Украина
category

Відпрацювання 3 років у медиків за держ. замовленням

Вопрос № 3847
Відпрацювання 3 років у медиків за держ. замовленням
2 консультации
70 грн.

У 2013 році вступила до медичного університету за цільовим направленням. Після закінчення університету підписала договір про відпрацювання з лікарнею, яка надавала направлення. Закінчила інтернатуру, написала заяву про звільнення з інтернатури та одразу про прийом на роботу вже на посаду лікаря. Наразі відпрацювала там 6 місяців. Заробітна плата завжди виплачується з великими затримками.Хочу звільнитись.Керівництво лікарні погрожує позовом до суду 

1. Як правильно оформити заяву про звільнення ( щоб не за власним бажанням)?

2.Чи може лікарня стягнути з мене плату за навчання в інтернатурі? Вартість на той час складала приблизно 70 тисяч.

3.Чи буде суд приймати до уваги те, що 6 місяців я відпрацювала?

Консультации Советников

Ответ оплачен: 70 грн.

Доброго дня!

по Вашим питанням можу сказати:

Відповідно до п. 6.3 Положення " Про спеціалізацію (інтернатуру) випускників вищих медичних і фармацевтичних закладів освіти III-IV рівнів акредитації медичних факультетів університетів, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров’я від 19.09.1996 № 291" відрахування з інтернатури здійснюється: - за невиконання навчального плану і програми; - за порушення правил внутрішнього трудового розпорядку; - за пропуск занять (в т.ч. і з поважних причин, якщо лікар (провізор)-інтерн пропустив більше третини занять на кафедрі); - за непрацездатністю, якщо за висновком лікарсько-консультативної комісії (ЛКК) або медико-соціальної експертної комісії (МСЕК) визначена непрацездатність лікаря(провізора)-інтерна до роботи лікарем (провізором).

Заробітна плата лікарям (провізорам)-інтернам протягом всього періоду навчання сплачується за рахунок закладів (установ), в які вони зараховані лікарями (провізорами)-інтернами, або закладом (установою), з яким укладено трудовий договір у розмірі, встановленому чинним законодавством (п. 7.3).

Відповідно до частини другої статті 52 Закону України «Про освіту», у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, випускники вищих навчальних закладів, які здобули освіту за кошти державного або місцевого бюджетів, направляються на роботу і зобов'язані відпрацювати за направленням і в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Постановою КМУ від 22.08.1996 № 992, яка втратила чинність з 07.06.2017, було передбачено, що згідно з угодою випускник зобов'язаний глибоко оволодіти всіма видами професійної діяльності, передбаченими відповідною кваліфікаційною характеристикою, та відпрацювати у замовника не менше трьох років, а вищий навчальний заклад забезпечити відповідні якість та рівень підготовки фахівця з вищою освітою (п. 6).

У разі неприбуття молодого фахівця за направленням або відмови без поважної причини приступити до роботи за призначенням, звільнення його з ініціативи адміністрації за порушення трудової дисципліни, звільнення за власним бажанням, звільнення із служби за контрактом військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу, із служби в Національній поліції у зв’язку з набранням законної сили обвинувальним вироком суду або рішенням суду про притягнення до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного корупційного правопорушення, через службову невідповідність, у зв’язку з позбавленням військового звання в дисциплінарному порядку, набуттям громадянства або підданства іншої держави, за порушення дисципліни, систематичне невиконання умов контракту військовослужбовцем, особою рядового і начальницького складу протягом трьох років випускник зобов'язаний відшкодувати у встановленому порядку до державного бюджету вартість навчання та компенсувати замовникові всі витрати (п. 14).

Пункт 6 Наказу МОЗ № 367від 25.12.1997 передбачає: випускники, які уклали угоду з вищим закладом освіти після зарахування на навчання, а також ті, що почали навчання до 1996 року за державним замовленням без укладення угоди, зобов'язанівідпрацювати за місцем призначення не менше ніж три роки.

