Украина
category

Відпрацювання після інтернатури

Вопрос № 3376
Відпрацювання після інтернатури
4 консультации
150 грн.

Доброго дня. Я закінчив у 2017 році Національний медичний університет імені О.О.Богомольця. Після цього була підписана угода про відпрацювання 3-х річного терміну після проходження інтернатури в Сквирській ЦРЛ. Після чого був зарахований на посаду лікаря-інтерна  зі спеціальності анестезіологія та інтенсивна терапія, база проходження інтернатури Київська обласна клінічна лікарня. Оплата праці проводилась згідно штатного розпису. Після закінчення інтернатури в 2019 році приступив до виконання умов договору, враховуючи той факт що в мене вже була робота в м.Києві( КНП КОР Київський обласний онкологічний диспансер) і я там проживаю(фактично) з головним лікарем Сквирськой ЦРЛ була усна домовленість про те що я працюю на 0.5 ставки але основне місце роботи залишеться Сквирська ЦРЛ. На даний момент я відпрацював згідно вище вказаних умов 13 місяців, за цей період були листи в Департамент охорони здоровя в Київській обл. з проханням змінити місце відпрацювання. Відповідь-відмова. Головний лікар Сквирської ЦРЛ готовий мене звільнити за власним бажанням, але при цьом буде позив до суду з метою відшкодування лікарні затрачених коштів на мою інтернатуру згідно укладеного договору. Запитання: чи є в мене шанси виграти в суді і якщо ні то на яку суму, враховуючи відпрацювання третини терміну по договору, може позиватись лікарня? Дякую. В підтвердження моїх слів всі документи додаю

Консультации Советников

Ответ оплачен: 100 грн.

Добрий день, Дмитро!

По вашим питанням повідомляю наступне.

1) Відпрацювання 3-х років було передбачено лише у випадку укладання угоди з ВНЗ (відповідно до чинних на той момент ЗУ "Про освіту" (а саме статті 52) та Порядку працевлаштування випускників вищих навчальних закладів, підготовка яких здійснювалась за державним замовленням, затвердженого Кабінету Міністрів України від 22 серпня 1996 р. N 992).

Типова форма такої угоди наведена в Додатку 1 до пункту 5 Порядку працевлаштування випускників вищих медичних фармацевтичних) закладів освіти, підготовка яких здійснювалась за державним замовленням, затвердженого наказом МОЗ України від 25 грудня 1997 р. N 367 (за посиланням https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0246-98).

Відповідно до пункту 9 зазначеного Порядку розірвати таку угоду випускник має право з таких причин:

- встановлення інвалідності I або II групи, внаслідок чого випускник не може стати до роботи за місцем призначення;

- встановлення інвалідності I або II групи у дружини (чоловіка) випускника або у одного з його батьків (чи осіб, які їх замінюють);

- якщо випускник – вагітна жінка, мати або батько, які мають дитину віком до трьох років або дитину, яка згідно з медичним висновком потребує догляду (до досягнення нею шестирічного віку); одинока мати або батько, які мають дитину до чотирнадцяти років або дитину-інваліда;

- у разі проходження чоловіком (дружиною) військової служби (крім строкової), в тому числі за контрактом, на посадах рядового, сержантського й старшинського складу, прапорщиків, мічманів та офіцерів у Збройних Силах, Національній гвардії, Прикордонних військах, Службі безпеки, а також інших військових формуваннях, створених відповідно до законодавства України, та служби в органах внутрішніх справ поза місцем розташування замовника;

- у разі вступу випускників вищих закладів освіти I-II рівнів акредитації до вищих закладів освіти III-IV рівнів акредитації.

Якщо такої угоди Ви не укладали, то це вже добре.

Якщо така угода була, то необхідно мати законні підстави для її розірвання.

Важливе значення у даному випадку має те, чи проводив ВНЗ розподіл (засідала комісія з працевлаштування), чи погоджувалися Ви із запропонованим Вам місцем проходження інтернатури чи навпаки писали відмову від нього. Так як з 2017 року випускники вільні у виборі місця роботи, а університети не зобов'язані їх працевлаштовувати.

Адже, Ви маєте право не відпрацьовувати 3 роки, навіть якщо укладали угоду з університетом, у випадку, коли університет не забезпечив ваше працевлаштування відповідно до умов угоди (не проводив розподілу та не видавав направлення на роботу) і Вам довелося самостійно шукати місце для проходження інтернатури. 

