Украина

Відпрацювання після інтернатури

Вопрос № 3591
Відпрацювання після інтернатури
5 консультаций
50 грн.

Доброго дня) Якщо я бюджетник, то яким чином я можу уникнути відпрацювання після інтернатури впродовж 3 років? Чи має право лікарня видати мені гарантійний лист без гарантії на працевлаштування??

Консультации Советников

Ответ оплачен: 10 грн.

Доброго дня, Уляна.

Відповідно до Закону України № 1662-VІІІ «Про внесення змін до закону України «Про вищу освіту» щодо працевлаштування випускників»: скасовується обов’язкове відпрацювання випускниками вищих навчальних закладів, підготовка яких здійснювалася за державним замовленням. Передбачається, що випускники вузів вільні у виборі місця роботи (за винятком військових), а вузи не зобов’язані здійснювати їх працевлаштування.

У разі, якщо частина друга статті 52 Закону України «Про освіту» була чинна на час Вашого вступу до навчального закладу, та особа добровільно підписала угоду про підготовку фахівця з вищою освітою, погодилась відшкодувати вартість навчання, погодилась на працевлаштування її навчальним закладом, отримала направлення на роботу та навчалась за кошти державного бюджету, то у разі відмови відпрацювати не менше трьох років, заклад освіти може в судовому порядку стягути кошти за навчання.

Відповідна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду №753/8546/16-ц від 20.03.2019.

Отже, треба знати чи укладали Ви при вступі до навчального закладу угоду про підготовку фахівця з вищою освітою.

Якщо Ви, навчаючись на бюджеті, підписували договір з Ващим навчальним закладом про відпрацювання після інтернатури впродовж 3 років, тоді Ви маєте відпрацювати 3 роки, або звільнитися із лікарні, але повернувши при цьому Вашому навчальному закладу вартість бюджетного навчання добровільно чи у примусовому порядку (якщо навчальний заклад спробує повернути, витрачені на Ваше навчання кошти через суд). Якщо Ви не підписували такого договору або у ньому був відсутній пункт про обов’язкове відпрацювання 3-х років, то Типова форма такої угоди наведена в Додатку 1 до пункту 5 Порядку працевлаштування випускників вищих медичних фармацевтичних) закладів освіти, підготовка яких здійснювалась за державним замовленням, затвердженого наказом МОЗ України від 25 грудня 1997 р. N 367.

Згідно пункту 9 зазначеного Порядкурозірвати таку угоду (уникнути відпрацювання) Ви маєте право з таких причин:

- встановлення інвалідності I або II групи, внаслідок чого випускник не може стати до роботи за місцем призначення;

- встановлення інвалідності I або II групи у дружини (чоловіка) випускника або у одного з його батьків (чи осіб, які їх замінюють);

- якщо випускник – вагітна жінка, мати або батько, які мають дитину віком до трьох років або дитину, яка згідно з медичним висновком потребує догляду (до досягнення нею шестирічного віку); одинока мати або батько, які мають дитину до чотирнадцяти років або дитину-інваліда;

- у разі проходження чоловіком (дружиною) військової служби (крім строкової), в тому числі за контрактом, на посадах рядового, сержантського й старшинського складу, прапорщиків, мічманів та офіцерів у Збройних Силах, Національній гвардії, Прикордонних військах, Службі безпеки, а також інших військових формуваннях, створених відповідно до законодавства України, та служби в органах внутрішніх справ поза місцем розташування замовника.

Стосовно гарантійного листа лікарні: або скиньте його на мою пошту або опишіть суть та його зміст

У разі додаткових питань звертайтеся)

Ответ оплачен: 10 грн.

Доброго дня!

