Украина
category

Отработка 3 года, обязательна?

Вопрос № 3387
Отработка 3 года, обязательна?
5 консультаций
100 грн.

Закончила хнму, пошла на интернатуру в хмапо, заключила договор о прохождении интернатуры с сумским оцэмд и мк.

Согласно договору должна отработать 3 года.

Как можно избежать отработки или перевестись в Харьковскую область?

Прописка сейчас в Бурыни, работа в Шостке.

Вышла замуж (не военный). Можно прописаться у мужа в Харькове. Жить в Шостке реально негде.

Заранее спасибо за помощь!

Консультации Советников

Доброго вечора!

По вашим питанням повідомляю наступне.

1) Відпрацювання 3-х років було передбачено лише у випадку укладання угоди з ВНЗ (відповідно до чинних на той момент ЗУ "Про освіту" (а саме статті 52) та Порядку працевлаштування випускників вищих навчальних закладів, підготовка яких здійснювалась за державним замовленням, затвердженого Кабінету Міністрів України від 22 серпня 1996 р. N 992).

Типова форма такої угоди наведена в Додатку 1 до пункту 5 Порядку працевлаштування випускників вищих медичних фармацевтичних) закладів освіти, підготовка яких здійснювалась за державним замовленням, затвердженого наказом МОЗ України від 25 грудня 1997 р. N 367 (за посиланням https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0246-98).

Відповідно до пункту 9 зазначеного Порядку розірвати таку угоду випускник має право з таких причин:

- встановлення інвалідності I або II групи, внаслідок чого випускник не може стати до роботи за місцем призначення;

- встановлення інвалідності I або II групи у дружини (чоловіка) випускника або у одного з його батьків (чи осіб, які їх замінюють);

- якщо випускник – вагітна жінка, мати або батько, які мають дитину віком до трьох років або дитину, яка згідно з медичним висновком потребує догляду (до досягнення нею шестирічного віку); одинока мати або батько, які мають дитину до чотирнадцяти років або дитину-інваліда;

- у разі проходження чоловіком (дружиною) військової служби (крім строкової), в тому числі за контрактом, на посадах рядового, сержантського й старшинського складу, прапорщиків, мічманів та офіцерів у Збройних Силах, Національній гвардії, Прикордонних військах, Службі безпеки, а також інших військових формуваннях, створених відповідно до законодавства України, та служби в органах внутрішніх справ поза місцем розташування замовника;

- у разі вступу випускників вищих закладів освіти I-II рівнів акредитації до вищих закладів освіти III-IV рівнів акредитації.

Якщо такої угоди Ви не укладали, то це вже добре.

Якщо така угода була, то необхідно мати законні підстави для її розірвання.

Важливе значення у даному випадку має те, чи проводив ВНЗ розподіл (засідала комісія з працевлаштування), чи погоджувалися Ви із запропонованим Вам місцем проходження інтернатури чи навпаки писали відмову від нього. Так як з 2017 року випускники вільні у виборі місця роботи, а університети не зобов'язані їх працевлаштовувати.

Адже, Ви маєте право не відпрацьовувати 3 роки, навіть якщо укладали угоду з університетом, у випадку, коли університет не забезпечив ваше працевлаштування відповідно до умов угоди (не проводив розподілу та не видавав направлення на роботу) і Вам довелося самостійно шукати місце для проходження інтернатури.

Крім того, відповідно до умов угоди з університетом Ви повинні відпрацювати саме за місцем призначення, вказаному в направленні на роботу.

Вам давали таке направлення чи лише довідку про навчання в університеті на бюджеті?

2) Що стосується угоди з лікарнею про ваше відпрацювання, то вона не може бути підставою для відмови у вашому звільненні.

Так як примусова праця заборонена Конституцією України.

А тому звільнити Вас повинні у будь-якому випадку, а вже якщо вважають, що Ви порушили договірні зобов'язання, не відпрацювавши 3 роки, то нехай звертаються до суду за стягненням з вас витрат на інтернатуру.

При цьому в лікарні Ви працювали на посаді лікаря-інтерна, виконували передбачені трудовим договором посадові обов'язки, за що і отримували заробітну плату, яку зазвичай лікарні і вимагаються стягнути з лікаря як витрати на інтернатуру, у чому суди їм відмовляють.

