Украина
category

Стягнення не виплачених коштів при звільненні

Вопрос № 3400
Стягнення не виплачених коштів при звільненні
6 консультаций
100 грн.

Моя дочка лікар-інтерн (колишній), оскільки написала заяву на звільнення за власним бажанням, і згідно наказу звільнена 31.07.2020 року, трудову книжку їй повернуто, а от розрахунок не проведено. З березня місяця 2020 року по червень 2020 року, табелі робочого часу були надані лікарні (і є всі копії), а заробітна плата не виплачена, мотивуючи тим що кошти не надійшли з НЗСУ на інтернів 2 та 3 курсу, аби ми знами що в нас будете відпрацьовувати, то платили б свої.....Була подана заява на відпустку з 01.07.2020 по 31.07.2020-вона пропала, наказ не виносили, а от заява подана на звільнення 22.07.2020 року - наказ винесено і звільнено 31.07.2020 року. Липень дитина не табельована, оскільки 26.06.2020 отримала сертифікат лікаря-спеціаліста, ні кафедрою, ні лікарнею. На першому курсі інтернатури була у відрядженні на навчання очної части - 6 місяців, проживання оплачувала за власний рахунок, повернуто лише кошти за відрядженя (добові) та проживання за один місяць. Такаж ситуація на 2 курсі, де відрядження на навчання було 4 місяці. На сьогодні не має доступу до зняття копій з документів, а провиплату взагалі не має мови. Думаємо звернутись до державної інспекції охорони праці, а потім можливо і суду. Умови трудового договору, який було укладено між лікарем-інтерном і лікарнею, зі сторони інтерна виконані, нарікань не було, табелі, квитанції про оплату надавались вчасно. З таким відношенням щодо оплати праці, відношенням, яка може бути мова про відпрацювання, ми готові сплатити кошти за навчання, а от порушення виплати заробітної плати залишати не можна. Піскажіть чи правомірне та можливе стягнення даних коштів.

Консультации Советников

Доброго дня!

Повідомляю наступне:

  У випадку порушення роботодавцем законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду за захистом своїх прав.

Для стягнення заборгованості працівник може звернутися до суду в порядку:

- наказного провадження (подається заява з вимогою працівника про стягнення нарахованої, але не виплаченої суми заробітної плати та середнього заробітку за час затримки розрахунку);

- позовного провадження (подається позов, у випадку наявності спору щодо розміру заборгованості з виплати заробітної плати та/або права на її отримання).

До якого суду звертатись?

До суду l інстанції (районні, районні у містах, міські чи міськрайонні суди) за місцем розташування підприємства або за місцем реєстрації позивача.

Працівники не обмежені у строках щодо звернення з вимогами про стягнення належної їм заробітної плати, а у разі звернення з вимогами про стягнення середнього заробітку за час затримки у розрахунку — обмежені 3‑місячним строком.

З метою ефективного виконання судового рішення про стягнення заробітної плати та/або середньої заробітної плати за час затримки розрахунку стягувачу необхідно звернутися до державного (або приватного) виконавця для примусового виконання судового рішення.

Що зможе зробити державний виконавець для відновлення Вашого порушеного права?

- накласти арешт на рахунки боржника, відкриті у відділеннях банку;

- накласти арешт на рухоме та нерухоме майно;

- включити боржника до Єдиного реєстру боржників;

- в судовому порядку тимчасово обмежити керівника підприємтсва у праві виїзду за межі країни.

Такі дії створюють для боржника несприятливі умови, за яких він буде змушений повернути кошти, присудженні Вам судовим рішенням.

З повагою,

Костянтин Гончаренко

Доброго вечора! Так, стягнення коштів цілком правомірне. Розрахунок при звільненні здійснюється в останній робочий день. Відсутність у роботодавця коштів не є підставою для нездійснення розрахунку при звільненні. Оскільки працівник не використала відпустку, як Ви зазначили, вона також має право і на цю компенсацію цієї невикористаної відпустки. Весь час затримки розрахунку роботодавцем оплачується окремо середнім заробітком. Місяць тому я закінчила аналогічну справу, стягнула токож моральну шкоду за порушення законодавства про працю. Якщо Вам буде цікава реальна справа, я зможу надіслати Вам її номер та посилання на судове рішення для подальшої допомоги в Вашій справі з Вашим роботодавцем-порушником.