По Вашому питанню повідомляю наступне:

Відповідно до п. 6.3 Положення " Про спеціалізацію (інтернатуру) випускників вищих медичних і фармацевтичних закладів освіти III-IV рівнів акредитації медичних факультетів університетів, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров’я від 19.09.1996 № 291" відрахування з інтернатури здійснюється: - за невиконання навчального плану і програми; - за порушення правил внутрішнього трудового розпорядку; - за пропуск занять (в т.ч. і з поважних причин, якщо лікар (провізор)-інтерн пропустив більше третини занять на кафедрі); - за непрацездатністю, якщо за висновком лікарсько-консультативної комісії (ЛКК) або медико-соціальної експертної комісії (МСЕК) визначена непрацездатність лікаря(провізора)-інтерна до роботи лікарем (провізором).

Заробітна плата лікарям (провізорам)-інтернам протягом всього періоду навчання сплачується за рахунок закладів (установ), в які вони зараховані лікарями (провізорами)-інтернами, або закладом (установою), з яким укладено трудовий договір у розмірі, встановленому чинним законодавством (п. 7.3).

Відповідно до частини другої статті 52 Закону України «Про освіту», у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, випускники вищих навчальних закладів, які здобули освіту за кошти державного або місцевого бюджетів, направляються на роботу і зобов'язані відпрацювати за направленням і в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Постановою КМУ від 22.08.1996 № 992, яка втратила чинність з 07.06.2017, було передбачено, що згідно з угодою випускник зобов'язаний глибоко оволодіти всіма видами професійної діяльності, передбаченими відповідною кваліфікаційною характеристикою, та відпрацювати у замовника не менше трьох років, а вищий навчальний заклад забезпечити відповідні якість та рівень підготовки фахівця з вищою освітою (п. 6).

У разі неприбуття молодого фахівця за направленням або відмови без поважної причини приступити до роботи за призначенням, звільнення його з ініціативи адміністрації за порушення трудової дисципліни, звільнення за власним бажанням, звільнення із служби за контрактом військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу, із служби в Національній поліції у зв’язку з набранням законної сили обвинувальним вироком суду або рішенням суду про притягнення до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного корупційного правопорушення, через службову невідповідність, у зв’язку з позбавленням військового звання в дисциплінарному порядку, набуттям громадянства або підданства іншої держави, за порушення дисципліни, систематичне невиконання умов контракту військовослужбовцем, особою рядового і начальницького складу протягом трьох років випускник зобов'язаний відшкодувати у встановленому порядку до державного бюджету вартість навчання та компенсувати замовникові всі витрати (п. 14).

Пункт 6 Наказу МОЗ № 367від 25.12.1997 передбачає: випускники, які уклали угоду з вищим закладом освіти після зарахування на навчання, а також ті, що почали навчання до 1996 року за державним замовленням без укладення угоди, зобов'язанівідпрацювати за місцем призначення не менше ніж три роки.

Випускник зобов'язаний глибоко оволодіти всіма видами професійної діяльності, передбаченими відповідною кваліфікаційною характеристикою, та відпрацювати у замовника не менше трьох років (п. 13).

У разі, якщо частина друга статті 52 Закону України «Про освіту» була чинна на час вступу студента до університету, та особа добровільно підписала угоду про підготовку фахівця з вищою освітою, погодилась відшкодувати вартість навчання, погодилась на працевлаштування її навчальним закладом, отримала направлення на роботу та навчалась за кошти державного бюджету, то у разі відмови відпрацювати не менше трьох років, заклад освіти може в судовому порядку стягути кошти за навчання.

Така правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 20.03.2019 №753/8546/16-ц.

Стосовно угоди з лікарнею, в якій йдеться про повернення коштів за проходження інтернатури у разі не відпрацювання трьох років, то така угода суперечить чинному законодавству.

Згідно до положень ст. 94 КЗпП України, заробітна плата є винагородою, яку власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану роботу.

Відповідно дост. 127 КЗпП України відрахування із заробітної плати можуть проводитися тільки у випадках, передбачених законодавством України.

Законодавством передбачена можливість відшкодування витрат, понесених стороною угоди в зв'язку з безпосереднім навчанням спеціаліста, але до цих витрат не відноситься оплата праці самого спеціаліста, так як наряду з процесом навчання під час інтернатури інтерн виконує і обов'язки, покладені на нього трудовим договором, за що і отримує заробітну плату.

