Украина
category

e-mail переписка как доказательство в суде

Вопрос № 82
e-mail переписка как доказательство в суде
8 консультаций
100 грн.

Добрый вечер. Взыскиваем с нашего контрагента задолженность по договору поставки. У нас есть e-mail переписка, в которой ответчик не раз подтверждал задолженность и обещал заплатить в ближайшее время. Примет ли суд переписку как доказательство? Электронная почта, с которой писались письма, была указана в нашем договоре.

Консультации Советников

Доброго вечора. Відповідно до статті 57 Цивільного процесуального кодексу України (далі- ЦПК) - доказами в цивільному провадженні  є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, їхніх представників, допитаних як свідків, показань свідків, письмових доказів, речових доказів, зокрема звуко- і відеозаписів, висновків експертів.

Крім того, закон  (ст. 58 ЦПК) виокремлює таку необхідну ознаку доказів, як належність. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. У вашому випадку, електронна переписка безперечно містить інформацію стосовно предмета доказування. 

І ще один обов'язковий момент (ст. 59 ЦПК) - допустимість доказу : доказ визнається допустимим, якщо він отриманий у законному порядку. Електронна переписка - доказ допустимий.

Тобто, електронна переписка є беззаперечним доказом у справі, оскільки є належним та допустимим. 

Да, примет, желательно сделать письменное ходатайство, приложением к которому будет распечатка электронной почты, заверенная печатью вашей организации. В самом ходатайстве о приобщении доказательств к материалам дела, не забудьте указать об обстоятельствах, наличие которых подтверждается перепиской в электронной почте, в вашем случае это своевременное и неоднократное обращение к ответчику об оплате долга и признание ответчиком наличия и суммы долга. Подтверждённый такими доказательствами факт задолженности, наряду с другими, включая условия договора, должен быть положен судом в основу решения о взыскании с ответчика суммы задолженности. Поэтому смело подавайте ходатайство о приобщении этих доказательств к материалам дела и в том числе ими же, обосновывайте свои исковые требования. Удачи.

Ответ оплачен: 50 грн.

Добрый день, Андрей

Были подобные судебные опыты, в котором суд не принимал электронную переписку, в качестве доказательства. 

Если кратко, то: 1) суд не смог получить доказательства, что данная распечатка является "оригиналом"; 2) суду не было доказано, что этот почтовый ящик принадлежит ответчику (хотя в вашем случае указание ящика в договоре упростит этот момент); 3) суду не было доказано, что письмо было отправлено уполномоченным лицом. 

Если детально, то есть два закона: «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронний цифровий підпис», которые регулируют переписки по электронной почте. Согласно этих законов (ст.1.,5.,6.) любые электронные документы (в том числе письма) должны быть подписаны электронной цифровой подписью. Насколько я понимаю из вопроса, письма вашего контрагента были без такой ЭЦП. 

Второй момент, на который смогут давить ваши оппоненты, это требовать предоставить суду оригинал доказательства. Распечатка, даже заверенная печатью и подписью вашего предприятия с пометкой "згідно оригіналу" будет всего лишь копией.

Есть еще два способа легализировать электронную переписку (и любые другие электронные данные): 1) экспертиза, которая сделает осмотр почты и в отчете подтвердит действительность получения на ваш адрес письма с адреса контрагента; 2) нотариальный осмотр в РФ (процедура схожа с экспертизой) и последующий апостиль в Украине. Первый способ является более простым, но довольно таки не дешевым, но и он не даст вам 100% гарантии.

Таким образом, исходя из моей практики электронное письмо может быть принято как допустимое доказательство на усмотрение судьи (чем младьше судья, тем больше шансов) и только в случае, если оно будет идти как вспомогательное доказательство, а не основное.

05.11.16 10:51
Андрей

Не совсем понял причем здесь нотариальный осмотр в РФ.

05.11.16 11:00

Раньше у нас не было экспертов, которые делали осмотр содержимого электронных переписок/сайтов/прочие штуки из интернета. В то же время в РФ нотариусы могут выступать такими экспертами, которые фиксируют на бумаге что было написано в письме, что было изображено на сайте итд. Поэтому во время отсутствия экспертов в Украине использовали такой способ: поехать к нотариусу - зафиксировать осмотр содержимого - получить заключение нотариуса - апостиль - суд принимает это доказательство. 

Сейчас этот способ является запасным, если вдруг не складывается с экспертом.

Доброго дня. Ставити все на "прийме - не прийме суд цей доказ" не зовсім гарна тактика. Опишіть будь ласка всю ситуацію повністю.