P.S. Ми також зверталися до держпраці, але вони навіть на перевірку не вийшли. Окрім цього, притягнення до відповідальності роботодавця не вплине на виплату Вам коштів. Це додаткова опція, яку, звісно, варто використати. Але звертатися до суду буде необхідно. 

Доброго дня. Ваше питання регламентується ст. 116 и ст. 117 КЗпПУ:

Також звертаю увагу, що звертаючись в суд  з позовом про відшкодування - необхідно будет розрахувати компенсацію виходячи із середнього розміру зарплати, проте суд в праві сумму зменшити на своє бачення. Крім того стягнення цієї компенсації за просрочку виплати - повинно бути сплати судовий збір.

Сама ж заборгованість по виплатам - це трудовий спір, судовий збір не сплачується, передбачена коротка процедура судового розгляду (спрощене провадження).

Для звернення до суду необхідні підтверджуючі документи, або документи, в яких буде видно що ви не можете отримати докази - звернення до роботодавця з клопотанням надання копій документів, тощо - тоді можна будет витребувати необхідні документи через суд.

Взагалі доказується заборгованість через два документи - перший - це довідка з Пенсійного фонду, щодо нарахувань - те що роботодавець нарахував й повинен виплатити. Можно взяти наручно у пенсійному. або через цифровий підпис в єлектронному вигляді на https://portal.pfu.gov.ua/

а  друга - це рух коштів по зарплатній картці - коли саме та які гроші були виплачені.

В разі необхідності допомоги по складанню позову - звертайтеся.

p.s. статті 116 и 117 КЗпПУ:

Стаття 116. Строки розрахунку при звільненні

При звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.

В разі спору про розмір сум, належних працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган в усякому випадку повинен в зазначений у цій статті строк виплатити не оспорювану ним суму.

Стаття 117. Відповідальність за затримку розрахунку при звільненні

В разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

При наявності спору про розміри належних звільненому працівникові сум власник або уповноважений ним орган повинен сплатити зазначене в цій статті відшкодування в тому разі, коли спір вирішено на користь працівника. Якщо спір вирішено на користь працівника частково, то розмір відшкодування за час затримки визначає орган, який виносить рішення по суті спору.

Доброго дня, Олено!

Те, що від НСЗУ не надійшли кошти на інтернів 2 та 3 курсу, працівника ніяк не стосується .

Роботодавець прийняв вашу доньку по трудовому договору на посаду лікаря-інтерна, а тому повинен виплачувати їй заробітну плату у строки та на умовах, передбачених трудовим законодавством України.

Крім того, наразі по договорам з НСЗУ інтернатуру взагалі не фінансується (навіть 1 курс). Єдине - лікарням відшкодовують витрати на оплату праці лікарям-інтернам першого року навчання, у сумі не більше мінімальної заробітної плати на 2020 рік (згідно постанови КМУ від 19 червня 2020 р. № 536 - https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/536-2020-%D0%B...).

Закон України "Про оплату праці" (https://zakon.rada.gov.ua/laws/main/108/95-вр):

Стаття 30. Повідомлення працівника про розміри оплати праці

При кожній виплаті заробітної плати роботодавець повинен повідомити працівника про такі дані, що належать до періоду, за який провадиться оплата праці:

а) загальна сума заробітної плати з розшифровкою за видами виплат;

б) розміри і підстави відрахувань із заробітної плати;

в) сума заробітної плати, що належить до виплати.

Роботодавець зобов'язаний забезпечити достовірний облік виконуваної працівником роботи і бухгалтерський облік витрат на оплату праці у встановленому порядку.