Аналогічні висновки встановлені судовими рішеннями у справах № 766/20432/18, № 344/570/19

Конвенція Міжнародної організації праці N 29 "Про примусову чи обов'язкову працю", що набула чинності для України 10 серпня 1956 року, зобов'язує держави не допускати примусової праці. Згідно зі статтею 1 Міжнародної Конвенції "Про скасування примусової праці" N 105, що ратифікована Законом України від 05 жовтня 2000 року N 2021-III, держава зобов'язується скасувати обов'язкову працю і не вдаватися до будь-якої її форми як методу мобілізації і використання робочої сили для потреб економічного розвитку.

Згідно зі ст. 8 Конституції України, закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції Україниі повинні відповідати їй. Стаття 53 Конституції України вказує на те, що держава забезпечує доступність і безоплатність дошкільної, повної загальної середньої, професійно-технічної, вищої освіти в державних і комунальних навчальних закладах. Громадяни мають право безоплатно здобути вищу освіту в державних і комунальних навчальних закладах на конкурсній основі.

Рішенням Конституційного Суду України від 04.03.2004 року у справі про доступність та безоплатність освіти визначено, що безоплатність вищої освіти у державних і комунальних навчальних закладах необхідно розуміти як можливість здобуття освіти у цих закладах без оплати, тобто без внесення плати у будь-якій формі за освітні послуги. Безоплатність вищої освіти означає, що громадянин має право здобути її відповідно до стандартів вищої освіти без внесення плати в державних і комунальних навчальних закладах на конкурсній основі в межах обсягу підготовки фахівців для загальносуспільних потреб (державне замовлення). Відповідно дост. 151-2 Конституції України, рішення та висновки, ухвалені Конституційним Судом України, є обов'язковими, остаточними і не можуть бути оскаржені.

Згідно із нормами статті 43 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Держава створює умови для повного здійснення громадянами права на працю, гарантує рівні можливості у виборі професії та роду трудової діяльності, реалізовує програми професійно-технічного навчання, підготовки і перепідготовки кадрів відповідно до суспільних потреб. Використання примусової праці забороняється.

Право вільно обирати собі роботу чи вид занять є невід'ємним (природним) правом людини.

Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.

Тобто підставою для обов'язкового 3-річного відпрацювання випускником-бюджетником, коли його працевлаштовує університет, є угода, укладена між студентом і вишем в особі ректора, яка передбачає обов’язок відпрацювати протягом трьох років та відшкодувати у встановленому порядку до державного бюджету вартість навчання та компенсувати замовникові всі витрати. В цьому разі заклад освіти може в судовому порядку стягнути кошти за навчання.

База проходження інтернатури (лікарня) не має законних підстав вимагати від інтерна укладення трудового договору з обов’язком 3-річного відпрацювання. Заробітна плата, яку отримував інтерн під час проходження інтернатури, не підлягає стягненню у разі звільнення після закінчення інтернатури.

Резюмируя сказанное могу сказать , что деньги за обучение с Вас может взыскать только университет( его администрация в лице ректора , через суд.)

Відповідно до пункту 9 зазначеного Порядку розірвати таку угоду випускник має право з таких причин:

- встановлення інвалідності I або II групи, внаслідок чого випускник не може стати до роботи за місцем призначення;

- встановлення інвалідності I або II групи у дружини (чоловіка) випускника або у одного з його батьків (чи осіб, які їх замінюють)

- якщо випускник – вагітна жінка, мати або батько, які мають дитину віком до трьох років або дитину, яка згідно з медичним висновком потребує догляду (до досягнення нею шестирічного віку); одинока мати або батько, які мають дитину до чотирнадцяти років або дитину-інваліда;

- у разі проходження чоловіком (дружиною) військової служби (крім строкової), в тому числі за контрактом, на посадах рядового, сержантського й старшинського складу, прапорщиків, мічманів та офіцерів у Збройних Силах, Національній гвардії, Прикордонних військах, Службі безпеки, а також інших військових формуваннях, створених відповідно до законодавства України, та служби в органах внутрішніх справ поза місцем розташування замовника;

- у разі вступу випускників вищих закладів освіти I-II рівнів акредитації до вищих закладів освіти III-IV рівнів акредитації.