Ответ оплачен: 25 грн.

Здравствуйте.

Однозначно ответить на вопрос примет ли суд электронную переписку как доказательство трудно, можно только оценить вероятность этого. В соответствии со статьей 43 Хозяйственного процессуального кодекса хозяйственный суд оценивает доказательства по своему внутреннему убеждению, основанному на всестороннем, полном и объективном рассмотрении в судебном процессе всех обстоятельств дела в их совокупности, руководствуясь законом. Поэтому суд может как принять, так и отклонить такое доказательство, все будет зависть от позиции второй стороны и иных обстоятельств дела, а также личного убеждения конкретно взятого судьи (судей).

Если вторая сторона не будет возражать против приобщения электронной переписки как доказательства к материалам дела, тогда и маловероятно, что суд будет искать основания для отказа в этом.

Если же вторая сторона будет возражать против приобщения электронной переписки как доказательства, то тут могут иметь значение следующий обстоятельства:

- регулируется ли обмен электронными письмами договором;

- указаны ли адреса электронной почты в договоре, и с этих ли адресов происходил обмен письмами;

- использовали ли вторая сторона корпоративную почту;

- с кем происходила электронная переписка (возможно, это вообще был неоформленный сотрудник, который привлекался как ФЛП). Т.е. тут ключевым выступает наличие полномочий у лица, которое вело переписку, выступать от имени юр. лица;

- есть ли в письмах электронная подпись (не электронная цифровая подпись, так как вряд ли она использовалось в переписке, а стандартная подпись-клише). В соответствии со ст. 6 ЗУ «Про электронные документы и электронный документооборот» для идентификации автора электронного документа может использоваться электронная подпись;

- заявит ли вторая сторона о том, что распечатка переписки не является надлежащим и допустимым доказательством. Тут, возможно, придется ходатайствовать об экспертизе, хотя более опытный представитель может попробовать убедить суд, например, провести осмотр доказательств, вплоть до того, что судья может ознакомиться с содержанием эл. переписки непосредственно с экрана смартфона (бывали в практике такие случаи).

Более полную картину можно составить после анализа текста договора и самой переписки, а также конкретных действий/бездействия сторон, но в любом случае многое будет зависеть от убедительности представителей, при этом и судья будет иметь достаточное поле для дискреции.

Доброго дня чи вечора.

Як я зрозумів з вашого запитання, договір поставки було укладено з контрагентом у письмовій формі, а питання його виконання вами узгоджувались в оперативному порядку електронною поштою, яка вказана в самому договорі поставки як засіб зв’язку?

За поставлений товар за цим договором контрагент не сплатив, а лише надав погодження в електронній формі, що дійсно має заборгованість?

Якщо так, то факт заборгованості підтверджується наступним чином.

Згідно з частиною другою статті 712ЦК Українидо договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру Ваших з контрагентом відносин.

ЦК Українипокупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

ЦК Українине можуть бути застосовані до спірних правовідносин сторін, оскільки термін виконання зобов'язання, що випливає з правовідносин поставки (купівлі-продажу), чітко встановлений зазначеною спеціальною нормою права - покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього.

ГК Україниучасники господарських відносин, що порушили майнові права або законні інтереси інших суб'єктів, зобов'язані поновити їх, не чекаючи пред'явлення їм претензії чи звернення до суду.

Водночас суди не врахували, що наявність у відповідача зобов'язання щодо проведення платежів за отриманий товар випливає безпосередньо зі змісту частини першої статті 692ЦК України, а не ставиться в залежність від звернення до нього з окремою вимогою в порядку частини другої статті 530 ЦК України.

ЦК Україниборжник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За таких обставин факт отримання товару відповідачем і видаткові накладні, надані позивачем на підтвердження своїх вимог, є самостійними підставами для виникнення обов'язку у відповідача здійснити розрахунки за отриманий товар (див. постанову Вищого господарського суду України від 20.09.2012 № 12/5026/556/2012).

Таким чином, після того, як контрагент підписав супровідні, чи інші документи про прийняття товару, в нього виникли обов’язки сплатити за товар і додаткового надання суду підтвердження отримання контрагентом Вашої вимоги про невиконання договору та сплати заборгованості за поставлений товар Законом не вимагається.

Тобто, ви маєте право з моменту невиконання контрагентом зобов’язань у строки вказані в договорі, звертатися до суду з відповідним позовом про стягнення заборгованості, в якому також поставити питання про стягнення пені.