Випускник зобов'язаний глибоко оволодіти всіма видами професійної діяльності, передбаченими відповідною кваліфікаційною характеристикою, та відпрацювати у замовника не менше трьох років (п. 13).

У разі, якщо частина друга статті 52 Закону України «Про освіту» була чинна на час вступу студента до університету, та особа добровільно підписала угоду про підготовку фахівця з вищою освітою, погодилась відшкодувати вартість навчання, погодилась на працевлаштування її навчальним закладом, отримала направлення на роботу та навчалась за кошти державного бюджету, то у разі відмови відпрацювати не менше трьох років, заклад освіти може в судовому порядку стягути кошти за навчання.

Така правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 20.03.2019 №753/8546/16-ц.

Стосовно угоди з лікарнею, в якій йдеться про повернення коштів за проходження інтернатури у разі не відпрацювання трьох років, то така угода суперечить чинному законодавству.

Згідно до положень ст. 94 КЗпП України, заробітна плата є винагородою, яку власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану роботу.

Відповідно дост. 127 КЗпП України відрахування із заробітної плати можуть проводитися тільки у випадках, передбачених законодавством України.

Законодавством передбачена можливість відшкодування витрат, понесених стороною угоди в зв'язку з безпосереднім навчанням спеціаліста, але до цих витрат не відноситься оплата праці самого спеціаліста, так як наряду з процесом навчання під час інтернатури інтерн виконує і обов'язки, покладені на нього трудовим договором, за що і отримує заробітну плату.

Аналогічні висновки встановлені судовими рішеннями у справах № 766/20432/18, № 344/570/19

Конвенція Міжнародної організації праці N 29 "Про примусову чи обов'язкову працю", що набула чинності для України 10 серпня 1956 року, зобов'язує держави не допускати примусової праці. Згідно зі статтею 1 Міжнародної Конвенції "Про скасування примусової праці" N 105, що ратифікована Законом України від 05 жовтня 2000 року N 2021-III, держава зобов'язується скасувати обов'язкову працю і не вдаватися до будь-якої її форми як методу мобілізації і використання робочої сили для потреб економічного розвитку.

Згідно зі ст. 8 Конституції України, закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції Україниі повинні відповідати їй. Стаття 53 Конституції України вказує на те, що держава забезпечує доступність і безоплатність дошкільної, повної загальної середньої, професійно-технічної, вищої освіти в державних і комунальних навчальних закладах. Громадяни мають право безоплатно здобути вищу освіту в державних і комунальних навчальних закладах на конкурсній основі.

Рішенням Конституційного Суду України від 04.03.2004 року у справі про доступність та безоплатність освіти визначено, що безоплатність вищої освіти у державних і комунальних навчальних закладах необхідно розуміти як можливість здобуття освіти у цих закладах без оплати, тобто без внесення плати у будь-якій формі за освітні послуги. Безоплатність вищої освіти означає, що громадянин має право здобути її відповідно до стандартів вищої освіти без внесення плати в державних і комунальних навчальних закладах на конкурсній основі в межах обсягу підготовки фахівців для загальносуспільних потреб (державне замовлення). Відповідно дост. 151-2 Конституції України, рішення та висновки, ухвалені Конституційним Судом України, є обов'язковими, остаточними і не можуть бути оскаржені.

Згідно із нормами статті 43 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Держава створює умови для повного здійснення громадянами права на працю, гарантує рівні можливості у виборі професії та роду трудової діяльності, реалізовує програми професійно-технічного навчання, підготовки і перепідготовки кадрів відповідно до суспільних потреб. Використання примусової праці забороняється.

Право вільно обирати собі роботу чи вид занять є невід'ємним (природним) правом людини.

Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.

Тобто підставою для обов'язкового 3-річного відпрацювання випускником-бюджетником, коли його працевлаштовує університет, є угода, укладена між студентом і вишем в особі ректора, яка передбачає обов’язок відпрацювати протягом трьох років та відшкодувати у встановленому порядку до державного бюджету вартість навчання та компенсувати замовникові всі витрати. В цьому разі заклад освіти може в судовому порядку стягнути кошти за навчання.

