Юр. особою укладено договір на купівлю продукції - оригіналу договору немає, обмінялись електонними копіями. Постачальнику перерахований аванс на розрахунковий рахунок. Поставка продукції не відбулась. Контакту з постачальником немає. Знайшли особу, яка фігурувала в договорі як директор і підписала договір - вона стверджує що давно не є директором і договір не підписувала. На сайті держреєестратора дійсно є зміна директора і юр. адреси постачальника. Тобто очевидно має місце шахрайство. Як повернути аванс і як діяти покупцю?

Фіктивний договір
Консультации Советников
Доброго дня. Якщо р/р на який оплачували аванс належить фірмі, кошти можна повернути досить швидко. В разі іншої ситуації - Це вже дійсно шахрайські дії і причетний до цього банк. Кошти також можна повернути, але за довший період часу.
Яким чином повернути, якщо р/р дійсно належіть фірмі?
ggПерш за все, вийдіть на контакт з директором підприємства. Поясніть йому в усній формі ситуацію яка склалась. Паралельно підготуйте листа на підприємство про помилкове зарахування коштів з проханням повернути гроші на зазначений Вами рахунок. На підтвердження зарахування коштів долучіть до листа копію платіжки завііреної банком. Якщо протягом зазначеного Вами часу, кошти не повернуться до Вас на рахунок - пишіть позовну заяву і надсилайте їм копію. В позовній заяві просіть суд про блокуванняя рахунків підприємства. Також паралельно можна взнати усю історію даного підприємства і оцінити ризики повернення чи проблемного повернення коштів.
Доброго дня!
Насамперед, зверніться із заявою до поліції, потім зверніться до банку, у якому ви обслуговуєтесь та через який здійснили передплату із заявою про повернення коштів з рахунку недобросовісного контрагента. З рештою, також обов'язково зверніться до суду з позовом.
Зможу допомогти із складанням позовної заяви. Пишіть на адресу, вказану у моїй анкеті, буду радий допомогти.
По-перше, згідно ст. 530 ЦК України Вам потрібно визначити строк виконання зобовязання із поставки (купівлі-продажу), за яку ви сплатили кошти. Для цього потрібно направити відповідну лист-вимогу на адресу зобовязаної сторони (текст вимоги зможу підготувати окремо, на підставі тексту договору) та визначити строк, але не менш ніж 7 (сім) днів. + час на поштове пересилання.
Після спливу цього часу потрібно направити претензію (за теперішньою адресою), до якої долучити наявний у Вас копію Договору та платіжного документу.
Вірогідно, відповіді на претензію Ви не отримаєте, або отримаєте якусь маячню
наступним етапом буде позов до суду із двома вимогами- визнання договору укладеним та стягнення заборгованості (+компенсаційні виплати по ст 625 ЦК (3% річних та інфляційні).
Плюси цієї схеми - Ви не привязані до колишнього директора, адже стороною була Юр особа, а не Директор.
Підприємство буде відповідати за своїми зобовязаннями як контрагент у господарському спорі, а не підозрюваний/підсудний у справі про шахрайство або фіктивне підприємництво.
До подання позову раджу вияснити через реєстри про наявне майно у власності ЮО, на яке може бути звернуто стягення.
Ще порада - писати до МВС про шахрайство/... - поки рано. Це поки суто господарські правовідносини, а "чужий підпис директора" з його слів можна спростувати лише експертизою. Ви за неї готові платити??
За текстами процесуальних документів або представництву у судах звертайтеся окремо. 067-716О8О5. З повагою.
Доброго дня! Щоб повернути аванс, вам необхідно перше:
1. Звернутися до цієї юр.особи з Вимогою ПОВЕРНУТИ ВАМ ГРОШОВІ КОШТИ, ЯКІ ВИ ПЕРЕРАХУВАЛИ ЇМ НА РОЗРАХУНКОВИЙ РАХУНОК ПОМИЛКОВО! Пошліться при цьому на ст.1212, 1213 Цивільного кодексу України (безпідставно набуте майно).
2. Як мине сім днів з моменту отримання вашої вимоги цією юр.особою, звертайтись у господарський суд, до них з позовом про стягнення безпідставно набутих коштів, якщо вони вам їх не повернуть.