 У разі розірвання угоди з ВНЗ на підставі п. 9 Порядку зазначеного вище, Вам мають видати довідку "Про надання можливості самостійного працевлаштування" в такому разі угода втрачає силу.

Вам необхідно лише повідомити обласний МОЗ та ВНЗ ,що Ви пройшли інтернатуру згідно плану направивши звіт

Враховуючи сказане з клініки Ви можете звільнитись у будь-який момент за власним бажанням згідно ст. 38 КЗпП Украііни , подавши заяву. Вас повинні звільнити у термін ,який Ви вказали( видати трудову та розрахунок)

У разі відмови зверніться з заявою до Держпраці про порушення Ваших трудових прав.

Диплом буде дійсним , проте без права медичної практики(диплом про вищу медичну освіту.)

щодо судового процесу:

Судебная практика существует конечно!

Лично у меня таких случаев не было так , как я не имею статуса адвоката и дел не веду.

Перспектива судебного процесса зависит от того какие договора с университетом Вы подписывали и другие документы( направления и т.д.).

Если никаких соглашений подписано не было и Вы не подписывали согласие на распределение , направление Вам не выдавалось , или же Вы отказались от распределения написав заявление , "о возможности самостоятельного поиска места для интернатуры" получили соответствующую справку от комиссии по трудоустройству. В таком случае Вам ничего не грозит и возвращать деньги не нужно , диплом будет действующим , но без права мед. практики.(просто о высшем мед. образовании).

Все зависит от решения ВУЗа если администрация подписывала с Вами договор об отработке она имеет право подать в суд на возврат финансов , но в случае , когда есть основания.

Это будет административный процесс о взыскании задолженности за образовательные услуги. Криминального состава в этом нет.

С 2017 года студент свободен в выборе мест для практики ВУЗ может , но не обязан трудоустраивать студента.(изменения в ЗУ Про вищу освіту.)

Судебные процессы не часты , но они есть, при наличии доказательств свою позицию отстоять можно.

Вопрос в другом решит ли администрация ВУЗа подавать иск на возврат.

Было бы идеально если бы Вы отказались от распределения и получили справку о самостоятельном трудоустройстве - это снимает с Вас ответственность по отработке.

Или основания для досрочного прекращения угоды о которых описано в консультации выше.

Не зная точной ситуации Ваших взаимоотношений с ВУЗом относительно оформления документов на интернатуру, можно говорить только по общих правилах.

Клініка може видати гарантійний лист ,без подальшого працевлаштування -це означатиме, що Ви там пройдете інтернатуру , подасте звіт до ВНЗ Та обласного МОЗу за підписом директора про успішне іі завершення у клініці , і далі можете йти працювати у той заклад ,який бажаєте.

С уважением,

Константин Гончаренко

Ответ оплачен: 10 грн.

З 2017 року випускники закладів вищої освіти медичного спрямування вільні у виборі місця роботи відповідно до частини першої статті 64 Закону України «Про вищу освіту», крім випадків, передбачених цим Законом. Тобто ЗВО не зобов’язані працевлаштовувати студента, а сам студент самостійно обирає перше місце роботи і проходження інтернатури. Водночас, відповідно до статті 26 Закону України “Про вищу освіту”, університет сприяє працевлаштуванню студента.

Ответ оплачен: 10 грн.