Відповідно повертати лікарні кошти Ви не повинні.

У разі подачі лікарнею проти Вас судового позову можу підготувати відзив (заперечення на позовні вимоги).

3) По вашому звільненню:

Так як Ви ще не закінчили інтернатуру і Вас не переведено на посаду лікаря-спеціаліста відповідного фаху, то звільнити Вас повинні останнім днем інтернатури у зв'язку із закінченням строку трудового договору за п. 2 ст. 36 КЗпПУ (так як останній день інтернатури є останнім днем вашої роботи на посаді лікаря-інтерна)

Заяву про звільнення Вам писати непотрібно (строки трудового договору зазначені в самому наказі по лікарні про прийняття Вас на посаду лікаря-інтерна).

У разі відмови Вас звільняти - повідомте головному лікарю, що подасте на нього скаргу до територіального управління Держпраці України.

Как можно избежать отработки или перевестись в Харьковскую область? - відпрацьовувати саме на підставі угоди з лікарнею Ви не повинні. Відповідно прохати про переведення Вам також непотрібно. Так як Ви маєте право звільнитися по закінченню інтернатури і працевлаштуватися там, де самі побажаєте.

Якщо будуть додаткові питання, а також проблеми зі звільненням, пишіть на mailmessage@ukr.net.

Всього доброго!

ДОБРЫЙ ДЕНЬ!

Важен именно факт подписания соглашения с Высшим учебным заведением , на обязательное прохождение интернатуры на протяжении 3 -х лет , если такое соглашение между Вами и университетом имело место быть , то университет имеет законное право требовать от Вас возврата средств за полное обучение и выплаченную стипендию в судебном порядке!

Но если соглашение об отработке 3-х лет между университетом (в лице -ректора) и Вами подписано не было никто не вправе требовать от Вас возврата средств и т.д.

Далее привожу нормы законодательства на языке оригинала(украинский):

Відповідно до п. 6.3 Положення " Про спеціалізацію (інтернатуру) випускників вищих медичних і фармацевтичних закладів освіти III-IV рівнів акредитації медичних факультетів університетів, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров’я від 19.09.1996 № 291" відрахування з інтернатури здійснюється: - за невиконання навчального плану і програми; - за порушення правил внутрішнього трудового розпорядку; - за пропуск занять (в т.ч. і з поважних причин, якщо лікар (провізор)-інтерн пропустив більше третини занять на кафедрі); - за непрацездатністю, якщо за висновком лікарсько-консультативної комісії (ЛКК) або медико-соціальної експертної комісії (МСЕК) визначена непрацездатність лікаря(провізора)-інтерна до роботи лікарем (провізором).

Заробітна плата лікарям (провізорам)-інтернам протягом всього періоду навчання сплачується за рахунок закладів (установ), в які вони зараховані лікарями (провізорами)-інтернами, або закладом (установою), з яким укладено трудовий договір у розмірі, встановленому чинним законодавством (п. 7.3).

Відповідно до частини другої статті 52 Закону України «Про освіту», у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, випускники вищих навчальних закладів, які здобули освіту за кошти державного або місцевого бюджетів, направляються на роботу і зобов'язані відпрацювати за направленням і в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Постановою КМУ від 22.08.1996 № 992, яка втратила чинність з 07.06.2017, було передбачено, що згідно з угодою випускник зобов'язаний глибоко оволодіти всіма видами професійної діяльності, передбаченими відповідною кваліфікаційною характеристикою, та відпрацювати у замовника не менше трьох років, а вищий навчальний заклад забезпечити відповідні якість та рівень підготовки фахівця з вищою освітою (п. 6).

У разі неприбуття молодого фахівця за направленням або відмови без поважної причини приступити до роботи за призначенням, звільнення його з ініціативи адміністрації за порушення трудової дисципліни, звільнення за власним бажанням, звільнення із служби за контрактом військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу, із служби в Національній поліції у зв’язку з набранням законної сили обвинувальним вироком суду або рішенням суду про притягнення до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного корупційного правопорушення, через службову невідповідність, у зв’язку з позбавленням військового звання в дисциплінарному порядку, набуттям громадянства або підданства іншої держави, за порушення дисципліни, систематичне невиконання умов контракту військовослужбовцем, особою рядового і начальницького складу протягом трьох років випускник зобов'язаний відшкодувати у встановленому порядку до державного бюджету вартість навчання та компенсувати замовникові всі витрати (п. 14).