Крім того, відповідно до умов угоди з університетом Ви повинні відпрацювати саме за місцем призначення, вказаному в направленні на роботу. Вам такого направлення не видавали, лише довідку №  48 про те, що Ви навчалися на бюджеті та були відраховані з університету у 2017 році у зв'язку з завершенням навчання.

2) Що стосується угоди з лікарнею про ваше відпрацювання, то вона не може бути підставою для відмови у вашому звільненні.

Так як примусова праця заборонена Конституцією України.

А тому звільнити Вас повинні у будь-якому випадку, а вже якщо вважають, що Ви порушили договірні зобов'язання, не відпрацювавши 3 роки, то нехай звертаються до суду за стягненням з вас витрат на інтернатуру.

При цьому в лікарні Ви працювали на посаді лікаря-інтерна, виконували передбачені трудовим договором посадові обов'язки, за що і отримували заробітну плату, яку зазвичай лікарні і вимагаються стягнути з лікаря як витрати на інтернатуру, у чому суди їм відмовляють.

Відповідно повертати лікарні кошти Ви не повинні.

У разі подачі лікарнею проти Вас судового позову можу підготувати відзив (заперечення на позовні вимоги).

3) По вашому звільненню:

Ви маєте право звільнитися за власним бажанням.

Більше того, якщо у Вас є поважана причина для звільнення за власним бажанням, Ви можете вказати в заяві день в який, Ви хочете, щоб Вас звільнили, та не відпрацьовувати 2 тижні.

І головний лікар повинен Вас звільнити у той день, який Ви просите (без відпрацювання 2 тижнів).

У разі відмови Вас звільняти - повідомте головному лікарю, що подасте на нього скаргу до територіального управління Держпраці України.

Стаття 38. Розірвання трудового договору, укладеного на невизначений строк, з ініціативи працівника (КЗпП України)

Працівник має право розірвати трудовий договір, укладений на невизначений строк, попередивши про це власника або уповноважений ним орган письмово за два тижні. У разі, коли заява працівника про звільнення з роботи за власним бажанням зумовлена неможливістю продовжувати роботу (переїзд на нове місце проживання; переведення чоловіка або дружини на роботу в іншу місцевість; вступ до навчального закладу; неможливість проживання у даній місцевості, підтверджена медичним висновком; вагітність; догляд за дитиною до досягнення нею чотирнадцятирічного віку або дитиною з інвалідністю; догляд за хворим членом сім'ї відповідно до медичного висновку або особою з інвалідністю I групи; вихід на пенсію; прийняття на роботу за конкурсом, а також з інших поважних причин), власник або уповноважений ним орган повинен розірвати трудовий договір у строк, про який просить працівник.

Якщо будуть додаткові питання, а також проблеми зі звільненням, пишіть на mailmessage@ukr.net.

Всього доброго!

Ответ оплачен: 50 грн.

ДОБРЫЙ ДЕНЬ!

Важен именно факт подписания соглашения с Высшим учебным заведением , на обязательное прохождение интернатуры на протяжении 3 -х лет , если такое соглашение между Вами и университетом имело место быть , то университет имеет законное право требовать от Вас возврата средств за полное обучение и выплаченную стипендию в судебном порядке!

Но если соглашение об отработке 3-х лет между университетом (в лице -ректора) и Вами подписано не было никто не вправе требовать от Вас возврата средств и т.д.

Далее привожу нормы законодательства на языке оригинала(украинский):

Відповідно до п. 6.3 Положення " Про спеціалізацію (інтернатуру) випускників вищих медичних і фармацевтичних закладів освіти III-IV рівнів акредитації медичних факультетів університетів, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров’я від 19.09.1996 № 291" відрахування з інтернатури здійснюється: - за невиконання навчального плану і програми; - за порушення правил внутрішнього трудового розпорядку; - за пропуск занять (в т.ч. і з поважних причин, якщо лікар (провізор)-інтерн пропустив більше третини занять на кафедрі); - за непрацездатністю, якщо за висновком лікарсько-консультативної комісії (ЛКК) або медико-соціальної експертної комісії (МСЕК) визначена непрацездатність лікаря(провізора)-інтерна до роботи лікарем (провізором).

Заробітна плата лікарям (провізорам)-інтернам протягом всього періоду навчання сплачується за рахунок закладів (установ), в які вони зараховані лікарями (провізорами)-інтернами, або закладом (установою), з яким укладено трудовий договір у розмірі, встановленому чинним законодавством (п. 7.3).