Чому саме такий механізм? Томо, що фактично можна припустити, що між вами взагалі не існує договірних зобовязань, так як договір який ви нібито підписали зробили його скан та надіслали по лектроній пошті можна вважати не підписаним сторонами і неукладеним, та окрім цього, щоб казати про якусь силу цього договору, треба щоб обидві електронні адреси достовірно належали вам та інщій юр.особі і були внесені до реєстру юр.осіб в розділ інша інформація.
Окрім цього, не буде зайвим Ваше звернення до поліції з заявою про шахрайство. Можливо це якось вплине на іншу сторону.
Успіхів Вам у боротьбі за Ваші права!
Коли будете надсилати вимогу, додайте до неї копію платіжного доручення, на підставі якого було списання коштів з вашого рахунку на рахунок тієї юр.особи.
Вимогу з додатками до неї надсилайте цінним листом з описом вкладення до поштового відправлення.
Вітаю.
Зверніться до юр.особи, якій ви перерахували кошти з вимогою повернути ці кошти. Вимогу направте на юридичну адресу краще з описом вкладення. Відповідно до ст. 530 ЦК України у боржника є 7 днів на розгляд такої вимоги. Якщо відповіді не буде Вам необхідно звертатись до суду з позовною вимогою про повернення коштів.
Вам виписували рахунок? Чи була офіційна переписка з юр.особою? Чи вказано в договорі про електронну переписку?
Щодо шахрайства.
З практики шансів довести, що це було шахрайство замало. Відповідь буде, що це господарські правовідносини і Вам пряма дорога до господарського суду.
Доброго дня!
У даному випадку слід звернути увагу, що у Вашому випадку був укладений договір, що має юридичну силу, адже відповідно до ЗУ"Про електронну комерцію" електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов’язків та оформлена в електронній формі; Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Даний Закон буде застосовуватися лише в тому випадку, якщо Ви спочатку уклали договір в електронній формі. З Вашого запитання не зовсім зрозуміло, чи це електронна форма договору, чи це електронна копія паперового договору, але в будь -якому випадку Ви можете залучити його як доказ в суді.
У Вас є дійсно декілька варіантів вирішення даного питання, які наведені вище, але моя особиста думка, що Вам необхідно звернутися безпосередньо до юр.ос.з письмовим проханням та бажано отримати від них письмову відмову, якщо вони не погодяться з Вашими вимогами). Якщо вирішити спір в позасудовому порядку не вдасться, то зверніться до суду, тоді Ви матемете ще один доказ, що підтвердить Вашу позицію, також не забувайте про Ваші електронні копії.. Я не раджу відразу йти до суду, адже ви понесете додаткові витрати (судовий збір та можливо послуги представника) та й немає гарантії, що суд стане на Ваше сторону.
Гадаю на Ващі відносини не поширюється дія закону про електронну комерцію, так як, в преамбулі цього закону сказано: Цей Закон визначає організаційно-правові засади діяльності у сфері електронної комерції в Україні, встановлює порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-телекомунікаційних систем та визначає права і обов’язки учасників відносин у сфері електронної комерції.
Та окрім цього, в цьму законі зазначено:
ч.3. ст.11 Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною.
Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
ч.6.
надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону;
заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону;
вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз’яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз’яснення логічно пов’язані з нею.
Стаття 12. Підпис у сфері електронної комерції
Закону України"Про електронний цифровий підпис", за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину;
електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом;
аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Надсилання простої скан копії договору підписаної лише вами, не підпадає під регулювання цим законом.
Здоров'я! Раджу Вам перш за все звернутися, до поліції та прокуратури з відповідними заявами. Паралельно з цим надіслати листа "з повідомленням", щодо питання повернення Вам сплачених коштів на ім'я дирекції фірми якій була здійснена оплата. Остання Ваша дія, позов до суду. З відшкодуванням, як моральної шкоди так і врешті-решт, втраченої Вами вигоди.
Доброго вечора!
Повністю підтримую колег і з юридичної точки зору вони повністю праві, але, погляньмо правді у вічі.
Якщо на підприємстві не ведеться діяльність а кошти вже виведено - як би грамотно ви не складали документи кошти повернути - 1% зі 100%.
отже, спершу перевірте контрагента щодо оборотів за останній квартал, та щодо фінансової спроможності, а потім вирішуйте як діяти далі.
можу допомогти у вирішенні питання.
Доброго дня! Хочу додати стосовно моральної шкоди.