лист МОЗ України від 26.04.2018 № 11.2-10/10780 Про працевлаштування випускників 2018 року, які навчалися за державним замовленням

https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0696-96

https://moz.gov.ua/article/news/moz-ukraini-zminju...

https://nmapo.edu.ua/nv/po/internatura#Var

Відповідно до пункту 9 Порядку працевлаштування випускників державних вищих медичних (фармацевтичних) закладів освіти, підготовка яких здійснювалась за державним замовленням розірвати таку угоду випускник має право з наступних причин:

- встановлення інвалідності I або II групи, внаслідок чого випускник не може стати до роботи за місцем призначення;

- встановлення інвалідності I або II групи у дружини (чоловіка) випускника або у одного з його батьків (чи осіб, які їх замінюють);

- якщо випускник - вагітна жінка, мати або батько, які мають дитину віком до трьох років або дитину, яка згідно з медичним висновком потребує догляду (до досягнення нею шестирічного віку); одинока мати або батько, які мають дитину до чотирнадцяти років або дитину-інваліда;

- у разі проходження чоловіком (дружиною) військової служби (крім строкової), в тому числі за контрактом, на посадах рядового, сержантського й старшинського складу, прапорщиків, мічманів та офіцерів у Збройних Силах, Національній гвардії, Прикордонних військах, Службі безпеки, а також інших військових формуваннях, створених відповідно до законодавства України, та служби в органах внутрішніх справ поза місцем розташування замовника;

-у разі вступу випускників вищих закладів освіти I-II рівнів акредитації до вищих закладів освіти III-IV рівнів акредитації.

Так, согласно п. 1.1 этого Положения специализация (интернатура) является обязательной формой последипломной подготовки выпускников всех факультетов медицинских и фармацевтических высших заведений образования III — IV уровней аккредитации, медицинских факультетов университетов независимо от подчиненности и формы собственности, после окончания которой им присваивается квалификация врача (провизора) — специалиста определенной профессии.

Кто же такие интерны? Как указано в п.п. 3 п. 3 ст. 61 Закона № 1556 интерн — это лицо, которое имеет степень магистра медицинского или фармацевтического направления и учится с целью получения квалификации врача или провизора определенной специальности согласно перечню врачебных или провизорных специальностей интернатуры.

Интернатура проводится в очно-заочной форме обучения на кафедрах медицинских (фармацевтических) высших заведений образования III — IV уровней аккредитации, медицинских факультетов университетов и заведений медицинского (фармацевтического) последипломного образования и стажировки в базовых учреждениях и заведениях здравоохранения.

Продолжительность прохождения интернатуры зависит от специальности и определена Перечнем № 81.

Под базами стажировки врачей (провизоров)-интернов понимают базовые учреждения и заведения здравоохранения, которые используются с целью первичной специализации выпускников высших медицинских (фармацевтических) заведений образования.

Базами стажировки могут быть областные, городские и центральные районные больницы, городские и областные детские больницы, роддома, диспансеры, больницы, подчиненные другим ведомствам, клиники научно-исследовательских институтов, диагностические центры, бюро судебно-медицинской экспертизы, учреждения и заведения санитарно-эпидемиологической службы, аптечные заведения и т. п., имеющие в своем составе структурные подразделения, подготовка в которых предусмотрена учебным планом и программой интернатуры по соответствующей специальности.

При этом в соответствии с п.п. 3.5.2 Положения № 291 базы стажировки врачей (провизоров)-интернов должны соответствовать таким требованиям:

— иметь в своем составе лечебно-диагностические отделения, лабораторные и диагностические кабинеты, другие производственные подразделения, обучение интернов в которых предусмотрено учебным планом и программой интернатуры по определенной специальности;

— быть обеспечены медицинским (фармацевтическим) оборудованием, аппаратурой и инструментарием, необходимыми для осуществления диагностической, лечебной, санитарно-профилактической (противоэпидемической), провизорской работы на современном уровне и в соответствии с задачами заведения или учреждения (предприятия);

— иметь возможность предоставить врачам (провизорам)-интернам рабочие места и объем работы согласно требованиям учебных планов и программ интернатуры по определенной специальности;

— иметь учебные помещения для врачей (провизоров)-интернов, оборудованные необходимыми учебно-методическими пособиями, таблицами, макетами, стендами, современными техническими средствами обучения и т. п.;

— иметь возможность обеспечения врачей (провизоров)-интернов общежитием.