Пункт 6 Наказу МОЗ № 367від 25.12.1997 передбачає: випускники, які уклали угоду з вищим закладом освіти після зарахування на навчання, а також ті, що почали навчання до 1996 року за державним замовленням без укладення угоди, зобов'язанівідпрацювати за місцем призначення не менше ніж три роки.

Випускник зобов'язаний глибоко оволодіти всіма видами професійної діяльності, передбаченими відповідною кваліфікаційною характеристикою, та відпрацювати у замовника не менше трьох років (п. 13).

У разі, якщо частина друга статті 52 Закону України «Про освіту» була чинна на час вступу студента до університету, та особа добровільно підписала угоду про підготовку фахівця з вищою освітою, погодилась відшкодувати вартість навчання, погодилась на працевлаштування її навчальним закладом, отримала направлення на роботу та навчалась за кошти державного бюджету, то у разі відмови відпрацювати не менше трьох років, заклад освіти може в судовому порядку стягути кошти за навчання.

Така правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 20.03.2019 №753/8546/16-ц.

Стосовно угоди з лікарнею, в якій йдеться про повернення коштів за проходження інтернатури у разі не відпрацювання трьох років, то така угода суперечить чинному законодавству.

Згідно до положень ст. 94 КЗпП України, заробітна плата є винагородою, яку власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану роботу.

Відповідно дост. 127 КЗпП України відрахування із заробітної плати можуть проводитися тільки у випадках, передбачених законодавством України.

Законодавством передбачена можливість відшкодування витрат, понесених стороною угоди в зв'язку з безпосереднім навчанням спеціаліста, але до цих витрат не відноситься оплата праці самого спеціаліста, так як наряду з процесом навчання під час інтернатури інтерн виконує і обов'язки, покладені на нього трудовим договором, за що і отримує заробітну плату.

Аналогічні висновки встановлені судовими рішеннями у справах № 766/20432/18, № 344/570/19

Конвенція Міжнародної організації праці N 29 "Про примусову чи обов'язкову працю", що набула чинності для України 10 серпня 1956 року, зобов'язує держави не допускати примусової праці. Згідно зі статтею 1 Міжнародної Конвенції "Про скасування примусової праці" N 105, що ратифікована Законом України від 05 жовтня 2000 року N 2021-III, держава зобов'язується скасувати обов'язкову працю і не вдаватися до будь-якої її форми як методу мобілізації і використання робочої сили для потреб економічного розвитку.

Згідно зі ст. 8 Конституції України, закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції Україниі повинні відповідати їй. Стаття 53 Конституції України вказує на те, що держава забезпечує доступність і безоплатність дошкільної, повної загальної середньої, професійно-технічної, вищої освіти в державних і комунальних навчальних закладах. Громадяни мають право безоплатно здобути вищу освіту в державних і комунальних навчальних закладах на конкурсній основі.

Рішенням Конституційного Суду України від 04.03.2004 року у справі про доступність та безоплатність освіти визначено, що безоплатність вищої освіти у державних і комунальних навчальних закладах необхідно розуміти як можливість здобуття освіти у цих закладах без оплати, тобто без внесення плати у будь-якій формі за освітні послуги. Безоплатність вищої освіти означає, що громадянин має право здобути її відповідно до стандартів вищої освіти без внесення плати в державних і комунальних навчальних закладах на конкурсній основі в межах обсягу підготовки фахівців для загальносуспільних потреб (державне замовлення). Відповідно дост. 151-2 Конституції України, рішення та висновки, ухвалені Конституційним Судом України, є обов'язковими, остаточними і не можуть бути оскаржені.

Згідно із нормами статті 43 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Держава створює умови для повного здійснення громадянами права на працю, гарантує рівні можливості у виборі професії та роду трудової діяльності, реалізовує програми професійно-технічного навчання, підготовки і перепідготовки кадрів відповідно до суспільних потреб. Використання примусової праці забороняється.

Право вільно обирати собі роботу чи вид занять є невід'ємним (природним) правом людини.

Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.