Стаття 31. Відомості про оплату праці працівника

Відомості про оплату праці працівника надаються будь-яким органам чи особам лише у випадках, передбачених законодавством, або за згодою чи на вимогу працівника.

Стаття 32. Вирішення трудових спорів з питань оплати праці

Трудові спори з питань оплати праці розглядаються і вирішуються згідно з законодавством про трудові спори."

В этой части подайте на имя руководителя Вашего предприятия заявление (под регистрацию его вручения на вашем экземпляре, заказным письмом с уведомлением о вручении) о выдаче справки о размере и составе заработной платы, подлежащей выплате при увольнении согласно ст. 30 Закона.

КЗпП України (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08):

ст.224 - "Комісія по трудових спорах є обов'язковим первинним органом по розгляду трудових спорів, що виникають на підприємствах, в установах, організаціях,...";

ст.225 - "Працівник може звернутися до комісії по трудових спорах у тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, а у спорах про виплату належної йому заробітної плати - без обмеження будь-яким строком.";

ст.226 - "Комісія по трудових спорах зобов'язана розглянути трудовий спір у десятиденний строк з дня подання заяви. Спори повинні розглядатися у присутності працівника, який подав заяву, представників власника або уповноваженого ним органу. Розгляд спору за відсутності працівника допускається лише за його письмовою заявою. За бажанням працівника при розгляді спору від його імені може виступати представник профспілкового органу або за вибором працівника інша особа, в тому числі адвокат.

ст.228 - "У разі незгоди з рішенням комісії по трудових спорах працівник чи власник або уповноважений ним орган можуть оскаржити її рішення до суду в десятиденний строк з дня вручення їм виписки з протоколу засідання комісії чи його копії. Пропуск вказаного строку не є підставою відмови у прийнятті заяви. Визнавши причини пропуску поважними, суд може поновити цей строк і розглянути спір по суті. В разі коли пропущений строк не буде поновлено, заява не розглядається, і залишається в силі рішення комісії по трудових спорах.";

ст.232 - "Безпосередньо в районних, районних у місті, міських чи міськрайонних судах розглядаються трудові спори за заявами:

1) працівників підприємств, установ, організацій, де комісії по трудових спорах не обираються;...";

ст.233 - "Працівник може звернутися з заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, а у справах про звільнення - в місячний строк з дня вручення копії наказу про звільнення або з дня видачі трудової книжки.";

"Глава XIX

ПРИКІНЦЕВІ ПОЛОЖЕННЯ

1. Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтею 233 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.".

В этой части подайте на имя руководителя Вашего предприятия заявление (под регистрацию его вручения на вашем экземпляре, заказным письмом с уведомлением о вручении) о передаче вопроса о невыплате Вам расчета при увольнении в комиссию по трудовым спорам с уведомлением Вас по этому заявлению в 10-дневный срок. В случае оставления этого заявления без ответа, сообщения, что этой комиссии в предприятии не создано Вы вправе обратиться в суд до прекращения карантин.

Кримінальний кодекс України (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14):

ст.175 - "1. Безпідставна невиплата заробітної плати, стипендії, пенсії чи іншої установленої законом виплати громадянам більш як за один місяць, вчинена умисно керівником підприємства, установи або організації незалежно від форми власності чи громадянином - суб'єктом підприємницької діяльності, -

карається штрафом від п'ятисот до тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк до двох років, або позбавленням волі на строк до двох років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.";

ст.212-1 - "1. Умисне ухилення від сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування чи страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, вчинене службовою особою підприємства, установи, організації незалежно від форми власності або особою, яка здійснює підприємницьку діяльність без створення юридичної особи, чи будь-якою іншою особою, яка зобов'язана його сплачувати, якщо таке діяння призвело до фактичного ненадходження до фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування коштів у значних розмірах, -

карається штрафом від однієї тисячі до двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.

2. Ті самі діяння, вчинені за попередньою змовою групою осіб, або якщо вони призвели до фактичного ненадходження до фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування коштів у великих розмірах, -

караються штрафом від двох тисяч до трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.".

