Можно ли взыскать разницу между ценами в договорах?

Судя по всему, продавец пшеницы по первому договору не несёт ответственности за невыполнение Вашей компанией обязательств перед третьими лицами, связанных с закупкой у него пшеницы.

Если это так, то у Вас нет правовых оснований для взыскания с него разницы в стоимости. Все что вы можете взыскать, это санкции за невыполнения договора, если обстоятельства невыполнения условий договора соответствуют договорным условиям для применения санкций.

Если это не так, тогда есть основания для взыскания суммы убытка (статья 22 Гражданского кодекса Украины).

Здравствуйте.

Действительно, взыскание убытков является универсальным средством защиты в большинстве юрисдикций, и в Вашем случае Вы можете взыскать с нарушившей договор стороны понесенные дополнительные расходы в качестве убытков.

Согласно статьи 525 ГКУ односторонний отказ от обязательства не допускается. В соответствии со статьей 623 ГКУ должник, нарушивший обязательство, должен возместить кредитору причиненные убытки. Правовые основание взыскания убытков – статьи 22 ГКУ и 224, 225 ХКУ. Основной задачей для Вас будет доказать наличие следующих элементов состава правонарушения: противоправного поведения (нарушение договора), собственно убытков и причинно-следственной связи между ними. При этом в соответствии со статьей 614 ГКУ бремя доказывания отсутствия вины лежит на лице, нарушившем обязательство.

В судебной практике есть достаточно решений по таким спорам. Можете написать мне на электронную почту, и я пришлю Вам решение суда с похожими обстоятельствами дела. 

Не лишнім буде уточнити по договору, чи є відмова від поставки протягом визначеного терміну порушенням договору. Можливий сценарій, що по договору передбачено, що якщо Продавець у визначений термін повідомляє Покупця про неможливість виконати зобовязання, то таке невиконання не буде рахуватися порушенням. Тоді неможливо буде вимагати компенсації збитків. Тут необхідно додатково переглянути умови договору. 

Доброго дня.

Якщо Ви офіційно не розірвали договір, то в такому випадку Вам підходять варіанти  радників які описують стягнення збитків які ви понесли у зв’язку з невиконанням іншою стороною договірних зобов’язань. включаючи статтю 625 ч. 2 ЦК України. (інфляційне збільшення, 3 % річних)

якщо договір все ж був розірваний, необхідно звернутись до суду з позовом  про стягнення упущеної вигоди (ст. 22 ЦК України).

В даному випадку Вам необхідно довести, що при умові купівлі дешевшого товару у вашого контрагента, в той момент ви б отримали більшу вигоду, ніж яку Ви отримали у зв’язку з невиконанням стороною договору. Тому ви змушені були виконати свої зобов’язання і купили товар більшої вартості і в наслідок чого втатили вигоду яку могли б отримати при нормальних умовах...

Упущена вигода – це доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене. В даному випадку мова йдеться не про реальні втрати особи, які вона зробила або зробить, а про ті доходи, які вона недоотримає внаслідок порушення її цивільного права (наприклад, особа домовилася про надання грошей в позику під проценти, але не надала гроші в позику, оскільки боржник з нею не розрахувався. Саме сума запланованих, але неотриманих процентів в даному випадку буде складати упущену вигоду).

Господарський кодекс України визначає подібні правила відшкодування збитків, використовуючи при цьому дещо інші терміни. Так, за правилами ст. 225 ГК упущена вигода називається «втраченою вигодою», під якою розуміється неодержаний прибуток, на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною.

Для правильного вирішення спорів, пов'язаних з відшкодуванням шкоди, важливе значення має розподіл між сторонами обов'язку доказування, тобто визначення, які юридичні факти повинен довести позивач, які - відповідач. Кредитор не повинен доводити вину боржника у порушенні зобов'язання. На нього покладений обов'язок доведення факту невиконання або неналежного виконання зобов'язання, прямого (безпосереднього) причинного зв'язку між порушенням зобов'язання (тобто неправомірними діями або бездіяльністю особи, яка заподіяла шкоду) і самими завданими збитками та обґрунтування їх розміру. Це правило базується на положеннях ст. 218 ГК України.

В принципі, стягнення упущеної вигоди можливо як і при розірваному договорі та і не розірваному. Важливо доказати той факт, що при звичайних відносинах з вашим контрагентом Ви ботримали більшу вигоду, а так Ви її упустили.

Тому я б Вам радив в такому ракурсі захищати свої права!

При виникненні додаткових запитаннь, звертайтесь - з радістю Вас проконсультую та допоможу!

З повагою, Андрій Гжибовський.

Добрий день!

У торговельних організаціях виручка від реалізації визначається за валовим доходом, що є сумою торговельних надбавок, знижок і націнок на реалізовані товари.

Отже, якщо підприємство не одержало запланований ним доход з вини контрагента, який не виконав свого зобов'язання, і між фактом неодержання цього доходу та невиконанням контрагентом зобов'язання є прямий причинний зв'язок, боржник на вимогу кредитора має відшкодувати завдані цим збитки незалежно від того, що позивач виконав або навіть перевиконав свій план по доходах за рахунок перевиконання плану виробництва по інших видах продукції (товарів).

Що ж до торговельних, посередницьких та постачальницько-збутових організацій, то відшкодуванню підлягають неодержані ними суми торговельних надбавок, знижок, націнок, які б вони одержали від реалізації продукції (товарів) у разі належного виконання їх контрагентами своїх зобов'язань.

Підприємство планує свою діяльність, у тому числі одержання прибутку (доходу), на певний період своєї господарської діяльності, враховуючи укладені ним договори на одержання продукції (товарів), матеріалів, сировини тощо та договори на реалізацію ним готової продукції (товарів), надання послуг.

Таким чином, якщо постачальник не виконав свого зобов'язання щодо поставки продукції (товарів), матеріалів та сировини у встановлений договором строк, у зв'язку з чим покупець у запланованому періоді не одержав прибуток (доход), завдані цим збитки підлягають відшкодуванню, незалежно від того, що у наступному періоді поставки постачальник поповнив недопоставлену продукцію і від цього, але вже за межами запланованого періоду, підприємство одержало прибуток (доход).

Відповідно до частини другої статті 22 ЦК України збитками визнаються витрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Тобто висновок зі всього написаного - Ви маєте право подати до суду з предметом позова: упущена вигода.

Хай щастить .

З повагою Єлизавета.

 Добрый день.

Есть вероятность взыскать ущерб. Для этого необходимо наличие обосновывать следующим.