Тобто підставою для обов'язкового 3-річного відпрацювання випускником-бюджетником, коли його працевлаштовує університет, є угода, укладена між студентом і вишем в особі ректора, яка передбачає обов’язок відпрацювати протягом трьох років та відшкодувати у встановленому порядку до державного бюджету вартість навчання та компенсувати замовникові всі витрати. В цьому разі заклад освіти може в судовому порядку стягнути кошти за навчання.

База проходження інтернатури (лікарня) не має законних підстав вимагати від інтерна укладення трудового договору з обов’язком 3-річного відпрацювання. Заробітна плата, яку отримував інтерн під час проходження інтернатури, не підлягає стягненню у разі звільнення після закінчення інтернатури.

Резюмируя сказанное могу сказать , что деньги за обучение с Вас может взыскать только университет( его администрация в лице ректора , через суд.)

Так как Вы завершили прохождение интернатуры , уведомили об этом ВУЗ и областной МОЗ Вы можете уволиться по собственному желанию

Вам достаточно написать заявление директору этой клиники об увольнении по собственному желанию и указать причину.

Ниже приведу примеры, когда работник не должен отрабатывать 2 недели согласно ст. 38 КЗоТ: (причины)

переезд на новое место жительства;

перевод мужа или жены на работу в другую местность;

поступление в учебное заведение;

невозможность проживания в данной местности, подтвержденная медицинским заключением;

беременность;

уход за ребенком до достижения им 14 лет или ребенком с инвалидностью;

уход за больным членом семьи в соответствии с медицинским заключением или лицом с инвалидностью I группы;

выход на пенсию;

принятие на работу по конкурсу.

В каждом случае работник должен предоставить работодателю документы, подтверждающие существование вышеперечисленных оснований.

Можно рассмотреть с Вашим работодателем вариант увольнение по соглашению сторон, тогда тоже можно уволиться в любой момент, который согласован между работником и работодателем.

Исходя из вышеуказанных условий Вас обязаны уволить в тот же день с выдачей расчета и трудовой книги.

С уважением,

Константин Гончаренко

1 січня 2017 року вступив в силу Закон Укрjavascript:;аїни № 1662-VІІІ «Про внесення змін до Закону України «Про вищу освіту» (далі- Закон). Згідно Закону, випускники вищих навчальних закладів вільні у виборі місця роботи, крім випадків, передбачених цим Законом. Таким випадком, згідно Закону, є укладання угоди про відпрацювання не менше трьох років у сільській місцевості або селищах міського типу. Студенти, інтерни, та лікарі, які зараз відпрацьовують 3 роки за направленням, таких угод не укладали, з ними були укладені, порушуючи принцип свободи договору, закріплений у Цивільному кодексі України, угоди про підготовку фахівців з вищою освітою. Тобто, це інші угоди, і вони всі мають бути звільнені від відпрацювання. На думку МОЗ, цей закон діє лише на тих випускників, які вступають до ВНЗ у 20 17 році. Тобто, закон буде діяти фактично через 8-9 років, коли ці майбутні випускники можуть будуть працевлаштовані після інтернатури. Водночас, випускники інших спеціальностей не зобов'язані відпрацьовувати, що є прямою дискриміницією медиків та порушенням їх права на вільний вибір місця працевлаштування. Свою позицію МОЗ аргументує тим, що випускники минулих років та теперешні студенти вже підписали угоди про підготовку фахівця з вищою освітою, яка є додатком 1 до Наказу № 367, і на них вже поширюються зобов'язання цивільного характеру. Таким чином, МОЗ вважає силу дії угоди вищою за Закон. Крім того, типова угода не відповідає сучасному законодавству, а саме, містить термін "державний сектор народного господарства". Згідно роз'яснень Міністерства юстиції, комунальні заклади (більшість місць працевлаштування ) є комунальним сектором економіки, тому вищезгадана угода не відповідає чинному законодавству та не може бути виконана навіть з боку вищого навчального закладу, який має працевлаштувати випускників у державний сектор народного господарства. Прикінцеві положення Закону зобов'язують Кабінет міністрів України привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом, забезпечити перегляд та приведення міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади їх нормативно-правових актів у відповідність із цим Законом, чого й досі не було зроблено, а Міністерство охорони здоров'я й досі посилається на Порядок працевлаштування випускників, хоча до нього треба було внести зміни

Добрий вечір!

