на конкурсній основі в межах обсягу підготовки фахівців для загальносуспільних потреб (державне замовлення). Відповідно дост. 151-2 Конституції України, рішення та висновки, ухвалені Конституційним Судом України, є обов'язковими, остаточними і не можуть бути оскаржені.

Згідно із нормами статті 43 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Держава створює умови для повного здійснення громадянами права на працю, гарантує рівні можливості у виборі професії та роду трудової діяльності, реалізовує програми професійно-технічного навчання, підготовки і перепідготовки кадрів відповідно до суспільних потреб. Використання примусової праці забороняється.

Право вільно обирати собі роботу чи вид занять є невід'ємним (природним) правом людини.

Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.

Тобто підставою для обов'язкового 3-річного відпрацювання випускником-бюджетником, коли його працевлаштовує університет, є угода, укладена між студентом і вишем в особі ректора, яка передбачає обов’язок відпрацювати протягом трьох років та відшкодувати у встановленому порядку до державного бюджету вартість навчання та компенсувати замовникові всі витрати. В цьому разі заклад освіти може в судовому порядку стягнути кошти за навчання.

База проходження інтернатури (лікарня) не має законних підстав вимагати від інтерна укладення трудового договору з обов’язком 3-річного відпрацювання. Заробітна плата, яку отримував інтерн під час проходження інтернатури, не підлягає стягненню у разі звільнення після закінчення інтернатури.

С уважением,

Константин Гончаренко

16.06.20 17:48
Наталия

В академії підписувала тільки про те що сама знайду собі місце проходження інтернатури.

16.06.20 18:36

Це означає ,що Ви можете взагалі не відпрацьовувати, так як самі шукали роботу і у вас є цьому підтвердження ( довідка яку ви підписали у ВНЗ) ця довідка підтвердження того ,що університет не зміг вас працевлаштувати ,отже Ви не маєте відпрацьовувати.

Також у Вас є поважні причини для звільнення

Просто подайте заяву про звільнення директору клініки.

Вас повинні звільнити у той же день з видачею трудовоіі книги.

Аргументуйте наявністю проблем зі здоров ям батьків.

Проте законних підстав вас утримувати клініка не має жодних.

З повагою,

Костянтин Гончаренко

Добрий день, Наталія!

1) На якій підставі ДОЗ взагалі говорить, що Ви повинні робити.

У Вас трудовий договір з лікарнею. Це по-перше.

Примусова праця заборонена Конституцією України. А тому Ви маєте право звільнитися у будь-який момент за власним бажанням, а вже лікарня, якщо вирішить, що своїм звільненням Ви порушуєте умови договору, нехай звертається до суду та спробує стягнути з Вас кошти (що в неї не вийде, так як суди відмовляють лікарням у стягненні заробітної плати, витрат на відрядження, а саме ці виплати вказані в розділі "відповідальність" договору як витрати на інтернатуру). Це по-друге.

Договір який, Ви прикріпили, є цивільно-правовим, а не трудовим. Фактичном трудовим договором є наказ про ваше прийняття на роботу. Це по-третє.

2) Щоб розуміти всю ситуацію, Вам необхідно відповісти на наступні питання:

Чи підписували Ви при вступі на навчання угоду з університетом про підготовку фахівця з вищою освітою?

Чому Ви самостійно шукали місце для проходження інтернатури: університет не проводив розподілу (не засідала комісія з працевлаштування) чи Ви відмовилися від запропонованого університетом місця та вирішили самостійно його знайти?

Вам видавали направлення на роботу чи довідку про право самостійного працевлаштування?

Чи Вас вже прийняли (перевели) на посаду лікаря-спеціаліста після закінчення інтернатури?

Пишіть, якщо буде потрібна допомога!

Всього доброго!

16.06.20 18:30
Наталия

Дякую. Розподілу не було, самостійно шукала місце. Зараз останній місяць інтернатури і відповідно маю перенести на роботу сертифікат, щоб вони мене взяли на посаду лікаря-спеціаліста.

16.06.20 18:51

У такому випадку Вас повинні звільнити останнім днем інтернатури у зв'язку із закінченням строку трудового договору за п. 2 ст. 36 КЗпПУ (так як останній день інтернатури є останнім днем вашої роботи на посаді лікаря-інтерна)

Заяву про звільнення Вам писати непотрібно (строки трудового договору зазначені в самому наказі по лікарні про прийняття Вас на посаду лікаря-інтерна).

Саме у цей день Вам повинні віддати трудову книжку та провести з Вами повний розрахунок.

У разі відмови роботодавця це зробити - можна подати на нього скаргу до територіального управління Держпраці України.

Ну і головне - не пишіть заяви про переведення чи прийняття на посаду лікаря-спеціаліста.

Всього доброго!