Основанием для зачисления в интернатуру являются диплом врача (провизора) по определенной врачебной (провизорской) специальности, удостоверение о направлении на работу по персональному распределению или справка о праве самостоятельного трудоустройства.

Зачисление молодых специалистов в интернатуру осуществляется приказом Министерства здравоохранения АР Крым, управления здравоохранения областной, Киевской, Севастопольской городской госадминистрации, областного, городов Киева и Севастополя ВО «Фармация», областной, городов Киева и Севастополя санитарно-эпидемиологической станции.

Зачисление проводится на должности врачей (провизоров)-интернов.

В приказе о зачислении в интернатуру указываются специальность интернатуры, заведение образования, в котором будет проводиться очная часть обучения, и базовое учреждение или заведение (предприятие), где будет проводиться стажировка.

Теперь давайте выясним, кто именно проходит интернатуру на платной основе.

Так, исходя из п. 7.10 Положения № 291 и п. 30 Перечня № 1138 стажировка врачей (провизоров)-интернов в базовых заведениях и учреждениях здравоохранения на платной основе на основании договоров проводится, если эти врачи (провизоры)-интерны:

— окончили негосударственные высшие медицинские (фармацевтические) заведения образования;

— окончили государственные высшие медицинские (фармацевтические) заведения образования на условиях контракта;

— приняты на работу в негосударственные заведения здравоохранения (негосударственные фармацевтические заведения, предприятия);

— повторно проходят интернатуру;

— желают получить вторую специальность в интернатуре.

1 січня 2017 року вступив в силу Закон Укрjavascript:;аїни № 1662-VІІІ «Про внесення змін до Закону України «Про вищу освіту» (далі- Закон). Згідно Закону, випускники вищих навчальних закладів вільні у виборі місця роботи, крім випадків, передбачених цим Законом. Таким випадком, згідно Закону, є укладання угоди про відпрацювання не менше трьох років у сільській місцевості або селищах міського типу. Студенти, інтерни, та лікарі, які зараз відпрацьовують 3 роки за направленням, таких угод не укладали, з ними були укладені, порушуючи принцип свободи договору, закріплений у Цивільному кодексі України, угоди про підготовку фахівців з вищою освітою. Тобто, це інші угоди, і вони всі мають бути звільнені від відпрацювання. На думку МОЗ, цей закон діє лише на тих випускників, які вступають до ВНЗ у 20 17 році. Тобто, закон буде діяти фактично через 8-9 років, коли ці майбутні випускники можуть будуть працевлаштовані після інтернатури. Водночас, випускники інших спеціальностей не зобов'язані відпрацьовувати, що є прямою дискриміницією медиків та порушенням їх права на вільний вибір місця працевлаштування. Свою позицію МОЗ аргументує тим, що випускники минулих років та теперешні студенти вже підписали угоди про підготовку фахівця з вищою освітою, яка є додатком 1 до Наказу № 367, і на них вже поширюються зобов'язання цивільного характеру. Таким чином, МОЗ вважає силу дії угоди вищою за Закон. Крім того, типова угода не відповідає сучасному законодавству, а саме, містить термін "державний сектор народного господарства". Згідно роз'яснень Міністерства юстиції, комунальні заклади (більшість місць працевлаштування ) є комунальним сектором економіки, тому вищезгадана угода не відповідає чинному законодавству та не може бути виконана навіть з боку вищого навчального закладу, який має працевлаштувати випускників у державний сектор народного господарства. Прикінцеві положення Закону зобов'язують Кабінет міністрів України привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом, забезпечити перегляд та приведення міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади їх нормативно-правових актів у відповідність із цим Законом, чого й досі не було зроблено, а Міністерство охорони здоров'я й досі посилається на Порядок працевлаштування випускників, хоча до нього треба було внести зміни

Ответ оплачен: 10 грн.

Доброї ночі! Підкажіть будь ласка, чи вирішене Ваше запитання.

Похожие вопросы

Реклама
Мой ответ