Погоджуюсь з консультацією О.Савченко.

Актуальним є запитання, чи є між Вами і Вашим ВНЗ укладений договір про підготовку фахівця з умовою про відпрацювання 3-х років. 

З наданих Вами документів, я розумію, що у Вас до 01.02.2021 року ще інтернатура. 

Підстави для розірвання договору із ВНЗ, передбачені в п. 9 Порядку працевлаштування випускників державних вищих медичних (фармацевтичних) закладів освіти, підготовка яких здійснювалась за державним замовленням (надалі - Порядок), які Вам описав колега.

В п. 6 Порядку зазначається, що випускники, які уклали угоду з вищим закладом освіти після зарахування на навчання, а також ті, що почали навчання до 1996 року за державним замовленням без укладення угоди, зобов'язані відпрацювати за місцем призначення не менше ніж три роки.

В п.8.3 Порядку зазначається, що керівництво вищих закладів освіти за рік до закінчення навчання пропонує випускникові посади відповідно до укладеної угоди з урахуванням конкретних місць працевлаштування надісланих державними замовниками. При цьому оформляється картка працевлаштування випускника (додаток 2) у двох примірниках. Перший примірник зберігається у вищому закладі освіти, другий - надсилається державному замовникові.

В п.8.4 Порядку зазначається, що визначення місця працевлаштування персонально кожного випускника вищого медичного (фармацевтичного) закладу освіти проводиться комісією з працевлаштування випускників не пізніше ніж за 4 місяці до закінчення ними державного вищого закладу освіти.

До складу цієї комісії входять: ректор закладу освіти - голова комісії, проректори, декани, завідувачі кафедр, представники студентського самоврядування та студентської профспілки, відповідальні працівники Міністерства охорони здоров'я України та установ, що є державними замовниками, які мають повноваження вирішувати усі питання, що виникають під час визначення місця працевлаштування випускників.

 Комісія знайомиться з даними випускника, заслуховує та обговорює рекомендації про найбільш доцільне направлення його на роботу, а також особисті побажання випускника щодо майбутньої спеціальності і місця роботи. 

Пропозиція випускникові про направлення на роботу робиться від імені комісії її головою.

Відповідно до п.15 Порядку розірвання угоди за ініціативою замовника можливе у разі:

1) неможливості надання випускникові роботи за спеціальністю згідно з медичним висновком (якщо медичний огляд для прийняття на роботу відповідно до законодавства є обов'язковим) або висновком медико-соціальної експертної комісії;

2) банкрутства замовника.

Відповідно до п. 17 Порядку, час перебування жінки у відпустці після закінчення вищого закладу освіти у зв'язку з вагітністю, пологами, доглядом за дитиною до досягнення нею трирічного віку зараховується до терміну роботи за призначенням.

В п. 20 Порядку зазначається, що вручення випускникові диплома про закінчення вищого закладу освіти, направлення на роботу (додаток 3) та видача належних йому коштів, які перераховані до вищого закладу освіти замовником, здійснюється протягом семи днів після закінчення ним вищого закладу освіти. Направлення на роботу є підставою для укладення трудового договору між випускником і замовником.

Таким чином, якщо у Вас ще не було комісії з працевлаштування, можете попросити на засіданні комісії змінити місце відпрацювання, а якщо уже була, то розірвати договір з ВНЗ відповідно до підстав описаних вище та описаних колегою. Основним документом для відпрацювання 3-х років є направлення на роботу. 

Запитання, подяку можете залишити у коментарі на даному сайті.

Сподіваюсь, що Вам допоміг!

Якщо виникнуть запитання, звертайтесь.

P.S. Можу не одразу відповісти. Дякую за розуміння.

Додаткова індивідуальна консультація (на електронну пошту) платна.

6 жовтня 2016 року прийнято Закон України «Про внесення змін до Закону України «Про вищу освіту» щодо працевлаштування випускників» (далі - Закон), який набрав чинності з 1 січня 2017 року. Зазначеним Законом скасовано обов'язковість працевлаштування для випускників, підготовка яких здійснювалась за державним (регіональним) замовленням за спеціальностями медичної (фармацевтичної) галузі. Ці зміни забезпечують конституційне право випускників медичних вищих навчальних закладів України на вільний вибір місця подальшої роботи.