База проходження інтернатури (лікарня) не має законних підстав вимагати від інтерна укладення трудового договору з обов’язком 3-річного відпрацювання. Заробітна плата, яку отримував інтерн під час проходження інтернатури, не підлягає стягненню у разі звільнення після закінчення інтернатури.

Резюмируя сказанное могу сказать , что деньги за обучение с Вас может взыскать только университет( его администрация в лице ректора , через суд.)

Відповідно до пункту 9 зазначеного Порядку розірвати таку угоду випускник має право з таких причин:

- встановлення інвалідності I або II групи, внаслідок чого випускник не може стати до роботи за місцем призначення;

- встановлення інвалідності I або II групи у дружини (чоловіка) випускника або у одного з його батьків (чи осіб, які їх замінюють)

- якщо випускник – вагітна жінка, мати або батько, які мають дитину віком до трьох років або дитину, яка згідно з медичним висновком потребує догляду (до досягнення нею шестирічного віку); одинока мати або батько, які мають дитину до чотирнадцяти років або дитину-інваліда;

- у разі проходження чоловіком (дружиною) військової служби (крім строкової), в тому числі за контрактом, на посадах рядового, сержантського й старшинського складу, прапорщиків, мічманів та офіцерів у Збройних Силах, Національній гвардії, Прикордонних військах, Службі безпеки, а також інших військових формуваннях, створених відповідно до законодавства України, та служби в органах внутрішніх справ поза місцем розташування замовника;

- у разі вступу випускників вищих закладів освіти I-II рівнів акредитації до вищих закладів освіти III-IV рівнів акредитації.

Вам необхідно лише повідомити обласний МОЗ та ВНЗ ,що Ви пройшли інтернатуру згідно плану направивши звіт

Враховуючи сказане з клініки Ви можете звільнитись у будь-який момент за власним бажанням згідно ст. 38 КЗпП Украііни , подавши заяву. Вас повинні звільнити у термін ,який Ви вказали( видати трудову та розрахунок)

У разі відмови зверніться з заявою до Держпраці про порушення Ваших трудових прав.

--------------

Щодо судових процесів:

Судебная практика существует конечно!

Лично у меня таких случаев не было так , как я не имею статуса адвоката и дел не веду.

Перспектива судебного процесса зависит от того какие договора с университетом Вы подписывали и другие документы( направления и т.д.).

Если никаких соглашений подписано не было и Вы не подписывали согласие на распределение , направление Вам не выдавалось , или же Вы отказались от распределения написав заявление , "о возможности самостоятельного поиска места для интернатуры" получили соответствующую справку от комиссии по трудоустройству. В таком случае Вам ничего не грозит и возвращать деньги не нужно , диплом будет действующим , но без права мед. практики.(просто о высшем мед. образовании).

Все зависит от решения ВУЗа если администрация подписывала с Вами договор об отработке она имеет право подать в суд на возврат финансов , но в случае , когда есть основания.

Это будет административный процесс о взыскании задолженности за образовательные услуги. Криминального состава в этом нет.

С 2017 года студент свободен в выборе мест для практики ВУЗ может , но не обязан трудоустраивать студента.(изменения в ЗУ Про вищу освіту.)

Судебные процессы не часты , но они есть, при наличии доказательств свою позицию отстоять можно.

Вопрос в другом решит ли администрация ВУЗа подавать иск на возврат.

Вы отказались от распределения и получили справку о самостоятельном трудоустройстве - это снимает с Вас ответственность по отработке.

Такую справку дает комиссия по трудоустройству в ВУЗе каждому студенту , который отказался от распределения и самостоятельно искал место работы.

