Чи можна визнати особу обмежено дієздатною після її смерті?

Визнання особи обмежено дієдатною після її смерті.
Консультации Советников
Вітаю. Вирішення цього питання необхідне Вам для визнання якогось правочину недійсним?
Так,для визнання договiру купiвлi -продажу квартири недiсним.
У даному випадку Вам необхідно подавати позов про визнання недійсним договору купівлі продажу (просто позов про визнання особи псля смерті обмежено дієздатної не матиме сенсу) відповідно до ст. 225 ЦК України, в якій зазначено, що правочин, який дієздатна фізична особа вчинила у момент, коли вона не усвідомлювала значення своїх дій та (або) не могла керувати ними, може бути визнаний судом недійсним за позовом цієї особи, а в разі її смерті - за позовом інших осіб, чиї цивільні права або інтереси порушені.
В рамках провадження Вам буде необхідно, крім того що надати докази, які підтверджують наявність розладів у даної особи (показань свідків, медичних довідок про наявність певних захворювань), заявити клопотання про призначення посмертної судово-психіатричної експертизи.
У справах про визнання угоди недійсною, згідно з позовом про недійсність юридичних актів купівлі-продажу майна, обміну житлової площі, дарчих актів, заповітів тощо, судово-психіатричний експерт повинен визначити психічний стан особи на момент укладання угоди, початок захворювання, його глибину і виразність. При вирішенні таких цивільних справ суд не визнає дійсними юридичні акти, які були здійснені особою, що була позбавлена чи обмежена у дієздатності, або особою хоч і дієздатною, але такою, що в момент укладання угоди перебувала у стані, коли вона не могла розуміти значення своїх дій і керувати ними. Якщо судом за допомогою судово-психіатричної експертизи буде встановлено, що психічні розлади виникли після укладання угоди, то вона визнається дійсною.
Експертиза, що проводиться після смерті досліджуваного, є найскладнішою. Цей вид експертного дослідження призначається судом для вирішення питання про психічний стан особи на момент вчинення нею цивільно-правового акту. Наприклад, стосовно осіб похилого і старечого віку, при складанні ними заповіту, оформленні договору дарування, укладанні угоди чи вступі в шлюб. Це робиться судово-психіатричними експертами на підставі даних медичної документації, показань свідків, рідних і знайомих, особистого листування хворого, його записів і нотаток, характеристик з роботи і за місцем проживання й інших документів і свідчень. Оцінка такого матеріалу може ускладнюватися необ'єктивністю й упередженістю окремих свідків, осіб, а, особливо, родичів і близьких. Медична документація може стосуватися тільки фізичного стану особи і залишати поза увагою окремі психологічні прояви та не висвітлювати наявність і характер можливих психічних розладів. При недостатності об'єктивних даних про особу експерт має право на відмову від складання висновку в такій цивільній справі.
Проте в будь-якому випадку слід враховувати, що експертний висновок є не беззаперечним фактом, а одним із доказів, який повинен оцінюватись у сукупності з іншими доказами у справі. Тобто Вам буде необхідно надати максимально можливу кількість доказів, що підтверджують розлади на момент укладення договору.