Відповідно до частини другої статті 52 Закону України «Про освіту», у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, випускники вищих навчальних закладів, які здобули освіту за кошти державного або місцевого бюджетів, направляються на роботу і зобов'язані відпрацювати за направленням і в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Постановою КМУ від 22.08.1996 № 992, яка втратила чинність з 07.06.2017, було передбачено, що згідно з угодою випускник зобов'язаний глибоко оволодіти всіма видами професійної діяльності, передбаченими відповідною кваліфікаційною характеристикою, та відпрацювати у замовника не менше трьох років, а вищий навчальний заклад забезпечити відповідні якість та рівень підготовки фахівця з вищою освітою (п. 6).

У разі неприбуття молодого фахівця за направленням або відмови без поважної причини приступити до роботи за призначенням, звільнення його з ініціативи адміністрації за порушення трудової дисципліни, звільнення за власним бажанням, звільнення із служби за контрактом військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу, із служби в Національній поліції у зв’язку з набранням законної сили обвинувальним вироком суду або рішенням суду про притягнення до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного корупційного правопорушення, через службову невідповідність, у зв’язку з позбавленням військового звання в дисциплінарному порядку, набуттям громадянства або підданства іншої держави, за порушення дисципліни, систематичне невиконання умов контракту військовослужбовцем, особою рядового і начальницького складу протягом трьох років випускник зобов'язаний відшкодувати у встановленому порядку до державного бюджету вартість навчання та компенсувати замовникові всі витрати (п. 14).

Пункт 6 Наказу МОЗ № 367від 25.12.1997 передбачає: випускники, які уклали угоду з вищим закладом освіти після зарахування на навчання, а також ті, що почали навчання до 1996 року за державним замовленням без укладення угоди, зобов'язанівідпрацювати за місцем призначення не менше ніж три роки.

Випускник зобов'язаний глибоко оволодіти всіма видами професійної діяльності, передбаченими відповідною кваліфікаційною характеристикою, та відпрацювати у замовника не менше трьох років (п. 13).

У разі, якщо частина друга статті 52 Закону України «Про освіту» була чинна на час вступу студента до університету, та особа добровільно підписала угоду про підготовку фахівця з вищою освітою, погодилась відшкодувати вартість навчання, погодилась на працевлаштування її навчальним закладом, отримала направлення на роботу та навчалась за кошти державного бюджету, то у разі відмови відпрацювати не менше трьох років, заклад освіти може в судовому порядку стягути кошти за навчання.

Така правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 20.03.2019 №753/8546/16-ц.

Стосовно угоди з лікарнею, в якій йдеться про повернення коштів за проходження інтернатури у разі не відпрацювання трьох років, то така угода суперечить чинному законодавству.

Згідно до положень ст. 94 КЗпП України, заробітна плата є винагородою, яку власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану роботу.

Відповідно дост. 127 КЗпП України відрахування із заробітної плати можуть проводитися тільки у випадках, передбачених законодавством України.

Законодавством передбачена можливість відшкодування витрат, понесених стороною угоди в зв'язку з безпосереднім навчанням спеціаліста, але до цих витрат не відноситься оплата праці самого спеціаліста, так як наряду з процесом навчання під час інтернатури інтерн виконує і обов'язки, покладені на нього трудовим договором, за що і отримує заробітну плату.

Аналогічні висновки встановлені судовими рішеннями у справах № 766/20432/18, № 344/570/19

Конвенція Міжнародної організації праці N 29 "Про примусову чи обов'язкову працю", що набула чинності для України 10 серпня 1956 року, зобов'язує держави не допускати примусової праці. Згідно зі статтею 1 Міжнародної Конвенції "Про скасування примусової праці" N 105, що ратифікована Законом України від 05 жовтня 2000 року N 2021-III, держава зобов'язується скасувати обов'язкову працю і не вдаватися до будь-якої її форми як методу мобілізації і використання робочої сили для потреб економічного розвитку.

Згідно зі ст. 8 Конституції України, закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції Україниі повинні відповідати їй. Стаття 53 Конституції України вказує на те, що держава забезпечує доступність і безоплатність дошкільної, повної загальної середньої, професійно-технічної, вищої освіти в державних і комунальних навчальних закладах. Громадяни мають право безоплатно здобути вищу освіту в державних і комунальних навчальних закладах на конкурсній основі.