З метою скасування норми відпрацювання та відшкодування для випускників медичних вищих навчальних закладів та на виконання Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про вищу освіту» щодо працевлаштування випускників» прийнято Постанову Кабінету Міністрів від 31 травня 2017 p. № 376 «Про визнання такими, що втратили чинність, деяких постанов Кабінету Міністрів України».

Згідно із нормами Конституції України, Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про вищу освіту» щодо працевлаштування випускників», положеннями постанови Кабінету Міністрів від 31 травня 2017 № 376 «Про визнання такими, що втратили чинність, деяких постанов Кабінету Міністрів України» норма обов'язковості працевлаштування потребує скасування (Наказ МОЗ України від 25.12.1997 p. № 367 «Про затвердження Порядку працевлаштування випускників державних вищих медичних (фармацевтичних) закладів освіти, підготовка яких здійснювалась за державним замовленням»).

Водночас слід зазначити, що жоден закон чи нормативно-правовий акт не має зворотної дії і тому положення, які встановлені ними, не можуть застосовуватися при працевлаштуванні випускників попередніх років. Тому, за умови підписання випускником угоди з керівництвом вищого навчальною закладу і роботодавцем (організацією, підприємством, установою державної та приватної форми власності) до прийняття Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про вишу освіту» щодо працевлаштування випускників», випускник зобов'язаний відпрацювати за направленням, в іншому випадку він несе відповідальність відповідно до умов угоди (це вже норми Цивільного кодексу та Кодексу законів про працю).

Це стосується і випускників, які навчалися за цільовими направленнями і вступали до вищих навчальних закладів за спеціальними умовами, тобто – за окремим конкурсом, тому вони мають зобов'язання щодо відпрацювання у відповідності до угоди.

Щодо інтернатури, то законодавчо визначено, що інтернатура є обов'язковою формою післядипломної підготовки випускників медичної (фармацевтичної) галузі з обов'язковим проходженням стажування з певної спеціальності. Основним завданням інтернатури визначено підвищення рівня практичної підготовки випускників, їх професійної готовності до самостійної практичної діяльності. Після її закінчення інтернам присвоюється кваліфікація та видається відповідний сертифікат, без отримання цих документів випускник ВНЗ медичної (фармацевтичної) галузі не мас права на самостійну практичну діяльність. Отже, норма стажування є обов'язковою для проходження інтернатури і відповідає положенням Порядку проходження інтернатури та забезпечує практичну фахову підготовку фахівців медичної галузі.

Порядок проходження інтернатури визначається Постановою Кабінету Міністрів України № 96 від 27.02.1992 р. «Про зміни в організації спеціалізації (інтернатури) випускників медичних та фармацевтичних інститутів» та Положенням про первинну спеціалізацію (інтернатуру) випускників медичних (фармацевтичних) вищих навчальних закладів України, затвердженим Наказом МОЗ України від 19 вересня 1996 р. № 291 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 3 грудня 1996 p. за № 696/1721.

Щодо обов'язковості відпрацювання після закінчення інтернатури, то Міністерство освіти і науки України висловлює позицію, що грунтується на правових засадах і гарантіях, встановлених Конституцією України та законами України і керується у своїй діяльності принципом верховенства права.

У статті 53 Конституції України зазначено, що держава забезпечує доступність та безоплатність вищої освіти в державних і комунальних навчальних закладах.

Відповідно до статті 43 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку вільно обирає або на яку вільно погоджується. Використання примусової праці забороняється. Конвенція Міжнародної організації праці № 29 «Про примусову чи обов’язкову працю», що набула чинності для України 10 серпня 1956 року зобов’язує держави не допускати примусової праці. Згідно зі статтею l Міжнародної Конвенції «Про скасування примусової праці» № 105, що ратифікована Законом України від 05.10.2000 № 2021-ІІІ, держава зобов'язується скасувати обов'язкову працю і не вдаватися до будь-якої її форми як методу мобілізації і використання робочої сили для потреб економічною розвитку.

Таким чином, обов'язковість відпрацювання після закінчення інтернатури є порушенням права громадянина України щодо вільного вибору місця роботи.

Похожие вопросы

Реклама
Мой ответ