Получив указанную справку от ВУЗа ,Вы освобождаетесь от отработки 3-х лет

Висновок:

Якщо У Вас є поважні причини для розірвання угоди з ВНЗ (вказані вище) на підставі п. 9 Порядку - подайте відповідну довідку про хворобу родича з постійним доглядом та встановлення групи інвалідності медичну  чи інший документ , що підтверджує наявність причин для розривуугоди , до Обласного МОЗу та ВНЗ(Нехай вони погодять з ВНЗ питання розірвання угоди) , у ВНЗ візьміть довідку про "можливість самостійного працевлаштування"(згідно додатку 4 до Положення про інтернатуру за наказом МОЗ #367). Вони мають вам її видати.

З вказаною довідкою зможете пройти інтернатуру наступного року , де завгодно , але на платній основі за Ваші кошти. І подасте звіт про проходження успішне до обласного МОЗ.

Довідка від ВНЗ - звільняє Вас від угоди з ВНЗ про відпрацювання.

Диплом дійсний постійно, але до моменту проходження інтернатури -Ваш диплом буде просто про вищу медичну освіту( без права на медичну практику).

--------------------------------

--

У Вас мав бути строковий трудовий договір з лікарнею, саме на період проходження інтернатури. Після того як закінчився строк проходження в інтернатурі - він закінчився, і писати заяву про звільнення не має потреби. Це схильність до хитрості адмінітраціїї. У разі якщо після закінчення строку строкового трудового договору працівник продовжує працювати, і адміністрація не бажає його звільнити - договір вважається укладеним на невизначений строк. Отже лікар-інтерн одразу після атестації стає лікарем-спеціалістом. Відшкодовувати навчання не прийдеться - так як ВНЗ не зміг забезпечити ваше працевлаштування на повну посаду, згідно угоди , тому Вам необхідно повідомити про таку ситуацію обласний Департамент МОЗ до якого відноситься лікарня , нехай вони вирішать питання розірвання угоди з ВНЗ про відпрацювання у зв язку з невиконанням з боку бази практики умов направлення( повної посади).

Якщо програма інтернатури у вас пройдена повідомте про це департамент нехай витребує у лікарні звіт про успішне завершення її вами і погодить розірвання угоди

Лікарня нехай звільняє Вас на підставі закінчення строкового трудового договору - Закінчення строку трудового договору є підставою для його припинення відповідно до п. 2 статті 36 КЗпП. Звільнення за цією підставою не є звільненням за ініціативою роботодавця, тому воно може відбутися і в період тимчасової непрацездатності працівника, і під час його перебування у відпустці.

ВНЗ має видати вам довідку " пр надання можливості самостійного працевлаштування" згідно додатку 4 до Положення № 367

Вам головне повідомити департамент , що інтернатуру за строковим договором ви пройшли , звіт отримали, але так як порушуються ваші права , просите погодити розірвання угоди на підставі п. 9 Порядку так як порушують ваші права по виплаті зарплати 

До суду може подати лише університет , як він вчинить ніхто не знає , але у Департаменті треба повідомити про таку ситуацію  з зарплатою  - це порушення. прав ваших 

C уважением,

Константин Гончаренко

Доброго дня!

Для надання змістовної консультації потрібно бачити всі документи: угода з вузом, цільове направлення, наказ про зарахування до інтернатури, угода з лікарнею про відпрацювання 3-х років.

Адже, до суду може звернутися не лише медзаклад, але й вуз.

1. Як правильно оформити заяву про звільнення ( щоб не за власним бажанням)? - якщо не за власним бажанням, то залишається лише за угодою сторін.

Однак, для цього потрібна згода керівника закладу.

2. Чи може лікарня стягнути з мене плату за навчання в інтернатурі? Вартість на той час складала приблизно 70 тисяч. - де ця вартість прописана (у вашій угоді)?

3. Чи буде суд приймати до уваги те, що 6 місяців я відпрацювала? - треба бачити документи, без цього давати будь-які прогнози неможливо.

Якщо потрібна допомога, пишіть на mailmessage@ukr.net

Всього доброго!

Щасти Вам!

Похожие вопросы

Реклама
Мой ответ