Рішенням Конституційного Суду України від 04.03.2004 року у справі про доступність та безоплатність освіти визначено, що безоплатність вищої освіти у державних і комунальних навчальних закладах необхідно розуміти як можливість здобуття освіти у цих закладах без оплати, тобто без внесення плати у будь-якій формі за освітні послуги. Безоплатність вищої освіти означає, що громадянин має право здобути її відповідно до стандартів вищої освіти без внесення плати в державних і комунальних навчальних закладах на конкурсній основі в межах обсягу підготовки фахівців для загальносуспільних потреб (державне замовлення). Відповідно дост. 151-2 Конституції України, рішення та висновки, ухвалені Конституційним Судом України, є обов'язковими, остаточними і не можуть бути оскаржені.

Згідно із нормами статті 43 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Держава створює умови для повного здійснення громадянами права на працю, гарантує рівні можливості у виборі професії та роду трудової діяльності, реалізовує програми професійно-технічного навчання, підготовки і перепідготовки кадрів відповідно до суспільних потреб. Використання примусової праці забороняється.

Право вільно обирати собі роботу чи вид занять є невід'ємним (природним) правом людини.

Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.

Тобто підставою для обов'язкового 3-річного відпрацювання випускником-бюджетником, коли його працевлаштовує університет, є угода, укладена між студентом і вишем в особі ректора, яка передбачає обов’язок відпрацювати протягом трьох років та відшкодувати у встановленому порядку до державного бюджету вартість навчання та компенсувати замовникові всі витрати. В цьому разі заклад освіти може в судовому порядку стягнути кошти за навчання.

База проходження інтернатури (лікарня) не має законних підстав вимагати від інтерна укладення трудового договору з обов’язком 3-річного відпрацювання. Заробітна плата, яку отримував інтерн під час проходження інтернатури, не підлягає стягненню у разі звільнення після закінчення інтернатури.

Резюмируя сказанное могу сказать , что деньги за обучение с Вас может взыскать только университет( его администрация в лице ректора , через суд.)

Так как Вы завершили прохождение интернатуры , уведомили об этом ВУЗ и областной МОЗ Вы можете уволиться по собственному желанию

Вам достаточно написать заявление директору этой клиники об увольнении по собственному желанию и указать причину.

Ниже приведу примеры, когда работник не должен отрабатывать 2 недели согласно ст. 38 КЗоТ: (причины)

переезд на новое место жительства;

перевод мужа или жены на работу в другую местность;

поступление в учебное заведение;

невозможность проживания в данной местности, подтвержденная медицинским заключением;

беременность;

уход за ребенком до достижения им 14 лет или ребенком с инвалидностью;

уход за больным членом семьи в соответствии с медицинским заключением или лицом с инвалидностью I группы;

выход на пенсию;

принятие на работу по конкурсу.

В каждом случае работник должен предоставить работодателю документы, подтверждающие существование вышеперечисленных оснований.

Можно рассмотреть с Вашим работодателем вариант увольнение по соглашению сторон, тогда тоже можно уволиться в любой момент, который согласован между работником и работодателем.

Исходя из вышеуказанных условий Вас обязаны уволить в тот же день с выдачей расчета и трудовой книги.

С уважением,

Константин Гончаренко

Разъяснения по данному вопросу была даны Министерством образования Украины в своем письме № 1/9-309 від 26 червня 2015 року Роз’яснення щодо питань працевлаштування випускників ВНЗ

... Міністерство освіти і науки висловлює позицію з зазначеного питання, що ґрунтується на правових засадах і гарантіях, встановлених Конституцією України і законами України.

Згідно із статтею 26 Закону України "Про вищу освіту" основним завданням вищих навчальних закладів є провадження на високому рівні освітньої діяльності, яка забезпечує здобуття особами вищої освіти відповідного ступеня за обраними ними спеціальностями.

Щодо працевлаштування випускників вищих навчальних закладів, то у статті 64 цього ж закону зазначається, що держава у співпраці з роботодавцями забезпечує створення умов для реалізації випускниками вищих навчальних закладів права на працю, гарантує створення рівних можливостей для вибору місця роботи, виду трудової діяльності з урахуванням здобутої вищої освіти та суспільних потреб. Зазначений закон не містить умов про обов'язковість трирічного відпрацювання або відшкодування в установленому порядку до державного бюджету вартості навчання.