В этой части подайте на имя руководителя вашего предприятия заявление (под регистрацию его вручения на вашем экземпляре, заказным письмом с уведомлением о вручении) о неотложной выплате Вам сумм расчета при увольнении, а также выплате сумм ЕСВ за период Вашей работы под страхом вашего обращения в полицию о совершении администрацией предприятия действий, имеющих признаки приведенных здесь статтей УК.

их действия неправомерны - чтоб взыскать все средства - Вам нужно обратиться в суд

но я бы изначально им отправила бы претензию на добровольное  урегулирование конфликта

нужна детальная консультация или помощь в подготовке документов ( заявы, иски т .п.) - обращайтесь - 

звоните- -0502084100 (viber); 0673920761;

Відповідно до статті 43 Конституції України кожна особа має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.

Працівник має право на оплату своєї праці відповідно до актів законодавства і колективного договору на підставі укладеного трудового договору (стаття 21 Закону України «Про оплату праці»).

Строки та періодичність виплати заробітної плати працівникам

Заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (а в разі відсутності таких органів - представниками, обраними і уповноваженими трудовим колективом), але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата.

У разі коли день виплати заробітної плати збігається з вихідним, святковим або неробочим днем, заробітна плата виплачується напередодні. Розмір заробітної плати за першу половину місяця визначається колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (а в разі відсутності таких органів - представниками, обраними і уповноваженими трудовим колективом), але не менше оплати за фактично відпрацьований час з розрахунку тарифної ставки (посадового окладу) працівника. Заробітна плата працівникам за весь час щорічної відпустки виплачується не пізніше ніж за три дні до початку відпустки (стаття 115 КЗпП України).

Обов’язок роботодавця здійснити розрахунок з працівником в день його звільнення

При звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум. В разі спору про розмір сум, належних працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган в усякому випадку повинен в зазначений у цій статті строк виплатити не оспорювану ним суму (стаття 116 КЗпП України).

Право працівника на компенсацію втрати частини доходів

Підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи).

Компенсація громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів (статті 1 і 2 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв’язку з порушенням строків їх виплати).

Способи захисту права працівників на оплату праці та стягнення нарахованої, але невиплаченої заробітної плати

Працівник може стягнути нараховану, але невиплачену заробітну плату:

  • в позасудовому порядку;
  • в судовому порядку.

Позасудовий порядок

Куди звернутись

Працівник для вирішення спору про виплату належної йому заробітної плати може звернутися із заявою до комісії по трудових спорах (у разі її створення) без обмежень будь-яким строком (частина перша статті 225 КЗпП України).

Комісія по трудових спорах обирається загальними зборами (конференцією) трудового колективу підприємства, установи, організації з числом працюючих не менш як 15 чоловік (частина перша статті 223 КЗпП України).

Трудовий спір підлягає розглядові в комісії по трудових спорах, якщо працівник самостійно або з участю профспілкової організації, що представляє його інтереси, не врегулював розбіжності при безпосередніх переговорах з власником або уповноваженим ним органом (частина друга статті 224 КЗпП України).

Строк розгляду трудового спору в комісії по трудових спорах

Комісія по трудових спорах зобов’язана розглянути трудовий спір у десятиденний строк з дня подання заяви (стаття 226 КЗпП України).

Порядок оскарження рішення комісії по трудовим спорах

У разі незгоди з рішенням комісії по трудових спорах працівник чи власник або уповноважений ним орган можуть оскаржити її рішення до суду в десятиденний строк з дня вручення їм виписки з протоколу засідання комісії чи його копії (стаття 228 КЗпП України).

Порядок виконання рішень комісії по трудових спорах

Рішення комісії по трудових спорах підлягає виконанню власником або уповноваженим ним органом у триденний строк по закінченні десяти днів, передбачених на його оскарження.

При цьому, у разі невиконання власником або уповноваженим ним органом рішення комісії по трудових спорах у встановлений строк працівникові комісією по трудових спорах підприємства, установи, організації видається посвідчення, що має силу виконавчого листа.