Стаття 23. Відшкодування моральної шкоди
1. Особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.
2. Моральна шкода полягає:
1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я;
2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів;
3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна;
4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.
Також, раджу звернутися до ППВСУ №4 від 31.03.1995 року, в якій детально описане дане питання.
Якщо Ви будете звертатися до суду з позовною заявою, то вкажете декілька позовних вимог (відшкодування моральної шкоди буде другою) . Як відомо, судовий збір платиться за кожну окрему вимогу, якщо у Вас немає підстав для відшкодування моральної шкоди, то суд відмовить у задоволенні саме цієї позовної вимоги і кошти назад Ви не отримаєте.Також, якщо Ви пред'явите цивільний позов в кримінальному провадженні, то від сплати судового збору цивільного позивача за загальним правилом звільняють.
Так, дійсно, договір за участю юридичної особи слід укладати в письмовій формі. При цьому дотриманням такої вимоги вважається викладення його змісту в одному або кількох документах (у тому числі електронних), про це йдеться і в цивільному (ст. 207), і господарському (ст. 181) кодексах. Тож у Вашому випадку зосереджувати увагу слід не на формі, а на підписі.
Відповідно до частини першої статті 92 Цивільного кодексу (ЦКУ) юридична особа реалізовує повноваження через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону. Правочин від імені юридичної особи підписує особа, уповноважена на це установчими документами, довіреністю або законом (ч. 2 ст. 207 ЦКУ). Тобто договір, про який йдеться, не породжує прав і обов'язків, оскільки підписаний особою, яка на це не уповноважена. Доказом цього є те, що на той момент вона не значилася в єдиному державному реєстрі як підписант і можливо взагалі не мала будь-яких відносин з Вашим контрагентом. Більше того, навіть якби договір підписувався дійсним працівником юридичної особи, але який не має права підпису, він не створював би юридичних наслідків для юр. особи (ст. 241 ЦКУ).
Тож Задля максимально ефективного відстоювання своїх прав та інтересів, вважаю за доцільне комбінувати кілька способів захисту. Ви звичайно можете направити контрагенту лист-вимогу про повернення коштів. Але судячи з його поведінки, навряд він відгукнеться. Тож, вочевидь, доведеться вдаватися до наступних кроків. Подати до господарського суду заяву про визнання договору недійсним, спираючись на зазначене вище. Це також не позбавляє Вас права подати заяву до правоохоронних органів про порушення кримінальної справи за ст. 190 (шахрайство). Окрім того, згідно ч. 4 ст 90 Господарського кодексу, якщо при вирішенні спору господарський суд виявить у діяльності працівників підприємств дії, що містять ознаки кримінального правопорушення, що у Вашому випадку досить ймовірно, він сам надсилає повідомлення про це прокурору або органу досудового розслідування. І якщо минулий директор дійсно не підписував цей договір, він також може клопотати про порушення кримінальної справи. Отже, Вам ні що не заважає намагатися захистити свої права в кількох провадженнях. І в разі задоволення судом Ваших вимог, Ви зможете не лише повернути сплачені недобросовісному контрагенту кошти, а й отримати компенсацію збитків. Аналіз судової практики показує, що рішення на користь позивача (потерпілого) в подібних справах є. Але треба розуміти, що тут принципово важливе значення має оформлення документів. Тож якщо потрібна буде допомога, звертайтеся, з радістю допоможу.
Удачі Вам, віри і терпіння!
В данному випадку є питання, чи можна вважати такий договір укладеним, адже він був підписаний неуповноваженою особою, та контрагент не зробив яких-небудь дій, що могли б бути підтвердженням прийняття ним умов договору. Неукладений договір не можна визнати недійсним, тому вам потрібно витребувати гроші як набуті без достатньої правової підстави.
Необхідно подати позовну заяву до суду по факту несплати отриманого товару. Суд в рамках судового провадження витребує оригінали договорів і якщо має місце шахрайство направить матеріали до прокуратури для подальшого розслідування.
Звертатися потрібно до правоохоронних органів, але якщо ви маєте всі чеки з надання коштів, це дає можливість отримати відомості про компанію, чи особу, на реквізити, якої була надана оплата, і є можливість їх повернути за допомогою тієї платіжної системи, послугами якої ви скористалися при перерахуванні авансового внеску, якщо вчасно звернутися і надати чек оплати.