Обов’язковість відпрацювання або відшкодування вартості навчання випускником порушує конституційне право громадянина на працю, що вільно ним обирається або на яку він вільно погоджується (стаття 43 Конституції України) та право на безоплатність вищої освіти в державних і комунальних навчальних закладах (стаття 53 Конституції України), суперечить зобов'язанню держави скасувати обов’язкову працю і не вдаватися до будь-якої її форми як методу мобілізації і використання робочої сили для потреб економічного розвитку (стаття 1 Міжнародної Конвенції "Про скасування примусової праці" № 105, що ратифікована Законом України від 05.10.2000 № 2021-ІІІ).

Таким чином, базуючись на основних положеннях Конституції України та галузевого Закону України "Про вишу освіту", Міністерство освіти і науки наголошує, що будь-які матеріальні претензії до випускника вищого навчального закладу, підготовка якого здійснювалась за державним замовленням, є неправомірними, оскільки не існує законних підстав, які б зобов’язали його відшкодувати до державного бюджету вартість навчання.

Крім того, відсутній і механізм, який би зобов'язав випускника вищого навчального закладу, підготовка якого здійснювалась за державним замовленням, відшкодувати до державного бюджету вартість навчання та компенсувати замовникові всі понесені витрати за угодою.

На реалізацію положень Закону України "Про вищу освіту" прийнято постанову Кабінету Міністрів України № 216 від 15 квітня 2015 р. "Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 22 серпня 1996 р. № 992", якою відміняється норма щодо обов’язковості відпрацювання та відшкодування. Прийняття зазначеної постанови забезпечує реалізацію основних положень цього закону та конституційне право випускників на вільний вибір місця подальшої роботи.

Водночас, закон чи законодавчий акт не має зворотної дії і, за умови, підписання студентом угоди 3 керівництвом вищого навчального закладу і роботодавцем (організацією, підприємством, установою), студент повинен відпрацювати за направленням, в іншому випадку він нестиме відповідальність відповідно до умов угоди.

Таким образом, необходимо изучить Ваш контракт (договор) на обучение в ВУЗе:

- по дате его подписания (если после 15.04.2015г. - положения договора об "отработке" могут быть признаны в судебном порядке такими, что не соответствуют закону)

С уважением,

Константин Гончаренко

1 січня 2017 року вступив в силу Закон Укрjavascript:;аїни № 1662-VІІІ «Про внесення змін до Закону України «Про вищу освіту» (далі- Закон). Згідно Закону, випускники вищих навчальних закладів вільні у виборі місця роботи, крім випадків, передбачених цим Законом. Таким випадком, згідно Закону, є укладання угоди про відпрацювання не менше трьох років у сільській місцевості або селищах міського типу. Студенти, інтерни, та лікарі, які зараз відпрацьовують 3 роки за направленням, таких угод не укладали, з ними були укладені, порушуючи принцип свободи договору, закріплений у Цивільному кодексі України, угоди про підготовку фахівців з вищою освітою. Тобто, це інші угоди, і вони всі мають бути звільнені від відпрацювання. На думку МОЗ, цей закон діє лише на тих випускників, які вступають до ВНЗ у 20 17 році. Тобто, закон буде діяти фактично через 8-9 років, коли ці майбутні випускники можуть будуть працевлаштовані після інтернатури. Водночас, випускники інших спеціальностей не зобов'язані відпрацьовувати, що є прямою дискриміницією медиків та порушенням їх права на вільний вибір місця працевлаштування. Свою позицію МОЗ аргументує тим, що випускники минулих років та теперешні студенти вже підписали угоди про підготовку фахівця з вищою освітою, яка є додатком 1 до Наказу № 367, і на них вже поширюються зобов'язання цивільного характеру. Таким чином, МОЗ вважає силу дії угоди вищою за Закон. Крім того, типова угода не відповідає сучасному законодавству, а саме, містить термін "державний сектор народного господарства". Згідно роз'яснень Міністерства юстиції, комунальні заклади (більшість місць працевлаштування ) є комунальним сектором економіки, тому вищезгадана угода не відповідає чинному законодавству та не може бути виконана навіть з боку вищого навчального закладу, який має працевлаштувати випускників у державний сектор народного господарства. Прикінцеві положення Закону зобов'язують Кабінет міністрів України привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом, забезпечити перегляд та приведення міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади їх нормативно-правових актів у відповідність із цим Законом, чого й досі не було зроблено, а Міністерство охорони здоров'я й досі посилається на Порядок працевлаштування випускників, хоча до нього треба було внести зміни

Похожие вопросы

Реклама
Мой ответ