1 січня 2017 року вступив в силу Закон України № 1662-VІІІ «Про внесення змін до Закону України «Про вищу освіту» (далі- Закон). Згідно Закону, випускники вищих навчальних закладів вільні у виборі місця роботи, крім випадків, передбачених цим Законом. Таким випадком, згідно Закону, є укладання угоди про відпрацювання не менше трьох років у сільській місцевості або селищах міського типу. Студенти, інтерни, та лікарі, які зараз відпрацьовують 3 роки за направленням, таких угод не укладали, з ними були укладені, порушуючи принцип свободи договору, закріплений у Цивільному кодексі України, угоди про підготовку фахівців з вищою освітою. Тобто, це інші угоди, і вони всі мають бути звільнені від відпрацювання. На думку МОЗ, цей закон діє лише на тих випускників, які вступають до ВНЗ у 20 17 році. Тобто, закон буде діяти фактично через 8-9 років, коли ці майбутні випускники можуть будуть працевлаштовані після інтернатури. Водночас, випускники інших спеціальностей не зобов'язані відпрацьовувати, що є прямою дискриміницією медиків та порушенням їх права на вільний вибір місця працевлаштування. Свою позицію МОЗ аргументує тим, що випускники минулих років та теперешні студенти вже підписали угоди про підготовку фахівця з вищою освітою, яка є додатком 1 до Наказу № 367, і на них вже поширюються зобов'язання цивільного характеру. Таким чином, МОЗ вважає силу дії угоди вищою за Закон. Крім того, типова угода не відповідає сучасному законодавству, а саме, містить термін "державний сектор народного господарства". Згідно роз'яснень Міністерства юстиції, комунальні заклади (більшість місць працевлаштування ) є комунальним сектором економіки, тому вищезгадана угода не відповідає чинному законодавству та не може бути виконана навіть з боку вищого навчального закладу, який має працевлаштувати випускників у державний сектор народного господарства. Прикінцеві положення Закону зобов'язують Кабінет міністрів України привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом, забезпечити перегляд та приведення міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади їх нормативно-правових актів у відповідність із цим Законом, чого й досі не було зроблено, а Міністерство охорони здоров'я й досі посилається на Порядок працевлаштування випускників, хоча до нього треба було внести зміни Таким чином, так як Ви підписали угоду про відпрацювання ще до набрання сили законом, що скасовує відпрацювання, а зворотньої сили Закон не має, то керівництво закладу буде наполягати на Вашому відпрацюванні. Але враховуюючи вищевикладене та відсутність житла (те, що його не надали Вам) Ви можете звернутись з листом (заявою) про надання дозволу на звільнення Вас без необхідності відпрацювання до відповідного управління охорони здоровя, посилаючись на скасування обовязкового відпрацювання та інші перелічені мною вище обставини.

Доброго ранку, Наталія!

Погоджуюсь з консультаціями колег, що якщо Ви не підписували з Вашим ВНЗ типової угоди про підготовку фахівців з вищою освітою то підстави для відшкодування витрат з Вас відсутні.

Проте, все ж таки, якщо Ви підписували договір з ВНЗ про навчання із відпрацюванням 3-х років, тоді можете її розірвати відповідно до п. 9 або 10 Порядку працевлаштування випускників вищих навчальних закладів, підготовка яких здійснювалась за державним замовленням (надалі - . 

В п.9 Порядку зазначається, що розірвання випускником угоди, передбаченої пунктом 4 цього Порядку (угоди про підготовку фахівця з відпрацюванням 3-х років), допускається з таких поважних причин:

1) встановлення інвалідності 1 або 2 групи, внаслідок чого випускник не може виїхати на роботу за призначенням;

2) встановлення інвалідності 1 або 2 групи у дружини (чоловіка) випускника, одного з батьків (або осіб, які їх замінюють) випускника;

3) якщо випускник - вагітна жінка, мати або батько, які мають дитину у віці до трьох років, або дитину, яка згідно з медичним висновком потребує догляду (до досягнення нею шестирічного віку);

одинока мати або батько, які мають дитину до чотирнадцяти років або дитину-інваліда;

4) проходження чоловіком (дружиною) служби за контрактом у Збройних Силах, Держприкордонслужбі, Службі безпеки, Службі зовнішньої розвідки, Національній гвардії, Держспецтрансслужбі, Держспецзв’язку, на посадах рядового і начальницького складу у правоохоронних органах, органах і підрозділах цивільного захисту, служби в Національній поліції, поза місцем розташування замовника;

5) вступу до університету, академії, інституту для випускників коледжів та технікумів.

Угоду з лікарнею можна припинити відповідно до п.1 та п.2 ст. 40 Кодексу законів про працю України (надалі - КЗпП України), про що зазначається і в наданій Вами угоді.

Так, в п.1 ст. 40 КЗпП України зазначається, що трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом лише у випадках змін в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників.

В п.2 ст. 40 КЗпП України зазначається, що трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом лише у випадках виявленої невідповідності працівника займаній посаді або виконуваній роботі внаслідок недостатньої кваліфікації або стану здоров'я, які перешкоджають продовженню даної роботи, а так само в разі відмови у наданні допуску до державної таємниці або скасування допуску до державної таємниці, якщо виконання покладених на нього обов'язків вимагає доступу до державної таємниці.

Таким чином, якщо Ви не підписували з ВНЗ договору про підготовку фахівця і відпрацювання 3-х років, тоді Ви не повинні нічого компенсовувати, а якщо укладали, тоді припинити угоду на підставі передбаченої п.9 Порядку або ст. 40 КЗпП України.

Запитання, подяку можете залишити у коментарі на даному сайті.

Сподіваюсь, що Вам допоміг!

Якщо виникнуть запитання, звертайтесь.

P.S. Можу не одразу відповісти. Дякую за розуміння.

Додаткова індивідуальна консультація (на електронну пошту) платна.

Доброго дня!

Звісно маєте право розірвати трудовий договір без відшкодування, оскільки відповідно до умов трудового законодавства ніхто не може бути примусово зобов’язаний працювати

Через те, що Ви вже закінчили проходити інтернатуру, то договір вважаєеться виконаним. Тому його розірвати вже неможливо. Його можливо було розірвати до закінчення проходження інтернатури. Те, що Ви змінили прізвище та те, що у Вас родич - інвалід - по цьому питанню ніякого значення не мають.

Похожие вопросы

Реклама
Мой ответ