На підставі посвідчення, пред’явленого не пізніше тримісячного строку до органу державної виконавчої служби або приватному виконавцю, державний виконавець чи приватний виконавець виконує рішення комісії по трудових спорах у примусовому порядку (статті 229, 230 КЗпП України).

Судовий порядок

Для стягнення заборгованості з виплати нарахованої заробітної плати працівник може звернутися безпосередньо до суду в порядку:

  • наказного провадження (вимога працівника про стягнення нарахованої, але невиплаченої заробітної плати є безспірною);
  • позовного провадження (наявний спір щодо розміру заборгованості з виплати заробітної плати та/або права на її отримання).

Наказне провадження

Право на звернення до суду в порядку наказного провадження

Судовий наказ може бути видано у разі якщо заявлено вимогу про стягнення нарахованої, але не виплаченої працівникові суми заробітної плати та середнього заробітку за час затримки розрахунку (пункт 1 частини першої статті 161 ЦПК України).

Для стягнення нарахованої, але невиплаченої суми заробітної плати працівник може звернутися до суду із заявою про видачу судового наказу.

Умови звернення до суду в порядку наказного провадження

Працівник може звернутися до суду в порядку наказного провадження у разі якщо вимога про стягнення нарахованої, але невиплаченої заробітної плати є безспірною (роботодавець не оспорює ні право вимоги працівника, ні суму заборгованості з виплати заробітної плати), що підтверджується належно оформленими письмовими документами.

До якого суду звернутись

Заява про видачу судового наказу подається до суду першої інстанції (районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду) за місцезнаходженням підприємства (установи, організації) або за зареєстрованим місцем проживання/перебування позивача (стаття 162 ЦПК України).

Строк звернення до суду

Працівник має право звернутися до суду з вимогою про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком (частина друга статті 233 КЗпП України).

Позовне провадження

До якого суду звернутись

У разі наявності спору щодо розміру заборгованості з виплати заробітної плати чи права на її отримання працівник може звернутися з позовною заявою (зразок позовної заяви) безпосередньо до районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду за місцезнаходженням підприємства (установи, організації) або за зареєстрованим місцем проживання/перебування позивача відповідно до порядку, передбаченого законодавством.

Строк звернення до суду

У разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком (частина друга статті 233 КЗпП України).

Відшкодування за час затримки розрахунку при звільненні

У разі якщо працівникові не були виплачені належні йому від підприємства, установи, організації суми в день звільнення, коли ж він у цей день не був на роботі, - наступного дня після пред'явлення ним роботодавцеві вимог про розрахунок, суд на підставі статті 117 КЗпП України стягує на користь працівника середній заробіток за весь період затримки розрахунку, а при непроведенні його до розгляду справи - по день постановлення рішення, якщо роботодавець не доведе відсутності в цьому своєї вини. Відсутність коштів у роботодавця не виключає його відповідальності.

У разі непроведення розрахунку у зв'язку із виникненням спору про розмір належних до виплати сум вимоги про відповідальність за затримку розрахунку підлягають задоволенню у повному обсязі, якщо спір вирішено на користь позивача або такого висновку дійде суд, що розглядає справу. При частковому задоволенні позову працівника суд визначає розмір відшкодування за час затримки розрахунку з урахуванням спірної суми, на яку той мав право, частки, яку вона становила у заявлених вимогах, істотності цієї частки порівняно із середнім заробітком та інших конкретних обставин справи (стаття 117 КЗпП України, пункт 20 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 грудня 1999 року № 13 «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці»).

Виконання судового рішення щодо стягнення заробітної плати

Відповідно до положень пункту 2 частини першої статті 430 ЦПК України судове рішення про виплату заробітної плати, але не більше ніж за один місяць, підлягає негайному виконанню, а згідно з частиною другою цієї статті суд має право допустити негайне виконання судового рішення в разі стягнення всієї суми заборгованості із заробітної плати.

Похожие вопросы

Реклама
Мой ответ