Вищевикладене виходить з практики господарських судів України (Оглядовий лист Господарського суду від 29.04.2013 № 01-06/767/2013 «Про деякі питання практики застосування господарськими судами законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань»).

Суд може розглядати Вашу переписку з контрагентом в електронному вигляді як доказ, якщо адреси електронних ящиків були вказані у тексті договору (Згідно з суті постанови Вищого господарського суду України від 15.01.2013 у справі №5008/419/2012).

З повагою,

Адвокат Дмитро Цибульський 

Раз электронная почта, с которой писались письма, была указана в договоре, то суд, вероятнее всего, примет переписку как доказательство. Цитата из статьи на сайте одного из судов г. Одессы: "для легалізації електронного листування можна вказувати у договорах дані про аккаунти, з яких буде ведення листування між сторонами", - https://kievskiysud.od.ua/press-department/all-news/3011-elektronne-listuvannya-yak-dokaz-u-sudi.

Ответ оплачен: 25 грн.
  • Добрий День! 

Ставлення суддів щодо даного питання неоднозначне, і залежить від багатьох факторів в конкретній справі. Однак, можна зазначити загальноприйняті позиції.

Пленумом Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011, передбачено, зокрема п.2.5., що будь-які подані учасниками процесу докази (зокрема, стосовно інформації у мережі Інтернет) підлягають оцінці судом на предмет належності і допустимості. Вирішуючи питання щодо доказів, господарські суди повинні враховувати інститут допустимості засобів доказування, згідно з яким обставини справи, що відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Подані докази не можуть бути відхилені судом з тих мотивів, що вони не передбачені процесуальним законом. 

          Якщо брати практику, то, наприклад, Київський апеляційний господарський суд у своїй постанові від 13.07.2011 (справа №35/409) прийняв як належний доказ електронну переписку між сторонами, яка не мала ЕЦП. Так, суд зазначив наступне: «Доводи скаржника про те, що електронні листи не можуть бути належним доказом у справі з посиланням на положення Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» спростовується наступним. У відповідності до абзацу 2 частини 1 статті 207 Цивільного кодексу України під час здійснення правочину воля сторін може бути виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку. Спірний договір не містить положень щодо електронного документу, а лише визначає форму надсилання звіту. Позивачем за первісним позовом були дотримані вимоги додатку №1 до договору, звіт відповідачеві за первісним позовом був направлений як в електронній так і в паперовій формі.»

Суди, за клопотанням сторін, можуть призначити експертизу, висновок якої може підтвердити відправлення електронного листа. Наприклад, можна провести дослідження комп'ютера, де експерт зможе підтвердити, що на ньому містяться певні записи такого-от змісту, зроблені такого-то числом, що зміни в них не вносилися та ін. Якщо поштовий сервіс чи хостинг здійснювалось через українську контору, можна звернутися до них за підтвердженням фактів листування, та потім за допомогою інших доказів спробувати порівняти зміст листування з тими подіями які відбувалися на виконання умов, які були досягнуті в листуванні. Можна призначити судову інженерно-технічну експертизу, на якій поставити, наприклад, наступні питання: - Коли був зареєстрований обліковий запис електронної пошти?; - Чи зареєстрований обліковий запис електронної пошти за конкретною особою?; - Яким чином можливо ідентифікувати користувача облікового запису електронної пошти; - Чи можливо в результаті аналізу змісту текстових повідомлень, що містяться в архіві електронної пошти стверджувати, що конкретна особа є користувачем облікового запису даної електронної пошти?; - Який зміст текстових повідомлень, що містяться в архіві електронної пошти, отриманих з іншої конкретної електронної пошти (з зазначенням дати та часу отримання кожного повідомлення)?; - Який зміст текстових повідомлень, що містяться в архіві електронної пошти, відправлених на електронну пошту за певною адресою (з зазначенням дати та часу відправлення кожного повідомлення)?;- Чи можливо ідентифікувати автора зазначених текстових повідомлень? В будь-якому випадку, загальна вимога судів така – сторони повинні заздалегідь у договорі обумовити, що листування за таким договором буде вестися саме за допомогою відповідних технічних засобів, вказати свої електронні адреси. У Вас, як я зрозуміла це обумовлено в договорі.Порада, яка збільшать ваші шанси в суді щодо визнання електронних листів доказами. Так, можна підтвердити зміст електронних листів шляхом посилань на них у подальшій кореспонденції. Якщо ж інша сторона дасть відповідь на подальшу кореспонденцію, вона, фактично, визнає отримання попередніх листів.

Похожие вопросы

Реклама
Мой ответ